2. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців

Виділяється три основних типи насильницьких злочинців за характером їхньої антигромадськоїої спрямованості.

До першого типу належать злочинці з чітко і стійко вираженою агресивно-насильницькою антисуспільною спрямо-ваністю. Це особи, орієнтовані на поведінку, небезпечну для життя, здоров’я і гідності інших громадян. Для них характерні негативно-зневажливе ставлення до людської особистості і її найважливіших благ, переконаність у допустимості насильниць-ких засобів вирішення конфліктів, які виникають. Такий пове-дінковий стереотип – результат глибокої деформації їхньої особистості, специфічний продукт езопової життєвої спрямо-ваності. Серед засуджених за розглянуті злочини особи даного типу складають 45–55%.

До другого типу насильницьких злочинців належать особи які характеризуються в цілому негативно, що допускали й раніше різні правопорушення, але спрямованість яких на вчинення зазіхань проти особистості явно не виражена. Вчинення насильницького злочину стає засобом досягнення особливо значимих для них цілей, способом заволодіння визначеним благом. У загальній кількості засуджених за розглянуті злочини цих осіб близько 20%.

До третього типу варто віднести ситуативних, випадкових злочинців які до злочину характеризувалися позитивно або нейтрально, а саме насильницьке діяння вчинили вперше під впливом несприятливої зовнішньої ситуації. У їхній поведінці відсутні ознаки, властиві представникам двох попередніх типів. Вони застосовують насильство як реакцію на сформовану ситуацію. Серед засуджених такі особи складають близько 30%. Більшість осіб, що вчиняють насильницькі злочини і хуліганські дії, – чоловіки (90–93%). Це пояснюється соціальними ролями, характерними для чоловіків і жінок, їх психофізичними особливостями. Для дозвілля чоловіків типовішими є випадкові компанії, зловживання алкоголем, що часто створює конфліктні ситуації, які переростають у бійки.

Існують розходження в мотивації насильницьких злочинів, вчинених чоловіками і жінками. В останніх переважають мотиви ревнощів, помсти, заздрості, прагнення позбутися від потерпілого і т. п. Багато насильницьких злочинів вчиняються жінками на ґрунті віктимної поведінки потерпілого,

Протягом останніх років спостерігається тенденція зростання частки жінок при вчиненні таких злочинів як вбивства з хуліганських чи корисливих мотивів, під час розбійних нападів тощо, ріст вчинених ними злочинів з особливою жорстокістю.

Основний контингент насильницьких злочинців і хуліганів складають особи молодого і середнього віку (до 40-ка років). Най-більш висока кримінальна активність характерна для представ-ників вікової групи 25–29-ти років. Наступні місця за ступенем кримінальної активності займають вікові групи 18–24 , 30–39, 16–17 років.

У порівнянні з дорослими підлітки і молодь, як правило, володіють менш розвинутою волею, підвищеною сприйнятливістю до негативних впливів, імпульсивністю, вони легше піддаються шкідливому впливу з боку антисуспільних елементів, у тому числі у формі наслідування, підбурювання, залучення і т. д.

За освітнім рівнем особи, винні в здійсненні насильницьких злочинів розподіляються в такий спосіб:

• 70% – мають середню загальну освіту;

• 15% – мають середню професійну освіту;

• 2% – мають вищу освіту.