4. Додержання законодавства в діяльності територіального управління нбу

НБУ та його територіальні управління уповноважені державою на виконання такої функції, як здійснення банківського нагляду. Під ним розуміють систему контролю та активних упорядкованих дій НБУ, спрямованих на додержання банками законодавства України і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів банку.

У широкому розумінні банківський нагляд — це система, якою користується держава, щоб гарантувати стабільність фінансової системи та її безпеку.

Його відсутність – це створення потенційних умов для фінансових правопорушень та зловживань, це можливість банкрутства банку, це збитки, яких зазнали вкладники (а не засновники, як правило), це втрата довіри до банківської сфери, а отже, і різке зменшення надходження вільних коштів до банківського обігу, послаблення вітчизняного ринку позичкових капіталів, зменшення вкладання коштів у виробництво, втрата зацікавленості інвестора, послаблення національної валюти тощо.

Тому виконання цієї функції є основним предметом прокурорської перевірки в територіальних управліннях НБУ.

Банківський нагляд включає в себе власне нагляд за банками, що називається дистанційним або документарним, та інспектування (інспекційні перевірки на місцях).

Згідно зі ст. 23 Закону територіальні управління НБУ діють від імені НБУ в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції управлінь визначаються Положенням, що затверджується НБУ.

При виконанні зазначеної функції управління НБУ зобов’язані:

1. Здійснювати контроль за дотриманням банками вимог, виконання яких дає їм право здійснювати операції згідно з наявною банківською ліцензією, письмовим дозволом та ліцензією на виконання окремих операцій.

2. Контролювати діяльність банків та їх установ на відповідній території незалежно від місцезнаходження головного банку, зокрема дотримання ними вимог нормативно-правових актів НБУ, ефективність і раціональне використання всіх кредитних ресурсів на відповідній території.

3. Здійснювати контроль за дотриманням банками економічних нормативів, установлених НБУ.

4. Здійснювати контроль за виконанням банками та їх установами заходів попереднього реагування чи примусових заходів, що застосовуються згідно з результатами інспектування або перевірок.

5. Здійснювати контроль за роботою банків за кореспондентськими рахунками, що зареєстровані НБУ.

6. Здійснювати контроль за сплатою банками обов’язкових зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

7. Проводити усі види перевірок банків та філій (відділень) на відповідній території, крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності, звітувати за результатами перевірок перед НБУ.

8. Збирати та обробляти статистичну звітність з питань нагляду та здійснювати контроль за її достовірністю.

9. Забезпечувати контроль за виконанням установами банків вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ з питань розрахунків.

10. Вживати відповідних заходів для забезпечення платоспроможності та ліквідності банків і банківських установ, запобігати кризовим явищам у їх діяльності.

11. Контролювати своєчасність та повноту подання банками фінансової звітності, здійснювати її аналіз, відповідно реагувати на виявлені порушення та подавати її НБУ згідно з визначеними ним формами та строками.

12. Надавати за результатами виїзного інспектування банків правоохоронним органам інформацію про факти, що можуть свідчити про злочинну діяльність працівниками банків або їх клієнтів, та інші правопорушення, скоєні працівниками банків.

13. Проводити претензійно-позовну роботу щодо сплати банками штрафів.

Під час перевірки в управліннях НБУ прокурору необхідно ознайомитися з такими документами:

- статистичними звітами (про кількість виявлених порушень валютного законодавства, допущених банками і фінансовими установами, та вжиті до порушників заходи; про застосування НБУ до банків заходів впливу; про виявлені системою банківського нагляду НБУ порушення банківського законодавства, у тому числі ті, що можуть свідчити про злочинну діяльність, та вжиті щодо них заходи тощо);

- статистикою сумнівної та безнадійної заборгованості в розрізі банківських установ, а також інформацією щодо кількості банківських установ;

- положенням про управління;

- планами роботи;

- актами (матеріалами) інспекційних перевірок банківських установ;

- матеріалами відомчих перевірок НБУ;

- зверненнями юридичних та фізичних осіб;

- листуванням із правоохоронними органами.

Перевірці підлягають такі питання:

1. Здійснення постійного нагляду за додержанням банками, їх підрозділами банківського законодавства.

2. Застосування повноважень щодо банківського нагляду.

3. Виконання планів інспекційних перевірок.

4. Повнота та своєчасність застосування заходів впливу за результатами виявлених порушень у діяльності банків та інших осіб.

Відповідно до ст. 71 Закону кожний банк є об’єктом перевірки на місці інспекторами управлінь НБУ чи призначеними ним аудиторами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого НБУ. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. Про її проведення управління НБУ зобов’язане повідомити банк не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

За результатами інспекційних перевірок, у разі виявлення порушень, територіальні управління НБУ:

- застосовують фінансові санкції та інші заходи впливу до уповноважених банків, які отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями;

- подають пропозиції НБУ щодо обмеження, зупинення, припинення здійснення банком окремих операцій, відкликання ліцензії на здійснення окремих операцій, у тому числі з валютними цінностями, продовження обмеження чи зупинення здійснення банком окремих операцій або відновлення здійснення банком окремих операцій, якщо прийняття рішення належить до компетенції НБУ;

- у разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосовують заходи впливу відповідно до повноважень, установлених нормативно-правовими актами НБУ;

- порушують перед засновниками банків питання про скликання зборів учасників банків у разі виникнення загрози їх банкрутства та в інших випадках, пов’язаних із захистом інтересів вкладників і банків-кореспондентів;

- приймають рішення про обмеження або зупинення здійснення банком окремих операцій, продовження обмеження або зупинення здійснення банком окремих операцій в межах своєї компетенції.

Також, за наявності підстав, уповноважені посадові особи територіальних управлінь НБУ складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені КУпАП, зокрема ст. 166-5 (порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку), ст. 166-6 (порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи), ст. 166-7 (протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку), ст. 166-8 (здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії).