
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм Лекція 7. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм (2 год.)
- •Література до теми
- •Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •Іменники на позначення професій, посад, звань
- •Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій – срс
- •3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса –іш-.
- •5. У формах м. Відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.
- •6. Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням.
- •8. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв із додатковим роз'яснювальним іменником.
- •9. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.
- •12. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.
- •Числівники в діловому мовленні: написання цифрових даних у професійних текстах – срс
- •Безособові конструкції з дієслівними формами на -но, -то
- •Прийменники у професійному мовленні
- •Правила використання прийменників у діловому стилі
- •Прийменник по в діловому мовленні – срс
- •1. Конспект лекції вивчити.
- •2. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій – срс.
- •3. Числівники в діловому мовленні: написання цифрових даних у професійних текстах – срс.
- •4. Прийменник по в діловому мовленні – срс
- •5. Індивідуальна робота: екскурсія «Київ – столиця моєї держави».
Безособові конструкції з дієслівними формами на -но, -то
В українській мові вживаються співвідносні з пасивними дієприкметниками незмінні форми на -но, -то, які вказують на дію, що виконана невідомою чи неназваною особою (виконано, розбито, подано).
Ці форми утворюються від інфінітива перехідних дієслів (прожити – вік прожито). Від пасивних дієприкметників вони відрізняються тим, що не змінюються і в реченні виконують роль присудка, при якому не може бути підмета. Вони утворюють безособові речення (Багато слів написано пером; На стіл було подано декілька страв)
Незмінні форми на -но, -то мають значення виду (роблено - зроблено, писано- написано).
У діловому мовленні треба надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення:
неправильно |
правильно |
Завдання було достроково виконане нашою групою |
Наша група достроково виконала завдання |
Головна увага ним приділяється... |
Головну увагу він приділив... |
Інспектори, які призначаються комісією... |
Інспектори, яких призначає комісія... |
Випробування проводяться у запланованому режимі |
Випробування проводять (проведено) у запланованому режимі |
Прийменники у професійному мовленні
Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника та виражає зв'язки між словами в реченні.
Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прийменниково-відмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.
У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для передачі різних відношень:
1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, поза, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.
2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період (за весь час), у звітний період (протягом часу, за який звітують), о восьмій годині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін;
3) причинових – від, через, з, за, у зв'язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею,через хворобу, за умови, у зв'язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.
4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, заради успіху, щодо покращення, для місцевих потреб, на місцеві потреби.
5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до: всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.
У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією: у вихідні дні, на цьому тижні, звертаємося з пропозицією, надсилаємо на адресу.