31

Тема 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

2.1. Аналіз обсягів, динаміки та структури експортних та імпортних операцій.

2.2. Система показників, які використовуються для оцінки зовнішньоторговельної діяльності.

2.3. Аналіз та оцінка економічної ефективності експортної діяльності.

2.4. Аналіз та оцінка економічної ефективності імпортної діяльності.

2.5. Вплив умов платежу і валютного курсу на розрахунок показників ефекту і ефективності ЗЕД.

2.6. Аналіз та оцінка економічної ефективності експортно-імпортних операцій.

2.7. Аналіз та оцінка економічної ефективності товарообмінних і толінгових операцій.

2.8. Аналіз якості та конкурентоспроможності експортних та імпортних товарів.

2.1. Аналіз обсягів, динаміки та структури експортних та імпортних операцій

Одним з найбільш важливих напрямків підвищення ефективності виробництва та економіки країни є розвиток зовнішньоекономічної діяльності її підприємницьких структур. Однак визначення ефективних напрямків діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності неможливе без ретельного аналізу її стану.

Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний період порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік, а також проводиться аналіз в динаміці за кілька років (наприклад, за 5-10).

Аналіз динаміки експортних (імпортних) операцій здійснюється в кілька етапів:

1. Вивчається динаміка загального обсягу зовнішньоекономічних операцій.

2. Вивчається динаміка експортних (імпортних) операцій у географічному розрізі і в розрізі окремих постачальників.

3. Вивчається динаміка зовнішньоторговельних операцій в розрізі основних видів експортної продукції.

Мета дослідження динаміки експортних (імпортних) операцій - встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту (імпорту), в його географічному напрямі, чи отримали розвиток нові види експорту (імпорту), як змінився обсяг експорту (імпорту) в поточних і базових цінах, як змінилися в середньому експортні ціни.

Для вивчення динаміки експорту (імпорту) протягом кількох років обчислюються темпи приросту експорту (імпорту) за кожний рік, середньорічний темп зростання, приросту експорту (імпорту) за весь досліджуваний період.

Вартість експорту (імпорту) за досліджувані роки, питома вага цих сум у відсотках до загального підсумку і абсолютні відхилення і пункти структури групуються по країнами і товарами та представляються в аналітичних таблицях.

Індекси вартості, фізичного обсягу, ціни, структури і кількості показують де і як змінився експорт / імпорт.

Для визначення відхилення вартості запланованого обсягу експортних угод від фактичного, використовують індекс вартості (I_pq):

(2.1)

де Q₁* P₁ — фактична вартість експорту / імпорту товару і;

Q₀* P₀ — базова вартість експорту / імпорту товару і.

Зміна вартості експорту / імпорту може бути обумовлена ​​безліччю факторів, але ретельно можна досліджувати вплив зміни ціни і фізичного обсягу.

Вплив фактора зміни цін на обсяги експортованої / імпортованої продукції розраховується за індексом цін (I_p):

(2.2)

де Q₁* P₀ - вартість експорту товару и в звітному періоді перерахована за плановими цінами.

Дія фактора зміни фізичного обсягу структури експортної / імпортної продукції обчислюється за індексом фізичного обсягу (I_q):

(2.3)

Зміна фізичного обсягу обумовлена сукупною зміною кількості та кількісної структури.

Тому індекс фізичного обсягу представляє собою добуток індексу кількості та індексу структури:

,

(2.4)

Вплив чинника зміни кількості визначають, вираховуючи індекс кількості:

(2.5)

Індекс кількісної структури визначається за формулою:

,

(2.6)

_де - середньозважена ціна товарів базового періоду.

Середньозважена ціна обчислюється за формулою:

,

(2.7)

Якщо індекс кількісної структури буде більше одиниці, то це означає, що у межах товарної групи підвищилася частина більш дорогих товарів за рахунок зниження частки дешевих товарів. При зворотній зміні індекс структури менше одиниці.

На обсяги реалізації продукції за експортними контрактами впливають різні фактори. Факторний аналіз обсягів реалізації експортної продукції здійснюється за допомогою наступної моделі:

,

(2.8)

де ТП_експ – обсяг продукції (товарів, робіт, послуг) реалізованої за експортними контрактами;

k – загальне число експортних контрактів за період;

К_кп – кількість іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період.

Розглянемо техніку розрахунків впливу трьох факторів на результуючий показник. Їх взаємозв'язок виражається факторною моделлю мультиплікативного типу:

(2.9)

Спосіб ланцюгових підстановок наведено нижче.

I розрахунок	* * Ккп0 = ТПексп0	(2.10)
II розрахунок	* * Ккп0 = ТПексп’	(2.11)
III розрахунок	* * Ккп0 = ТПексп’’	(2.12)
IV розрахунок	* * Ккп1 = ТПексп1	(2.13)

Як ми бачимо відбувається поступова заміна базисних величин на звітні.

ТП_експ’ и ТП_експ’’- умовні (перелічені) значення узагальненого результуючого показника.

ТП_експ’- характеризує яким могло б бути базисне значення результуючого показника, якби тільки величина основного кількісного показника відповідала його значенню у звітному періоді.

ТП_експ’’- характеризує яким могло б бути базисне значення результуючого показника, якщо б одночасне значення двох кількісних показників відповідало їхньому значенню в звітному періоді.

Величину впливу кожного фактора визначають шляхом послідовного зіставлення результату кожного розрахунку з попереднім.

∆ ТПексп А= ТПексп’- ТПексп0 ∆ ТПексп b = ТПексп’’- ТПексп’ ∆ ТПексп c = ТПексп1 – ТПексп’’

(2.14) (2.15) (2.16)

∆ ТП_{експ А} - вплив фактора А на зміни результуючого показника, грн

∆ ТП_{експ в} - вплив фактора В на зміни результуючого показника, грн

∆ ТП_{експ с} - вплив фактора С на зміни результуючого показника, грн

Правильність розрахунків визначається балансовим методом за формулою:

∆ ТПексп = ∆ ТПексп1 – ∆ ТПексп0 ∆ ТПексп=∆ ТПексп А + ∆ ТПексп b + ∆ ТПексп c

(2.17) (2.18)

Спосіб абсолютних різниць полягає в розрахунку абсолютного відхилення досліджуваного факторного показника. Перевага цього способу- в один розрахунковий прийом визначається величина впливу аналізованого фактора.

	∆ ТПексп А = ( - )* * Ккп0	(2.19)
	∆ ТПексп b = ( – ) * * Ккп0	(2.20)
	∆ ТПексп c = (Ккп1 – Ккп0)* *	(2.21)

перевірка:

∆ ТПексп=∆ ТПексп А + ∆ ТПексп b + ∆ ТПексп c

(2.22)

Приклад

На підставі даних, що наведені у табліці 2.1, провести факторний аналіз обсягів реалізації за експортний контрактами.

Таблиця 2.1.

Вихідні дані для проведення факторного аналізу

Показник	Од. виміру	1-й рік	2-й рік	Відхилення
				+/-	%
Обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами	тис. грн	6745,06	7983,04	+ 1 237,98	+ 18,35
Загальна кількість експортних контрактів	шт.	14,00	16.00	+ 2,00	+ 14,29
Кількість іноземних покупців (замовників)	од.	7,00	10,00	+ 3,00	+ 42,86
Середня сума одного експортного контракту в періоді	грн.	481,79	498,94	+ 17,15	+ 3,56
Середня кількість експортних контрактів на одного покупця (замовника)	шт./од.	2,00	1,60	- 0,40	- 20,00

Використовуємо модель факторного аналізу 2.8.

,

де ТП_експ – обсяг продукції (товарів, робіт, послуг) реалізованої за експортними контрактами;

k – загальне число експортних контрактів за період;

К_кп – число іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період;

ТП_експ /к = середня сума одного контракту;

К/ ТП_експ – середня кількість експортних контрактів на 1 покупця.

Розглядаємо вплив трьох факторів.

1 спосіб. Спосіб ланцюгових підстановок.

А) Збільшення середньої суми одного експортного контракту (за формулою 2.14):

∆ ТП_{експ А}= ТП_експ’- ТП_експ0

II розрахунок (2.11)

* * Ккп0 = ТПексп

ТП_експ’ = 498,94*2*7 = 6985,16 тис.грн.

∆ ТП_{експ А}= 6985,16 – 6745,06 = 240, 1 тис. грн

Б) Через зменшення середньої кількості експортних контрактів на одного покупця (зменшення активності покупців) формула 2.15:

∆ ТПексп b = ТПексп’’- ТПексп’

III розрахунок (2.12)

* * Ккп0 = ТПексп’’

ТП_експ’’ = 498,94*1,6*7 = 5588,13 тис. грн

∆ ТП_експ b =5588,13 – 6985,16 = -1397,03 тис.грн.

В) Збільшення загального кол-ва покупців за період (2.16)

∆ ТП_експ c = ТП_експ1 – ТП_експ’’

∆ ТП_експ c = 7983,04 – 5588,13 = 2394,91 тис.грн

Загальний вплив усіх трьох факторів:

∆ ТП_експ = 240,1 -1397,03+2394,91 = 1237,98 тис.грн

2 спосіб. Спосіб абсолютних різниць. Використовуємо формули 2.19, 2.20, 2.21.

	∆ ТПексп А = ( - )* * Ккп0
	∆ ТПексп b = ( – ) * * Ккп0
	∆ ТПексп c = (Ккп1 – Ккп0)* *

∆ ТП_{експ А}= 17,15*2*7 = 240,1 тис.грн

∆ ТП_{експ В}= -0,4*498,94*7 = - 1394,91 тис. грн

∆ ТП_{експ С}= 3*498,94*1,6 = 2394,91 тис. грн

Загальний вплив усіх трьох факторів:

∆ ТП_експ = 240,1 -1397,03+2394,91 = 1237,98 тис.грн

Отже, збільшення середньої суми одного експортного контракту на 17,15 тис. грн призвело до збільшення експортної виручки на 240,1 тис. грн, незважаючи на зменшення обсягів реалізації на 1397,03 тис. грн за рахунок зниження середньої кількості експортних контрактів на одного покупця на 20%. При цьому варто зазначити, що загальне збільшення кількості покупців на 3 контрагента призвело до збільшення експорту на 2394,91 тис. грн. Вплив усіх факторів привів до збільшення експорту на 18,35% або на 1237,98 тис. грн в порівнянні з попереднім роком.

Аналіз залежності виробництва від іноземних постачальників доцільно робити в разі використання на підприємстві у виробництві імпортної сировини, матеріалів, комплектуючих тощо.

Причини використання імпортних основних і оборотних коштів:

- відсутність виробництва необхідних матеріалів в Україні або недостатність обсягів їх виробництва;

- невідповідність якісних параметрів вітчизняної сировини технічним вимогам;

- більш низькі ціни на імпортну сировину і матеріали в порівнянні з вітчизняними цінами на аналогічні товари;

- необхідність застосування імпортних матеріалів і комплектуючих, яка передбачена контрактом.

Остання причина має суб'єктивний характер, який може призвести до втрати підприємством значної частини самостійності у прийнятті управлінських рішень.

Наявність альтернативних постачальників вимагає проведення порівняльних розрахунків вартості сировини з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, мита, податків для прийняття ефективних управлінських рішень.