Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекции философия(2).doc
Скачиваний:
86
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
390.66 Кб
Скачать

Лекція 1. Філософія як світоглядне знання.

  1. Поняття світогляду.

  2. Історичні типи світогляду.

  3. Основні функції філософії

  1. Поняття світогляду.

Світогляд – форма цілісного усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого відношення до світу і до себе. Отже, світогляд є певного роду знанням (про світ, людину і т. ін.), це своєрідна інтегративна цілісність знання і цінностей, розуму і почуття, інтелекту й дії, критичного сумніву і свідомої переконаності.

Світогляд розглядають як сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають життєві позиції, програми поведінки та дії людей. Світогляд як необхідна складова людської свідомостіь є певного роду знанням (про світ, людину і т. ін.), а філософія як форма світоглядного знання – це систематизований комплекс уявлень, що забезпечують цілісне бачення та усвідомлення світу і місця в ньому людини.

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. В історії людства виділяються три основні форми світогляду:

• міфологія;

• релігія;

• філософія

Міфологія (від грец. “мітос” – слово, сказання) – первісна світоглядна форма суспільної свідомості містить в собі в нерозчленованому, зародковому (синкретичному) вигляді всі наступні форми суспільної свідомості: релігію, мистецтво, науку, мораль та ін., в тому числі філософію.

Відмітною рисою первісної міфології є те, що специфічні людські риси притаманні людині лише тією мірою, якою окрема людина належить до колективу і не виділена як індивідуальний його член.

Міфологія – світогляд давнього суспільства, що сполучає в собі як фантастичне, так і реалістичне сприйняття навколишньої дійсності; міфи намагаються дати відповідь на питання про походження Всесвіту, Землі і людини, пояснення природних явищ. Рисами міфологічного світогляду є антропоморфізація природи, богів; відсутність абстрактних міркувань (рефлексії); практична спрямованість на вирішення конкретних життєвих задач.

Релігія – ( від лат. “релігіо” – звязок, відношення між Богом та людиною на духовному рівні) форма суспільної свідомості та світогляду, заснована на вірі в наявність фантастичних, надприродних сил, що впливають на життя людини і навколишній світ.

При релігійному світогляді для людини характерна почуттєва, образно-емоційна, на відміну від раціональної, форма сприйняття навколишньої дійсності.

Релігія також досліджує питання походження життя на Землі та походження людини, пояснення природних явищ, розглядає вчинки та долю людини, морально-етичні проблеми.

Філософія ( від гр. “філо” – любов, та “софія” – мудрість”) науково-теоретичний тип світогляду, який відрізняється від релігійного і міфологічного тим, що заснований на знанні (а не на вірі або вимислі), є рефлексивним (має місце спрямованість думки на саму себе), логічним (має внутрішню єдність і систему), спирається на чіткі поняття і категорії. Таким чином, філософія являє собою тип світогляду, що відрізняється раціональністю, системністю, логікою і теоретичною оформленістю. Предметом вивчення філософії є відношення “людина – світ”

3. Функції філософії – основні напрямки застосування філософії, через які реалізуються її цілі, задачі, призначення.

Прийнято виділяти наступні функції філософії:

• світоглядну

• методологічну

• теоретичну

• гносеологічну

• критичну

• аксіологічну

• соціальну

• виховно-гуманітарну

• прогностичну

Лекція 2. Докласична антична давньогрецька філософія.