Психологічний профіль ефективного керівника

Основні характеристики	Необхідний рівень вияву
МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Розумові здібності	Високий
Креативність	Високий
Організаторські здібності	Високий
Комунікативні здібності	Високий
Лідерські здібності	Високий
Адаптабельність	Високий
Самостійність	Високий
СПРЯМОВАНІСТЬ
Векор спрямованості	На діяльність та її результат, на спілкування та взаємодію
Стилі керівництва	Змішаний з переважаючим демократичним
Асертивність	Високий
Стилі прийняття управлінських рішень	Аналітичний і концептуальний
Мотивація до успіху	Високий
Готовність до ведення переговорів	Високий
Ініціативність	Високий
Самообмеження	Низький
Наполегливість	Високий
ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Вольові якості	Високий
Схильність до ризику	Середній
Схильність до стресу	Низький
Організованість	Високий
Рішучість	Високий
Рівень суб’єктивного контролю	Високий
Раціональність у використанні часу	Високий
Активність	Високий
Емоційність	Адекватний прояв емоцій
СТАВЛЕННЯ ДО СУСПІЛЬСТВА ТА ІНШИХ ЛЮДЕЙ
Етичність	Високий
Конфліктність	Низький
Способи вирішення конфліктів	Співпраця та компроміс
Ставлення до критики	Ділове
Толерантність	Високий
Терплячість	Високий
Відповідальність	Високий

Не дивлячись на різні підходи до визначення властивостей ідеального керівника, очевидною є залежність між професійними вимогами до нього й умовами діяльності та особистісними властивостями, відповідно до яких особистість управлінця має адаптовуватись і вдосконалюватись. Особистісні якості кожного керівника – це основна передумова хороших результатів його роботи. Та для того, щоб розвиватись та вдосконалювати свої професійні властивості керівнику слід знати їх наявний рівень розвитку та необхідний, щоб визначити основні напрямки роботи над собою. З цією метою пропонуємо визначити свій психологічний профіль та порівняти результати з психологічним профілем ефективного керівника (Додаток 1.), відтак визначити відхилення та розробити програму самовдосконалення

Діагностика власного психологічного профілю методика визначення розумових здібностей

Тест забезпечує нормативне визначення результатів роботи, по­ділених за віковим принципом.

Можливе індивідуальне і групове використання тесту. Він містить 80 питань. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом. Кінце­вий результат тесту - це кількість правильних відповідей за 40 хвилин роботи.

Однією із найпоширеніших в психологічній діагностиці форм оцінки результатів тесту шляхом співвідношення з груповими даними є шкала станайнів, де оцінки приймають значення від 1 до 9. Первинні показни­ки легко перетворюються у станайни.

Можна встановити свою шкалу станайнів за результатами роботи. Вона дасть змогу порівняти результати виконання тесту більшою кількістю опитуваних. Для цього ранжуємо тих, кого досліджуємо, за зростанням балів; із них утворюємо групи з кількістю осіб, що відпо­відає визначеним частотам оцінок у нормальному розподілі тестових результатів.

Переведення первинних тестових результатів у шкалу станайнів

Відсоток обстежених у виборці стандартизації	4	7	12	17	20	17	12	7	4
Станайн	1	2	3	4	5	6	7	8	9

Нехай у виборці стандартизації 200 чоловік. Тоді по 8 із них, що відповідає 4%, будуть матимуть найнижчі і найвищі показники і будуть віднесені до 1 -го і 9-го станайнів відповідно. Процедура продовжується до заповнення усіх інтервалів шкали. Таким чином, відповідні процент­ним градаціям бали по тесту будуть упорядковані у шкалу, яка відповідає стандартним частотам розподілу результатів. Тобто, більшість опитува­них опиняться посередині шкали станайнів, а на полюсах їх кількість зменшиться. Нижче ми подаємо схему взаємозв'язку традиційної вербальної оцінки зі шкалою станайнів та відсотком обстежених.

Взаємозв'язок традиційної вербальної оцінки зі шкалою станайнів

І	II	III
вищий рівень 4 %	9	4%
Вище середнього	8	7%
19%	7	12%
середній	6	17%
54%	5	20%
	4	17%
Нижче середнього	3	12%
19%	2	7%
низький 4%	1	4%

І Традиційна вербальна оцінка.

ІІ Станайність (стени).

ІІІ Відсоток обстежених у виборці стандартизації.

Стени, у відповідності з оцінками за тестом Отіса-Ленона, визнача­ють рівень здібностей дітей певного віку до загально-абстрактного мислення у порівнянні з іншими. Ті опитувані, які отримали стени 7,8,9 та мають результат, який перевищує типовий результат для цього віку. А результати стенів 1,2,3 вказують на результати, нижчі від типових. Таким чином, оцінка у 9 стенів відображає 9 рівнів навчального потен­ціалу, на відміну від чотирибальної системи (2,3,4,5).

Стени рекомендовано використовувати з метою інтерпретації ре­зультатів. Вони зручні, але треба пам'ятати, що аби зробити висновок про різницю результатів, вона має бути не меншою, ніж у 2 стени за результатами тесту Отіса-Ленона. Наприклад, порівнюючи результати за тестом у стенах у двох опитуваних, ми можемо встановити різку різницю в їх рівні тоді, коли вона дорівнює двом стенам.