Розділ 3. Стратегія та шляхи визначення інформаційних потреб.
Незаперечний факт, що для розвитку людського суспільства необхідні матеріальні, інструментальні, енергетичні та інформаційні ресурси. Сьогоднішній день характеризується особливим зростанням обсягу інформаційних потоків. Це стосується як економіки, так і соціальної сфери. Найбільший ріст обсягу інформації спостерігається у промисловості, торгівлі, фінансово-банківській та освітній галузях. Наприклад, у промисловості ріст обсягу інформації обумовлений зростанням обсягу виробництва, ускладненням продукції, що випускається, технологічного устаткування, розширенням, в результаті концентрації і спеціалізації виробництва, зовнішніх і внутрішніх зв'язків економічних об'єктів. Інформація є вирішальним чинником, що визначає розвиток технології і ресурсів загалом. Ринкові відносини висувають підвищені вимоги до своєчасності, вірогідності, повноти інформації, без якої немислима ефективна маркетингова, фінансово-кредитна та інвестиційна діяльність.
Проте, не існує абсолютної інформації, і інформацію містять не будь-які події (дані, повідомлення), а лише ті, котрі зменшують невизначеність стосовно результату подій, які нас цікавлять. Всесвітньо відомі науковці К. Шеннон і Н. Віннер, займаючись теорією інформації, відзначали міру невизначеності, зменшення якої підвищує ступінь нашого знання про подію, явище тощо.
Звідси випливає, що цінність інформації може виникнути лише з результатів, до яких призвело прийняття рішення або вчинення певних дій на основі цієї інформації. Отримання даних, їх обробка і запис – будь-яким шляхом – спричиняє витрати і не має цінності. Лише коли дані передані і зрозумілі користувачу і отже стали інформацією, може з’явитися цінність – за умови, що інформація вдосконалює остаточне рішення, інакше вона не має цінності.
Щоб переконатися, що інформація дійсно має цінність, слід комплексно розглядати користувача та проблему рішення, які потребують вирішення або ухвали. Для цього необхідно, насамперед, відповісти на питання: яка інформація, кому, коли і у якому вигляді повинна бути представлена. Іншими словами, постає проблема визначення та задоволення інформаційних потреб споживача інформації.
Потреба – одне з фундаментальних понять сучасної науки, що має сукупність значень, які затвердилися в рамках тієї або іншої сфери. У найбільш загальному вигляді потреба визначається філософами як “…нестаток або недолік у чомусь необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства в цілому”.
Як справедливо зазначав відомий науковець Марк Бойков: „В людському суспільстві – потреби – ключ до всього. Виявлення і задоволення потреб (людини) – стратегічний центр всіх наук, що займаються вивченням людини”.
Дослідники нагромадили багатий теоретичний і практичний матеріал, що розкриває сутність і природу інформаційних потреб, взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних потреб, особливості їхньої зміни в процесі людської діяльності. Вивченням потреб в інформації займалися такі вчені, як Л. Сева, А. Н. Лєонтьєв, Е. С. Бєрштейн, В. Бородиня, В. М. Глушков та інші.
Незважаючи на численні публікації з проблематики інформаційних потреб, фахівці не дійшли спільної думки щодо розуміння природи інформаційних потреб. На сьогоднішній день представниками різних наук запропонована досить велика кількість визначень поняття “інформаційна потреба”, що відображають найбільш розповсюджені в тій або іншій області підходи до розуміння сутності інформаційних потреб.
Психологами інформаційна потреба визначається як "усвідомлена потреба в одержанні визначених порцій інформації з того, що може бути надане інформаційним середовищем ”.
Основна увага в даному визначенні приділяється одержанню необхідної інформації з загальних “запасів” і зовсім ігнорується діяльність з виробництва нової інформації. Однак, власне одержання принципово нової інформації є результатом інформаційної потреби, що виникла. Окремі автори визначають інформаційну потребу як „усвідомлений нестаток в інформації, необхідної для задоволення матеріальних і духовних потреб індивідума”, інші як „потребу в повідомленнях визначеного змісту і форми, що потрібні людям для орієнтації в навколишній дійсності, уточнення сформованої в них картини світу, для вибору лінії поведінки і вирішення проблемних ситуацій, для досягнення внутрішньої рівноваги і погодженості з соціальним середовищем”.
Словник інформаційних термінів визначає інформаційну потребу як „потребу, що виникає, коли ціль, що стоїть перед користувачем у процесі його професійної діяльності або в його соціально-побутовій практиці, не може бути досягнута без залучення додаткової інформації”.
Розділ 4. Інформаційна потреба як складова інформаційної культури особистості. Одним з центральних понять інформаційної науки і практики є поняття інформаційної потреби. В загальному значенні під інформаційною потребою розуміється необхідність в інформації, що вимагає задоволення і виражається в інформаційному запиті. Численні дослідження інформаційних потреб, які здійснюються науковцями різних країн світу, спрямовані на вирішення наступних завдань:
Інформаційна потреба – це потреба особистості в інформації. Отже, першою особливістю інформаційної потреби є те, що першопричиною її появлення постає недостача знань. Інформація, яка вимагає задоволення, представлена в інформаційному запиті. Наприклад, планування дальньої поїздки формує інформаційну потребу познайомитися з авіаційним розкладом. Таке знайомство може бути виконано в різній формі - по телефону, безпосередньо в квитковому агентстві в діалозі з фахівцем, шляхом аналізу розкладу в друкованому вигляді або в результаті його пошуку у всесвітній мережі. Проте при всій відмінності форм задоволення інформаційної потреби сама вона залишається тією ж. З моменту виникнення у людини інформаційної потреби він починає оцінювати інформацію під кутом зору цієї потреби, розділяючи інформацію на релевантну і пертинентну. Тобто оцінка якості інформаційних продуктів та послуг користувача має суб’єктивний характер. Поняття релевантності існує об’єктивно. Це смислова відповідність між змістом інформаційного запиту та виданої у відповідь на нього інформації. Поняття пертинентність – суб’єктивне. Це оцінена споживачем відповідність змісту інформації його інтересам. Ще одна особливість інформаційної потреби – це неможливість повного її задоволення, тобто виникає пертинентне відношення до інформації, що сприяє виникненню нових потреб. Таким чином інформація не стільки зменшує невизначеність, скільки збільшує межі непізнаного. Прийнято виділяти два основні типи інформаційних потреб: - поточні, обумовлені властивою людині допитливістю та які полягають в його прагненні бути в курсі всього, що відбувається в світі; - конкретні (спеціальні), які полягають в прагненні отримати інформацію, необхідну для вирішення конкретної задачі - дослідницькій, професійній, управлінській і т.п. Конкретні інформаційні потреби певною мірою залежать від особливостей задач, для вирішення яких необхідна відповідна інформація. Якщо обмежитися сферою науки і техніки, то їх можна розділити на три основних типа: - інформаційні потреби вчених-дослідників; - інформаційні потреби фахівців (інженерів, лікарів, агрономів і т.п.); - інформаційні потреби керівників. Інформаційні потреби можуть бути виражені або у формі усних або письмових інформаційних запитів, або в певній поведінці споживача по відношенню до потенційних джерел інформації (іншим людям, літературі, ЗМІ та ін.). Якщо інформаційна потреба виражається у письмовому вигляді і відчужена від її джерела, виникає проблема точності і повноти виразу інформаційної потреби в інформаційному запиті. Вирішальною умовою ефективного задоволення інформаційної потреби є ясне усвідомлення і чіткий вираз того, яка інформація дійсно потрібна споживачу для вирішення. Без цього важко розраховувати на отримання в інформаційному центрі або бібліотеці тих відомостей, в яких споживач має потребу. Можливий механізм виникнення і задоволення інформаційних потреб запропонований дослідниками Ю.М. Арськім, Р.С. Гиляревськім, І.С.Туровим і А.І. Чорним в книзі «Інфосфера. Інформаційні структури, системи і процеси в науці і суспільстві». Інформаційна потреба виникає у людини при постановці перед ним якоїсь задачі. Людина обдумує цю задачу, внаслідок чого у відповідній зоні його довготривалої пам'яті складається образ задачі або її внутрішня модель. Цей образ і служить еталоном, з яким з цієї миті все порівнюється. Якщо інформація має відношення до еталона, вона вважається релевантною і заноситься в певну зону довготривалої пам'яті або в зовнішню пам'ять (на спеціальну картку, в спеціальний зошит або комп'ютер). Вся інформація, що не відноситься до еталону вважається не релевантною. Коли людиною накопичено необхідну кількість релевантної інформації, вона знаходить рішення задачі. Після цього вся пов'язана з рішенням інформація переводиться з даної зони довготривалої пам'яті в зону архівного зберігання. Таким чином, інформаційна потреба може бути охарактеризована як усвідомлена потреба в інформації, потрібній для вирішення поставленої задачі по розробленому плану. |