Зміст лекції

Тестовий план – це документ, або набір документів, що містить наступну інформацію:

• тестові ресурси;

• перелік функцій та підсистем, що підлягають тестуванню;

• тестову стратегію, яка включає:

1. аналіз функцій та підсистем з метою визначення найбільш слабких місць, тобто областей функціональності системи, що тестується, де поява дефектів найбільш ймовірна;

2. визначення стратегії вибору вхідних даних для тестування. Так як множина можливих вхідних даних програмного продукту, як правило, практично нескінченна, вибір кінцевої підмножини, яка буде достатньою для проведення вичерпного тестування, є складним завданням. Для її вирішення можуть бути застосовані такі методи, як покриття класів вхідних та вихідних даних, аналіз крайніх значень, покриття моделі використання, аналіз часової лінії і т.д. Обрану стратегію необхідно обґрунтувати та задокументувати.

3. визначення потреби в автоматизованій системі тестування та дизайн такої системи.

• розклад тестових циклів;

• фіксацію тестової конфігурації: складу та конкретних параметрів апаратури та програмного оточення;

• визначення списку тестових метрик, які на тестовому циклі необхідно зібрати та проаналізувати. Наприклад, метрик, що оцінюють ступінь покриття системи, кількість та рівень серйозності дефектів, обсяг тестового коду та інші характеристики.

Типи тестування. В тестовому плані визначаються та документуються різні типи тестів. Типи тестів можуть класифікуватися по двом категоріям: по тому, що піддається тестуванню (по виду підсистем) та по способу вибору вхідних даних.

Типи тестування по виду підсистем або продукту:

• тестування основної функціональності, коли тестуванню підлягає власне система, що є основним продуктом, що виробляється;

• тестування інсталяції включає тестування сценаріїв первинної інсталяції системи, сценаріїв повторної інсталяції (поверх вже існуючої копії), тестування деінсталяції, тестування інсталяції в умовах присутності помилок в пакеті, що встановлюється або в сценарії та інше;

• тестування користувацької документації включає перевірку повноти та зрозумілості описання правил та особливостей використання продукту, наявність описання всіх сценаріїв та функціональності, синтаксис та граматику мови, працездатність прикладів т.ін.

Типи тестування по способу вибору вхідних значень:

• функціональне тестування при якому перевіряється: покриття функціональних вимог;

• покриття сценаріїв використання;

• стресове тестування, при якому перевіряються екстремальні режими використання продукту;

• тестування граничних значень;

• тестування виробності;

• тестування на відповідність стандартам;

• тестування на сумісність з іншими програмно-апаратними комплексами;

• тестування роботи з оточенням;

• тестування роботи на конкретній платформі.

В реальних розробках використовуються та комбінуються різні типи тестів для забезпечення спланованої якості продукту.

Лекція 3 (2 години)

Тема: Підходи до розробки тестів

Мета: ознайомити студентів з правилами розробки тестів та вивчити основні підходи до виконання тестів.

Література:

1. Котляров В.П. „Основи тестування програмного забезпечення ” Інтернет – університет інформаційних технологій – ІНТУІТ.ру, 2006

2. Орлов С. А., „Технології розробки програмного забезпечення: Підручник для вузів ”. – Спб.: Пітер, 2004р.

Хід заняття

1. Організаційна частина

а) готовність групи до заняття;

б) психоемоційний настрій;

в) перевірка присутніх;

2. Актуалізація опорних знань студентів:

а) повідомлення теми та мети;

б) повідомлення основних тез теми.

3. Викладення нового матеріалу:

План лекції:

1. Тестування специфікацій

2. Тестування сценаріїв

4. Узагальнення та систематизація знань.

5. Підведення підсумків заняття.

6. Домашнє завдання: вивчити матеріал лекції.

7. Самостійне вивчення: опрацювати тему „Використання специфікації вимог до розробки тестів” з Методичного посібника для самостійної роботи або з будь-якого іншого джерела (наприклад, мережі Інтернет).