4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження

Методи кримінологічного дослідження визначаються як система прийомів, способів, засобів збору, обробки й аналізу інформації, що застосовуються з метою пізнання злочинності, її причин і умов, особи злочинця і вироблення заходів попередження злочинності.

У кримінологічних дослідженнях використовуються загаль-нонаукові і спеціальні методи.

Загальнонаукові методи пізнання – це загальні способи та шляхи дослідження процесів й явищ і визначення тенденцій їхніх змін, які використовуються в різних галузях науки.

До загальнонаукових методів кримінологічних досліджень відносяться: аналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза, узагаль-нення, абстракція, експеримент, формалізація, аналогія, істо-ричний підхід, системний підхід, системний аналіз, моделювання, математичні методи та ін.

Аналіз – це процес уявного чи реального розкладання цілого на частини, а синтез – процес з’єднання елементів у єдине ціле.

Індукція – це спосіб міркування від конкретних фактів і положень до загальних висновків; дедукція ж розуміється як виявлення наслідку з посилок, вчинене на основі законів логіки, що має достовірний характер.

Узагальнення – це відображення і формулювання тенденцій, які є в основі досліджуваного процесу.

Абстракція – це процес уявного виділення визначених вла-стивостей і зв’язків досліджуваного явища і відволікання їх від побічних явищ.

Експеримент (проба, досвід) визначає характеристики функ-ціонування об’єкта в заданих умовах з метою одержання нової інформації про нього.

Формалізація – це уявлення і вивчення якої-небудь змістовної галузі знання у вигляді форм, системи числення, наприклад у вигляді математичних чи логічних методів.

Аналогія – це відповідність, подібність предметів, явищ чи процесів у яких-небудь властивостях. Висновок за аналогією – це знання, отримані при вивченні одного об’єкта, що переносяться на менш вивчені, подібні за істотними властивостями і якостями.

Історичний підхід – це розгляд і вивчення закономірного процесу руху і розвитку суспільства з урахуванням характеристик і особливостей конкретного часового періоду.

Системний підхід – це напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем, цілісності цих об’єктів і різноманіття їхніх зв’язків у єдності.

Системний аналіз – це сукупність методологічних засобів і прийомів, які використовуються для підготовки й обґрунтування рішень по складних проблемах. Системний аналіз спирається на принципи системного підходу, а також на низку математичних і інших кількісних методів. Основна процедура – це побудова узагальненої моделі, яка відображає взаємозв’язок реальної ситуації.

Моделювання – це спосіб дослідження процесів чи систем об’єктів шляхом побудови і вивчення моделей з метою одержання нової інформації. Ефективне дослідження такого комплексного явища як злочинність – неможливо без використання методів моделювання.

Математичні методи – це сукупність способів, підходів, шляхів і засобів кількісного і якісного пізнання предметів ре-ального світу.