![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Вступ
- •2. Поняття системи „людина-машина”
- •3. Антропометрична характеристика людини
- •4. Робоче місце
- •5. Засоби відображення інформації (зві)
- •6. Органи управління (оу)
- •Завдання
- •7. Оцінка кольорових рішень в композиції приладу
- •8. Умови праці на робочому місці
- •8.1. Освітлення
- •Основні вимоги до виробничого освітлення
- •Д жерела штучного освітлення
- •8.2. Шум і вібрація
- •Допустимі рівні ультразвуку
- •8.3. Іонізуючі випромінювання
- •8.4. Електромагнітні випромінювання
- •8.5. Кліматичні умови
- •Норми параметрів повітря в робочій зоні промислових приміщень
- •8.6. Виробничий пил
- •8.7. Фактори виробничого середовища
- •Продовження таблиці 33
- •9. Практичні завдання
- •9.1. Ергономічна оцінка пультів управління
- •Оформлення результатів роботи Звіт по лабораторній роботі
- •9.2. Ергономічна оцінка кабіни оператора – водія транспортного засобу
- •10. Контрольні питання
- •11. Теми рефератів
- •12. Література
Основні вимоги до виробничого освітлення
Для створення сприятливих умов зорової роботи, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи;
- не повинно чинити засліплюючої дії;
- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості;
- не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
- повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
- повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
Рис. 34. Положення світильників і напрямлення світла: 1 – світильник не освітлює відбитим світлом; 2 – світильник освітлює відбитим світлом; 3 – правильне розміщення світильника при контролі за якістю поверхні; 4 – великий світильник, світловий потік якого відбивається прямо в очі робітнику; 5 – контроль виробу в прохідному світлі від панелі; 6 – рекомендоване направлення світла; 7 – не рекомендоване направлення світла; 8 – розміщення ламп (А – комфортне; Н – не комфортне, по скільки трубки засліплюють) 9 – комфортне розміщення світильника; 10 – освітлення глянцевої поверхні
З точки зору психології бажано, щоб колір штучного освітлення (спектральний склад) максимально наближався к спектру природного. Колір освітлення не повинен спотворювати місцеві відтінки. Необхідно використовувати кольорове освітлення, відповідно кольору освітлювальних поверхонь. Джерела світла повинні мати естетичний вид, зручно розміщуватись, світловий потік повинен мати таке направлення, щоб не засліплювати очі людини.
Природне освітлення
Джерелами природного освітлення є сонце, небо, випромінювання відбите від поверхонь і предметів. Інтенсивність природного світла міняється в залежності від сезону і часу суток і коливається п межах 103 – 3·104.
До переваг природного освітлення можна віднести те що воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.
До недоліків відносять – непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і з зовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
,
%
де Евн - освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);
Езвн - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормовані значення КПО визначаються „Будівельними нормами і правилами (СНиП П-4-79)” (табл. 19).
Штучне освітлення
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. Штучне освітлення буває загальним, місцевим і комбінованим (рис. 35).
Таблиця 19
Рекомендовані КПО в відповідності з значенням Евн в приміщенні при зовнішньому освітленні Езвн = 4000 лк
Розмір зорового розпізнавання деталей, мм |
Найменше значення, КПО, % |
Відповідна освітленість, Евн, лк |
Рекомендоване значення, КПО, % |
Відповідне значення Евн, лк |
> 10 1 – 10 0,2 – 1 < 0,2 |
1,5 2,5 3,8 5,0 |
60 100 150 200 |
2,5 3,8 5,0 7,0 |
100 150 200 280 |
Освітленість вимірюється люксметром (рис. 36) і виражається в люксах (лк). 1 лк – це освітленість 1 м2 поверхні світловим потоком в 1 люмен (лм). Освітленість Е – це відношення світлового потоку Ф, що падає на елемент поверхні S, до площі освітленої поверхні. Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 і визначається, в основному характеристикою зорової роботи (табл. 20).
Рис. 35. Типи штучного освітлення |
Рис. 36. Люксметр Ю 117 |
За рахунок покращення освітлення можна досягнути суттєвого збільшення продуктивності праці. Це збільшення тим більше чим більше різниця між поліпшеним і початковим освітленням і коливається в межах від 5 до 20 %. Наприклад, якщо при роботі підвищити величину освітленості з 25 лк, до 60 лк, продуктивність праці збільшиться на 4 %, а при підвищенні освітленості на 200 лк – 12 %. При подальшому збільшенні інтенсивності освітлення продуктивність праці збільшується повільніше.
Рекомендовані величини освітлення для читання машинописного тексту – 200 лк; газетного - 300 лк
Таблиця 20
Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень
Характеристика зорової роботи |
Найме-нший розмір об’єкта розпізнавання |
Розряд зорової роботи |
Штучне освітлення |
Природне освітлення |
Сумішне освітлення |
|||
Освітленість, лк |
КПО, % |
|||||||
комбі-новане |
загальне |
верхне комбіне. освітл. |
бокове осв. |
верхне комбіне. освітл. |
бокове осв. |
|||
високої точності |
0,3-0,5 |
ІІІ |
2000-400 |
500-200 |
5 |
2 |
3 |
1.2 |
середньої точності |
0,5-1,0 |
ІV |
750-300 |
300-150 |
4 |
1.5 |
2.4 |
0.9 |
малої точності |
1-5 |
V |
300-200** |
200-100 |
3 |
1 |
1.8 |
0.6 |
загальне спостереження за ходом виробничого процесу |
- |
VIII |
- |
75-30 |
1* |
0.3* |
0.7* |
0.2* |
*При постійному спостереженні за процесом.
**Норматив стосується роботи при середньому контрасті об’єкту з фоном і темним фоном
Таблиця 21
Деякі величини інтенсивності штучного освітлення робочого місця
в залежності від типу зорової діяльності
Освітлення, лк |
Характеристики зорової роботи |
Тип роботи |
5000 |
Дуже точна робота, розпізнавання деталей розміром <0,2 мм |
Дуже складні зорові задачі: точний контроль, графильні роботи |
1000 |
Точна робота по розпізнаванню деталей розміром 0,2 – 1 мм |
Дуже точні механічні роботи, розпізнавання кольорів, точні роботи при машинній обробці |
500 |
Середня точність робіт по розпізнаванню деталей 1 – 10 мм |
Конструкторські, креслярські роботи, точна механіка, лабораторії, обчислювальні центри, набирання тексту |
300 |
Груба робота, по розпізнаванню деталей розміром 10 – 100 мм |
Гігієнічний мінімум загального освітлення цеху, грубий контроль, склади, обробні цеха |
125 |
Загальна орієнтація |
Виходи, проходи, сходи |