9.5. Техніка і технологія

Продуктово-товарні стратегії визначають, що саме передбачається виготовляти на підприємстві. Вони ж визначають галузеву належність підприємства, задають вимоги до техніки і технології виготовлення продукції певного типу. Отже, кількість, структура та види обладнання й устаткування визначаються продукцією, передбаченою до виготовлення продуктовими стратегіями, а також технологією переробки ресурсів у готову продукцію.

Підприємства для визначення можливостей забезпечення технікою та технологією найчастіше використовують їхню вартісну форму – основні засоби (і в цілому існує зв’язок з інвестиційними стратегіями). У практиці обліку виробничі засоби поділяються на складові: будівлі, споруди, силове устаткування, передавальне обладнання, робочі механізми та апарати, інструменти і приладдя, господарський інвентар, транспорт, – стосовно яких приймаються рішення про напрямки використання коштів.

Існує тісний зв’язок між забезпеченням технікою та виробничими стратегіями. Так, потреби в окремих видах обладнання, машинах і механізмах у натуральному вираженні визначаються окремо для:

• капітального будівництва та реконструкції підприємства;

• заміни застарілого обладнання на основному, допоміжному та обслуговувальному виробництві;

• комплектації продукції машинобудування;

• науково-дослідних робіт тощо.

Потреба в машинах та обладнанні залежить від таких чинників:

• обсягів запланованих робіт (згідно з продуктово-товарними стратегіями);

• комплектації обладнання згідно з планом;

• створення або реконструкції виробництва, розширення діючих потужностей;

• заміни обладнання відповідно до нової технології на основі наукових досліджень і розробок;

• темпів розвитку виробництва.

Потребу в обладнанні П_ОБ для розширення підприємства згідно з визначеними темпами приросту обсягів виробництва (виконання планових обсягів робіт) можна визначити за такою формулою:

П_ОБ =  Н_Ч × О_ПЛ / Ч_ДСДК_ВОК_ВН, (8.8)

де Н_Ч – норма часу на виготовлення одиниці продукції; О _ПЛ – плановий обсяг виробництва; Ч_Д – кількість днів у плановому періоді; С – кількість змін роботи у плановому періоді; Д – тривалість робочої зміни; К_ВО – коефіцієнт використання обладнання з урахуванням ремонту та налагодження; К_ВН – середній коефіцієнт виконання норм.

Від значення, обчисленого за формулою, віднімається кількість наявного обладнання, що дає змогу приймати рішення про закупівлю (за додатного результату) або про продаж (за від’єм­ного значення) обладнання чи інших технічних засобів. Розрахунок можна проводити за окремими видами обладнання та загалом по обладнанню.

Наявні техніка та технологія можуть відігравати подвійну роль:

1) у разі їх технічної відсталості – обмеження подальшого розвитку підприємства;

2) у разі їх прогресивності – конкурентної переваги.

Цілі цього типу ресурсних стратегій, як правило, такі:

• забезпечення конкурентоспроможною технікою та технологією, потужність яких відповідає особливостям та обсягам ринків;

• оптимізація потреб в основних фондах;

• забезпечення необхідного рівня якості та конкурентоспроможності продукції;

• підвищення сукупної продуктивності та рівня використання фондів.

Залежно від ситуації підприємство обирає різні за змістом і розмахом змін стратегії щодо технічного переоснащення, де важ­ливу роль відіграють витрати конверсії, а також можливості підприємства до самоінвестування та залучення інвестицій із зовнішнього середовища.