4. Попередження економічної злочинності

Попередження злочинності в галузі економічної діяльності залежить, перш за все, від реалізації економічної політики держави, напрямів профілактичних заходів.

Як один з найважливіших напрямів соціального управління ця діяльність, зокрема, потребує здійснення заходів, спрямованих на нейтралізацію, зниження, припинення злочинів у галузі економічної діяльності.

Найважливіше значення для попередження цього виду злочинної діяльності мають загальносоціальні заходи:

• чітке визначення функцій держави в регулюванні еконо-мічних відносин;

• формування її економіко-правової політики;

• розподіл повноважень між центральними і місцевими орга-нами в регулюванні економічних процесів;

• створення відповідних умов для належної правової поведінки суб’єктів економічної діяльності;

• забезпечення рівного правового захисту державного і недер-жавного секторів економіки;

• створення такої ринкової інфраструктури, яка забезпечила б рівні можливості для реалізації творчого потенціалу різноманітних суб’єктів підприємницької діяльності.

Для попередження економічної злочинності необхідна реалі-зація комплексу заходів: політичних; економічних; організаційних; технічних; правових; виховних.

Політичні заходи повинні бути спрямовані на чітке визначення пріоритетів з захисту економічних інтересів держави, окремих соціальних груп і громадян. Створення відповідних умов для реалізації трудової потенції громадян. Принципи економічної по-літики повинні бути узгодженими з Конституцією України і відповідати їй.

Економічна політика держави, спрямована проти людини, нічого іншого не може породити, окрім протистояння державі і всім напрямам її діяльності. Необхідно створити правове поле для економічної діяльності, яке б давало реальні можливості законо-слухняної поведінки у сфері економічних відносин, робило б абсолютно недоцільним вчинення злочинів. Це можливо лише через створення відповідних економічних стимулів для всіх суб’єктів економічної діяльності і встановлення жорсткої відпо-відальності за правопорушення.

Першочергове значення у структурі економічних заходів має розроблення:

• загальної Концепції боротьби з економічною злочинністю в Україні, яка б чітко визначила завдання, цілі реформування еко-номіки України та фінансові можливості цього процесу;

• спеціальних програм за окремими напрямами державної політики стосовно різних галузей народного господарства;

• програм розвитку підприємницького сектора;

• програм приватизації державного майна;

• програм обмеження монопольної діяльності;

• програм реформування банківської системи і систе­ми оподаткування;

• програм упорядкування торговельно-посередницької ді-яльності;

• програм упорядкування діяльності місцевих органів влади і управління щодо регулювання підприємницької діяльності на місцях.

Важливе значення у групі запобіжних економічних заходів має гарантоване державою невтручання різноманітних контролюючих органів без належних для цього підстав в безпосередню опе-ративно-господарську діяльність. А якщо таке втручання відбу-вається без підстави, то відповідні державні органи мають від-шкодувати завдані збитки.

В умовах розширення сфери фінансових зловживань, різного роду правопорушень у кредитно-банківській системі, ухилення від сплати податків особливе значення мають заходи, спрямовані на вдосконалення фінансового і податкового законодавства, реалі-зацію жорсткої податкової політики, вдосконалення всієї фіс-кальної системи з тим, щоб її діяльність сприяла підвищенню ефективності суспільного виробництва, а не його занепаду. Створення в Україні податкової міліції ставить і важливе завдання підвищення ефективності її роботи.

Приватизація, яка триває в Україні, не виконала тих завдань, які ставилися перед нею: підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України, створення належних умов для залучення інвестицій. За статистичними даними у 1998 р. від приватизації держава отримала лише 25% коштів від запланованих. Тому важливе значення має розробка чіткої програми приватизації державного майна, вдосконалення методик оцінки державного майна, умов використання іноземних інвестицій, розробка заходів для попередження зловживань і методик запобігання право-порушенням у цій галузі.

Для попередження міжнародної економічної злочин­ності важливе значення має поєднання зусиль України та інших держав у боротьбі з економічною злочинністю, міжнародне співро-бітництво, використання досвіду безпосередньої правоохоронної діяльності, спрямованої на викриття, розслідування і судовий розгляд справ про економічні злочини, вчинені міжнародними злочинними угрупованнями. Для нашої країни, з її прозорими кордонами ця проблема має особливу актуальність у зв’язку з еко-номічними відносинами між країнами СНД. Особливість пра-вового статусу цієї структури потребує створення відповідних координуючих органів, інформаційного обміну, проведення спіль-них заходів, а також укладання відповідних угод із боротьби з економічною злочинністю.

Надійне наукове забезпечення боротьби зі злочинністю в галузі економіки передбачає налагодження системи фундаментальних і прикладних досліджень з проблем запобігання і протидії зло-чинності в галузі економіки. Розробку сучасних наукових методик з цих питань, раціональне впровадження результатів досліджень і методик у практику боротьби зі злочинністю у сфері економіки, а також науковий аналіз заходів, що здійснюються, та прогнозування їх результатів.

Усі чинники, які обумовлюють існування і прояви економічної злочинності, достатньо відомі кримінологічній науці. Однак рівень пізнання цих чинників тільки за допомогою соціологічного аналі-зу в сучасних умовах мало що дає практиці боротьби з цим явищем. Тому зараз необхідна розробка відповідних комп’ютерних техно-логій аналізу їх взаємодії на основі математичного моделювання криміногенних процесів.

Організаційні заходи попередження економічних злочинів спрямовані на вдосконалення діяльності управлінського персоналу на засадах раціональної економічної діяльності, підвищення ефективності діяльності контрольно-ревізійних органів, вдоско-налення систем обліку і звітності. Сюди ж входять заходи з підбору і професійної підготовки кадрів для всіх сфер господарства, кредитно-банківської системи, органів податкової інспекції для роботи в органах боротьби з економічною злочинністю.

Вивчення кримінальних справ про господарські злочини показує, що професійна підготовка слідчих і працівників дізнання з цієї категорії справ вкрай низька. Тому необхідна розробка та впровадження методики професійного відбору фахівців для роботи у цих органах, організація постійного навчання з основ бух-галтерського обліку, з вивчення законодавства про підприємницьку діяльність, створення необхідних умов та гарантій для нормальної посадової діяльності. Цілям профілактики мають слугувати і заходи щодо вдосконалення методів обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей, які б відповідали світовим стандартам ведення господарського обліку і давали змогу про-аналізувати та вивчити по кожній галузі господарства, на кожному етапі виробництва дії, операції, рішення, при здійсненні яких можливе вчинення економічних злочинів, розробити певні умови та процедури, що включали б такі факти, детально регламентували правила та стандарти прийняття розпорядчих, дозвільних, управ-лінських рішень, видання ліцензій, вирішення інших питань управління економікою.

Інформаційно-аналітичне забезпечення боротьби зі зло-чинністю у сфері економіки також є необхідною умовою під-вищення ефективності діяльності правоохоронних органів. Це передбачає створення системи інформування про стан, динаміку, структуру злочинів у галузі економіки в Україні, необхідної і достатньої для ефективної діяльності суб’єктів профілактики і для прийняття відповідних управлінських рішень щодо запобіган- ня цим злочинам.

Організаційні заходи включають також: створення узгодженої системи показників, котрі відбивають реальний стан боротьби зі злочинністю в економічній сфері в Україні; створення єдиної Міжвідомчої системи інформування про такі злочини, причини та умови їх вчинення; створення банку нормативної, управ-лінської, аналітичної, науково-методичної, довідкової та іншої інформації, у тому числі із закордонних джерел, і розробку системи користування цією інформацією заінтересованими відомствами і науковцями; створення методичних рекомендацій з використання методів статистичного аналізу динаміки окремих видів економічних злочинів, методик організації статистичних спостережень за збитками від економічних злочинів. Необхідно створити надійний механізм збирання і використання від-повідних даних не тільки на республіканському, але і на регіо-нальному рівні.

Технічні заходи попередження злочинної поведінки в галузі економічної діяльності в умовах комп’ютерного управління рухом фінансових ресурсів і товарно-матеріальних цінностей повинні забезпечити надійну охорону, облік, своєчасне визна-чення кількісних і якісних показників цього процесу через роз-робку сучасних комп’ютерних систем на основі математичного моделювання умов виробничих процесів, систем охорони об’єктів, запровадження технічних приладів, контролюючих кількісні і якісні показники сировини, комплектуючих елементів на кожному етапі технологічного процесу. Надійні системи контролю повинні бути розроблені по всій лінії технологічного процесу: постачання сировини – її оплата і система розрахун- ків – виробництво – виготовлення готової продукції – транс-портування вантажів – захист документації та цінних паперів, аналіз фінансових документів – умови одержання продукції – її реалізація. До технічних заходів профілактики економічних злочинів слід віднести також створення більш досконалих засобів охорони при транспортуванні сиро­вини (особливо по трубо-проводах), які б виключали можливість втручання в техно-логічний процес, розробку методів виявлення фальсифікованих продуктів і товарів.

Але головне – це забезпечення правоохоронних і контро-люючих органів сучасними приладами і методиками виявлення правопорушень і злочинів, що здійснюються у процесі економічної діяльності.

Правові заходи у сукупності з іншими відіграють важливу роль у попередженні злочинної поведінки в галузі економіки. Особливе значення вони мають у сучасний період зміни форм власності і побудови на цій основі ринкової економіки. Правозабезпечувальний механізм цього процесу не достатньо відтворює і регулює реальні економічні зміни в суспільстві і господарській практиці.

Вдосконалення законодавства з урахуванням цих обставин має бути спрямоване на:

• забезпечення прав людини і громадянина;

• встановлення загальнообов’язкових правил поведінки на ринку для всіх господарських і управлінських структур;

• встановлення реальної системи санкцій для органів дер-жавного управління, юридичних та фізичних осіб за порушення законодавства щодо споживачів;

• введення адміністративної та кримінальної відповідальності посадових осіб за дії, що призводять до дестабілізації функ-ціонування господарського механізму і спричиняють шкоду суспільним інтересам;

• приведення різних галузей законодавства до сучасних потреб суспільства;

• законодавче упорядкування підстав для надання відповідних пільг окремим суб’єктам підприємницької діяльності і вста-новлення кримінальної відповідальності за незаконне надання таких пільг;

• встановлення підвищеної кримінальної відповідальності за найбільш суспільно небезпечні форми економічної поведінки, котрі призводять до підриву економічної безпеки країни;

• реформування законодавчого процесу шляхом скорочення його строків, впровадження незалежної експертизи, розробки проектів законодавчих актів колективами юристів, економістів, психологів і практичних працівників;

• вдосконалення правозастосовчої політики, підвищення ефективності її діяльності з метою реалізації принципу невід-воротності покарання незалежно від політичного і соціального статусу особи.

Сукупність правових заходів повинна створити таке правове поле, при якому будь-яке правопорушення або злочин у галузі економічної діяльності було б своєчасно виявлено, а також зро-било б вчинення їх недоцільним як з боку державних службовців, так і окремих громадян.

Виховні заходи мають важливе значення у формуванні економіко-правової свідомості людини. Вони повинні забезпечити її законослухняну поведінку в існуючій системі економічних відносин на всіх рівнях суспільного життя. Цей напрям най-складніший у системі профілактики економічної злочинності. Адже завжди існують протиріччя між потребами особи у до-сягненні матеріальних благ і можливостями держави їх забезпечити. Це протиріччя обумовлено ненадійністю і непов-нотою програм соціального захисту громадян з боку управ-лінського апарату і підприємницьких структур. Ось чому важливе виховне значення в сучасних умовах має:

• виховання нетерпимості у громадян до порушення їх законних прав та інтересів як з боку державних службовців, так і підпри-ємницьких структур;

• використання різноманітних форм протесту з метою наве-дення у державі елементарних форм порядку в економічному житті;

• своєчасне звернення до відповідних правоохоронних і контролюючих економічну діяльність органів про факти вчинення злочинів;

• активна участь у діяльності організацій із захисту прав споживачів;

• виховання через засоби масової інформації стійкої грома-дянської позиції для захисту своїх прав, подолання стереотипів „урівнялівки”, ефективного протистояння злочинним проявам у галузі економіки.

• виховання в суспільній свідомості ідеї побудови високо-ефективної економіки, здатної створити людям надійні умови життя.

• ідеологічні, виховні заходи мають бути спрямовані на по-силення стимулів і мотивацій членів суспільства до створення гідних умов економічного існування та активної протидії пору-шенням соціально-економічних підвалин такого існування.

Розділ IX

ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ

1. Кримінологічна характеристика

організованої злочинності

Організована злочинність – це системно пов’язана сукупність злочинів, вчинених учасниками стійких, ієрархічних, планомірно діючих злочинних структур (груп, організацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємопідкріплюється, погоджується та спрямована на отримання максимального при-бутку зі злочинного бізнесу на визначеній території чи у визначеній галузі, взятій під контроль.

Можна виділити наступні ознаки організованої злочинності: стійкість; системність; масштабність; мета; способи; забезпечення власної безпеки.

Ознака стійкості реалізується в таких характеристиках, як наявність постійних завдань і триваючий характер злочинної діяльності; її планування і підготовка; сувора ієрархія учасників і наявність керівного ядра; безумовна дисципліна.

Ознака системності пов’язана зі стійкістю і безпосередньо реалізується в таких характеристиках організованої злочинності, як прямий чи опосередкований зв’язок і спеціалізація її структур у масштабі регіону, галузі економіки, виду кримінального бізнесу (взаємодія, ієрархічний зв’язок, погоджений розподіл сфер діяль-ності, зв’язок конкуренції та протистояння тощо).

При цьому виділяється багаторівневістъ системи за схемою: організована злочинна група – злочинне співтовариство – сукуп-ність супідрядних чи взаємодіючих у регіоні, у низці регіонів, країні в цілому, у низці країн злочинних співтовариств („асоціації” злочинних структур).

Масштабність – одна з ознак організованої злочинності, котра означає, що мова йде про регіональну, міжрегіональну, в межах країни в цілому чи інтернаціональну діяльність.

Мета організованих злочинних структур зосереджена на отримання доходів злочинним шляхом, на збагачення у великих і особливо великих розмірах.

Способи вчинення злочинів учасниками організованих злочинних структур відрізняються професіоналізмом. Для злочинів характерна: старанність технічної підготовки; планування і роз-поділ ролей; створення сприятливих умов; організація співро-бітництва осіб і груп, які реалізують різні, але взаємозалежні функ-ції; рішучість і жорстокість дій.

Особливістю організованих злочинних структур є наявність спеціалізованої функції забезпечення безпеки учасників від притягнення до відповідальності. Відзначаються: особлива увага до конспірації; виділення в цих структурах учасників з контр-розвідувальними й охоронними функціями; розробка сценаріїв поведінки рядових учасників, котрі беруть на себе відповідальність за збереження і носіння зброї, її застосування тощо, для того, щоб вигородити керівників злочинних груп (організацій); розробка сценаріїв поведінки керівників (активних учасників) на випадок затримання чи виклику в правоохоронні органи.

За рівнем організації злочинні структури класифіку-ються так:

• організована злочинна група;

• злочинна організація.

За територіальним масштабом діяльності організовані злочинні структури підрозділяються на:

• регіональні;

• міжрегіональні;

• діючі в масштабах країни;

• транснаціональні (міжнародні).

За напрямами діяльності організовані злочинні структури можна поділити на функціонуючі в галузі:

• кримінального бізнесу – незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, зброї, предметів історії і мистецтва; контрабанда стратегічних матеріалів і шкідливих відходів; неза-конний обіг людських органів і тканин; викрадення автомобілів; організація азартних ігор, проституції та ін.;

• тіньової економіки – контроль і вилучення частини прибутку, розподіл сфер впливу, безпосереднє створення тіньових під-приємств тощо;

• легальної економіки – відмивання засобів, отриманих злочинним шляхом; розміщення їх у високоприбуткові під-приємства тощо.