
- •Рецензенти :
- •Колектив авторів:
- •Передмова
- •2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •3. Кримінологія в системі наук
- •4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •5. Спеціальні методи кримінологічного дослідження
- •6. Кримінологічні дослідження
- •7. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •2. Рівень злочинності
- •3. Коефіцієнт злочинності
- •4. Структура і динаміка злочинності
- •5. Причини й умови злочинності. Види детермінації
- •6. Класифікація причин і умов злочинності
- •7. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •8. Порівняльне вивчення й аналіз злочинності
- •9. Світові тенденції злочинності й боротьби з нею
- •10. Порівняльні теорії причин злочинності
- •11. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •12. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •13. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •2. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •3. Класифікація злочинців
- •4. Причини, умови і механізм конкретного злочину
- •5. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •6. Віктимологічний аспект характеристики умов конкретного злочину
- •7. Співвідношення соціального і біологічного в причинах конкретного злочину
- •2. Рівні попередження злочинності
- •3. Класифікація заходів профілактики злочинності на соціальному рівні
- •4. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю і видами
- •5. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •6. Правоохоронні органи як суб’єкти попередження злочинності
- •7. Правове регулювання попередження злочинності
- •8. Інформаційне забезпечення попередження злочинності
- •9. Кримінологічне прогнозування
- •10. Методи кримінологічного прогнозування
- •11. Терміни кримінологічного прогнозування
- •12. Кримінологічне планування
- •2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •4. Попередження злочинності неповнолітніх
- •2. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •3. Причини й умови насильницьких злочинів
- •4. Попередження насильницьких злочинів
- •2. Класифікація корисливих злочинів
- •3. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •4. Попередження корисливої злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика особи економічного злочинця
- •3. Причини та умови економічної злочинності
- •4. Попередження економічної злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика осіб учасників організованої злочинності
- •3. Причини та умови організованої злочинності
- •4. Попередження організованої злочинності (злочинів)
- •Використана література:
6. Правоохоронні органи як суб’єкти попередження злочинності
Судові органи вирішують задачі попередження злочинності за допомогою різних засобів і методів. Відповідно до законодавства про судоустрій суди зобов’язані своєю діяльністю виховувати громадян у напрямі точного і неухильного виконання законів, дбайливого відношення до державної і приватної власності, дотримання трудової дисципліни, поваги до прав, честі і гідності громадян.
Профілактичний ефект діяльності суду пов’язаний з вико-нанням його основного завдання – здійснення правосуддя. Виносячи справедливий вирок по кримінальних справах, суд забезпечує загальну і спеціальну привенцію, у тому числі вносить свій внесок у попередження рецидиву. Справедливі рішення по цивільних, сімейних, трудових, господарських справах сприяють усуненню чи пом’якшенню криміногенних конфліктних ситуацій, чинників, які детермінують кримінальну мотивацію і полегшують її реалізацію.
Профілактичну спрямованість мають аналітична робота, узагальнення судової практики, котрі створюють інформаційне забезпечення для методичної роботи у сфері попередження злочинності.
Профілактичний ефект діяльності суду забезпечується реалізацією принципу гласності в його роботі, що допускає висвіт-лення ходу і результатів судових процесів.
Форми попереджувальної роботи судових органів дуже різноманітні: виїзні засідання, залучення представників громад-ськості до судового розгляду, окремі ухвали, контроль за ви-конанням вироків, рішень і визначень.
Профілактика злочинності – завдання, яке підлягає вирішенню за кожним напрямом діяльності прокуратури.
Широта компетенції прокуратури, обсяг її повноважень визначають специфіку діяльності органів прокуратури як суб’єктів профілактики злочинності.
Прокуратура не тільки виконує свої безпосередні функції з попередження злочинності, але і здійснює нагляд за виконанням державними й місцевими органами влади, громадськими організаціями, іншими недержавними структурами вимог законів, які регламентують їхню діяльність з профілактики злочинів.
Профілактичні функції виконуються при здійсненні нагляду за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства.
На попередження рецидивної злочинності спрямований нагляд за виконанням законів у місцях позбавлення волі, в інших органах, що виконують покарання, а також здійснюють соціальну допомогу й контроль щодо осіб, які відбувають і відбули покарання.
Попереджувальна діяльність прокурора реалізується також у процесі його участі в судовому розгляді справ. Прокурор зобов’язаний виявляти обставини, котрі сприяли вчиненню злочину, з’ясовувати механізм їхнього впливу на поведінку підсудного.
Попередження злочинності здійснюється в різних формах і різними методами. До засобів прокурорського реагування на виявлення порушення закону відносяться: опротестування незаконного акта чи незаконних дій службових осіб; внесення подання про усунення порушень; винесення постанови про порушення кримінальної справи, дисциплінарного провадження чи провадження про адміністративне правопорушення.
Закон України „Про міліцію” відносить попередження зло-чинів і інших правопорушень до числа її основних обов’язків. Згідно ст. 10 Закону міліція відповідно до поставленого перед нею завдання зобов’язана запобігати й припиняти злочини, виявляти обставини, що їм сприяють, і в межах своїх прав вживати заходів з їх усунення.
Органи міліції у процесі профілактичної діяльності правомочні:
• проводити бесіди;
• застосовувати заходи адміністративно-правового впливу;
• здійснювати віктимологічну профілактику;
• вилучати речі, предмети, речовини, які обмежені або заборонені в цивільному обігу і зберігаються без відповідного дозволу;
• контролювати збереження і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин;
• вимагати обов’язкових перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої, господарської, фінансової, торгової діяльності;
• проводити контрольні закупки, вилучення і дослідження зразків сировини й продукції.
Особливістю профілактичної діяльності міліції є те, що поряд із гласними способами збирання інформації, заходами виховного і виховно-правового впливу застосовуються оперативно-розшукові заходи.
Важливі функції несуть установи, котрі виконують покарання у вигляді позбавлення волі, і установи, котрі організовують виконання інших покарань. Їхня діяльність має профілактичний зміст у силу своєї спрямованості на виправлення засуджених, попередження вчинення ними нових злочинів.
Специфіка профілактичної роботи із засудженими залежить від виду покарання і режимних вимог. Особливе значення для попередження рецидивної злочинності має робота в місцях позбавлення волі з підготовки засуджених до звільнення, взаємодія з територіальними органами внутрішніх справ, органами соціального захисту з питань, пов’язаних із соціальною адаптацією даної категорії осіб, трудовим і побутовим облаштуванням, контролем за їх поведінкою у період адаптації тощо.
Одним із головних завдань служби безпеки України є попередження розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб проти України. У взаємодії з органами прокуратури, МВС і іншими правоохоронними органами вони здійснюють:
• попередження і припинення наркобізнесу, інших видів організованої злочинності;
• попередження злочинів, розслідування яких віднесено законом до ведення служби безпеки і тероризму зокрема;
• розробку заходів для захисту комерційної таємниці;
• профілактику певних видів економічних злочинів.
Органи Міністерства юстиції беруть участь у профілактиці злочинності, реалізуючи свої завдання і функції з організаційно-методичного керівництва експертних установ, нотаріату, служби судових виконавців, реєстраційної діяльності.
Правовими заходами профілактики є:
• діяльність органів Міністерства юстиції з удосконалення законодавства й участі в законотворчій діяльності, систематизації і кодификації законодавства, приведення його у відповідність із сучасним напрямом розвитку суспільства;
• вивчення ефективності чинного законодавства;
• діяльність зі створення єдиної системи правової інформації в масштабах країни;
• методичне керівництво правовою пропагандою, визначення її найважливіших напрямів, розробка ефективних засобів і методів пропаганди, а також упровадження їх у практику.
До функцій органів юстиції, що мають профілактичну спрямованість, відносяться також організаційне й методичне забезпечення правового навчання в навчальних закладах.