
- •Рецензенти :
- •Колектив авторів:
- •Передмова
- •2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •3. Кримінологія в системі наук
- •4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •5. Спеціальні методи кримінологічного дослідження
- •6. Кримінологічні дослідження
- •7. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •2. Рівень злочинності
- •3. Коефіцієнт злочинності
- •4. Структура і динаміка злочинності
- •5. Причини й умови злочинності. Види детермінації
- •6. Класифікація причин і умов злочинності
- •7. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •8. Порівняльне вивчення й аналіз злочинності
- •9. Світові тенденції злочинності й боротьби з нею
- •10. Порівняльні теорії причин злочинності
- •11. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •12. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •13. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •2. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •3. Класифікація злочинців
- •4. Причини, умови і механізм конкретного злочину
- •5. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •6. Віктимологічний аспект характеристики умов конкретного злочину
- •7. Співвідношення соціального і біологічного в причинах конкретного злочину
- •2. Рівні попередження злочинності
- •3. Класифікація заходів профілактики злочинності на соціальному рівні
- •4. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю і видами
- •5. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •6. Правоохоронні органи як суб’єкти попередження злочинності
- •7. Правове регулювання попередження злочинності
- •8. Інформаційне забезпечення попередження злочинності
- •9. Кримінологічне прогнозування
- •10. Методи кримінологічного прогнозування
- •11. Терміни кримінологічного прогнозування
- •12. Кримінологічне планування
- •2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •4. Попередження злочинності неповнолітніх
- •2. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •3. Причини й умови насильницьких злочинів
- •4. Попередження насильницьких злочинів
- •2. Класифікація корисливих злочинів
- •3. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •4. Попередження корисливої злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика особи економічного злочинця
- •3. Причини та умови економічної злочинності
- •4. Попередження економічної злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика осіб учасників організованої злочинності
- •3. Причини та умови організованої злочинності
- •4. Попередження організованої злочинності (злочинів)
- •Використана література:
4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
Методи кримінологічного дослідження визначаються як система прийомів, способів, засобів збору, обробки й аналізу інформації, що застосовуються з метою пізнання злочинності, її причин і умов, особи злочинця і вироблення заходів попередження злочинності.
У кримінологічних дослідженнях використовуються загаль-нонаукові і спеціальні методи.
Загальнонаукові методи пізнання – це загальні способи та шляхи дослідження процесів й явищ і визначення тенденцій їхніх змін, які використовуються в різних галузях науки.
До загальнонаукових методів кримінологічних досліджень відносяться: аналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза, узагаль-нення, абстракція, експеримент, формалізація, аналогія, істо-ричний підхід, системний підхід, системний аналіз, моделювання, математичні методи та ін.
Аналіз – це процес уявного чи реального розкладання цілого на частини, а синтез – процес з’єднання елементів у єдине ціле.
Індукція – це спосіб міркування від конкретних фактів і положень до загальних висновків; дедукція ж розуміється як виявлення наслідку з посилок, вчинене на основі законів логіки, що має достовірний характер.
Узагальнення – це відображення і формулювання тенденцій, які є в основі досліджуваного процесу.
Абстракція – це процес уявного виділення визначених вла-стивостей і зв’язків досліджуваного явища і відволікання їх від побічних явищ.
Експеримент (проба, досвід) визначає характеристики функ-ціонування об’єкта в заданих умовах з метою одержання нової інформації про нього.
Формалізація – це уявлення і вивчення якої-небудь змістовної галузі знання у вигляді форм, системи числення, наприклад у вигляді математичних чи логічних методів.
Аналогія – це відповідність, подібність предметів, явищ чи процесів у яких-небудь властивостях. Висновок за аналогією – це знання, отримані при вивченні одного об’єкта, що переносяться на менш вивчені, подібні за істотними властивостями і якостями.
Історичний підхід – це розгляд і вивчення закономірного процесу руху і розвитку суспільства з урахуванням характеристик і особливостей конкретного часового періоду.
Системний підхід – це напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем, цілісності цих об’єктів і різноманіття їхніх зв’язків у єдності.
Системний аналіз – це сукупність методологічних засобів і прийомів, які використовуються для підготовки й обґрунтування рішень по складних проблемах. Системний аналіз спирається на принципи системного підходу, а також на низку математичних і інших кількісних методів. Основна процедура – це побудова узагальненої моделі, яка відображає взаємозв’язок реальної ситуації.
Моделювання – це спосіб дослідження процесів чи систем об’єктів шляхом побудови і вивчення моделей з метою одержання нової інформації. Ефективне дослідження такого комплексного явища як злочинність – неможливо без використання методів моделювання.
Математичні методи – це сукупність способів, підходів, шляхів і засобів кількісного і якісного пізнання предметів ре-ального світу.