- •Практична робота №6 Природно-екологічна характеристика Українських Карпат
- •Теоретичний матеріал
- •Практична робота №7 Природно-екологічна характеристика Кримських гір
- •Теоретичний матеріал
- •Мережа об‘єктів природно-заповідного фонду Дніпропетровської області
- •Території, зарезервовані для наступного заповідання
- •Землі, що не мають охоронного статусу, але є цінними і перспективними для розвитку природно-заповідного фонду і регіональної екомережі
- •Практична робота №10 Аналіз природоохоронної роботи у країнах світу
- •Питома вага природних територій особливої охорони у площі великих регіонів світу (за станом на 1.01.1992 р.)
Мережа об‘єктів природно-заповідного фонду Дніпропетровської області
№ п/п |
Категорія (тип) |
Станом на 01.01.2000 р. |
|
Кількість об‘єктів |
Площа, га |
||
1. |
Заповідники |
1 |
3766,0 |
2. |
Заказники |
48 |
21159,0 |
|
загальнодержавного значення |
15 |
14557,0 |
|
- ландшафтні |
6 |
10521,0 |
|
- лісові |
5 |
2956,0 |
|
- ботанічні |
2 |
332,0 |
|
- орнітологічні |
2 |
748,0 |
|
місцевого значення |
33 |
6146,0 |
|
-ландшафтні |
6 |
1046,8 |
|
- лісові |
3 |
1021,0 |
|
- ботанічні |
13 |
879,0 |
|
- загальнозоологічні |
1 |
287,0 |
|
- орнітологічні |
3 |
462,6 |
|
- ентомологічні |
4 |
462,2 |
|
- іхтіологічні |
2 |
2422,0 |
|
- гідрологічні |
1 |
22,0 |
3. |
Пам‘ятки природи |
51 |
431,4 |
|
загальнодержавного значення |
3 |
148,0 |
|
- комплексні |
1 |
30,0 |
|
- ботанічні |
1 |
56,0 |
|
- геологічні |
1 |
62,0 |
|
місцевого значення |
48 |
283,4 |
|
- комплексні |
1 |
3,7 |
|
- ботанічні |
33 |
232,0 |
|
- геологічні |
12 |
44,5 |
|
- гідрологічні |
2 |
3,5 |
4. |
Ботанічні сади |
3 |
135,0 |
|
загальнодержавного значення |
2 |
108,0 |
|
місцевого значення |
1 |
27,0 |
5. |
Парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва |
8 |
462,5 |
|
загальнодержавного значення |
1 |
45,0 |
|
загальнодержавного значення |
7 |
417,5 |
6. |
Заповідні урочища |
3 |
466,4 |
|
Всього: |
114 |
25965,0 |
|
Процент заповідності: |
0,8% |
|
Третя ознака, за якою розподіляється природно-заповідний фонд – це походження екосистем, котрі охороняються в межах об‘єкта. Заповідні екосистеми можуть бути природного або штучного походження. Природні (власне «заповідні», у вузькому вихідному розумінні слова) об‘єкти – це національні природні парки (або їх окремі ділянки), заповідні зони регіональних ландшафтних парків, заповідники, заказники, заповідні урочища та більшість пам‘яток природи. До штучних заповідних об‘єктів належать ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва, деякі пам‘ятки природи, у виняткових випадках – заказники (наприклад, на рекультивованих техногенних землях).
Нарешті, головний критерій в класифікації об‘єктів природно-заповідного фонду – їх статус, котрий визначається на основі комплексної оцінки об‘єкта (його розміри, природні ресурси, ступінь антропогенного порушення екосистем, цінністю і значенням для життя людини і екологічної ситуації в певному регіоні тощо). Саме такий синтетичний підхід дає змогу віднести заповідний об‘єкт до певного типу, і в залежності від цього потім розробляється режим його охорони і утримання.