- •Поняття світогляду.
- •Філософія піфагорійської школи
- •Філософія Елейської школи
- •1.Основні етапи розвитку античної філософії
- •2. Філософія Мілетської школи
- •3. Філософія піфагорійської школи
- •4. Філософія Елейської школи
- •2. Філософія софістів
- •2. Для софістів характерно:
- •4. Філософія Платона
- •5. Філософія Арістотеля
- •1. Основні риси елліністичного та римського періодів розвитку античної філософії
- •Скептицизм як філософське вчення
- •1.Основні риси середньовічної філософії
- •2. Номіналізм і реалізм – напрямки середньовічної філософії
- •3. Філософія Августина Блаженного
- •4. Філософія Фоми Аквінського (томізм)
- •1.Передумови виникнення філософії епохи Відродження
- •2. Основні напрямки філософії епохи Відродження:
- •4. Нова наукова картина світу Пізнього Відродження
- •5. Філософія Реформації
- •6. Політична філософія Ніколо Макіавеллі
- •Лекція 7. Філософія Нового часу
- •1. Раціоналізм як напрямое філософії Нового часу
- •2. Раціоналістична філософія Декарта.
- •4. Філософія Томаса Гоббса та Джона Локка
- •2.Французьке просвітництво д. Дідро, Вольтера, ж. Ж. Руссо
- •Лекція 9. Ідеї і. Канта як коперніканський переворот у філософії
- •1.Вчення і. Канта про пізнання
- •3.Структура свідомості за і. Кантом
- •2.Етика і. Канта
- •1.Іраціоналізм а. Шопенгауера. Поняття “воля”.
- •2. "Філософія життя" ф. Ніцше
- •1. Напрямки некласичної філософії
- •2. Психоаналіз як напрямок некласичного філософування
- •3. Екзистенціалізм (екзистенціальна філософія с.Кьеркегора, к.Ясперса, ж.П.Сартра, а.Камю, м.Гайдегера)
- •4. Постмодерністська філософія
- •Лекція 12. Філософські вчення Стародавнього Сходу
- •1.Філософські школи Стародавньої Індії Санкх'я
- •Міманса і Веданта
- •Вайшешика і Ньяя
- •Буддизм
- •Джайнізм
- •Локаята-Чарвака
- •2. Основні філософські вчення Стародавнього Китаю Конфуціанство
- •Даосизм
- •Лекція 13. Філософія в Україні
- •1.Передумови виникнення української філософії
- •2.Просвітницькі ідеї г.С.Сковороди
- •3.“Філософія серця” п.Юркевича.
- •4. Основні риси української філософії
Лекція 1. Філософія як світоглядне знання.
-
Поняття світогляду.
-
Історичні типи світогляду.
-
Основні функції філософії
-
Поняття світогляду.
Світогляд – форма цілісного усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого відношення до світу і до себе. Отже, світогляд є певного роду знанням (про світ, людину і т. ін.), це своєрідна інтегративна цілісність знання і цінностей, розуму і почуття, інтелекту й дії, критичного сумніву і свідомої переконаності.
Світогляд розглядають як сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають життєві позиції, програми поведінки та дії людей. Світогляд як необхідна складова людської свідомостіь є певного роду знанням (про світ, людину і т. ін.), а філософія як форма світоглядного знання – це систематизований комплекс уявлень, що забезпечують цілісне бачення та усвідомлення світу і місця в ньому людини.
2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. В історії людства виділяються три основні форми світогляду:
• міфологія;
• релігія;
• філософія
Міфологія (від грец. “мітос” – слово, сказання) – первісна світоглядна форма суспільної свідомості містить в собі в нерозчленованому, зародковому (синкретичному) вигляді всі наступні форми суспільної свідомості: релігію, мистецтво, науку, мораль та ін., в тому числі філософію.
Відмітною рисою первісної міфології є те, що специфічні людські риси притаманні людині лише тією мірою, якою окрема людина належить до колективу і не виділена як індивідуальний його член.
Міфологія – світогляд давнього суспільства, що сполучає в собі як фантастичне, так і реалістичне сприйняття навколишньої дійсності; міфи намагаються дати відповідь на питання про походження Всесвіту, Землі і людини, пояснення природних явищ. Рисами міфологічного світогляду є антропоморфізація природи, богів; відсутність абстрактних міркувань (рефлексії); практична спрямованість на вирішення конкретних життєвих задач.
Релігія – ( від лат. “релігіо” – звязок, відношення між Богом та людиною на духовному рівні) форма суспільної свідомості та світогляду, заснована на вірі в наявність фантастичних, надприродних сил, що впливають на життя людини і навколишній світ.
При релігійному світогляді для людини характерна почуттєва, образно-емоційна, на відміну від раціональної, форма сприйняття навколишньої дійсності.
Релігія також досліджує питання походження життя на Землі та походження людини, пояснення природних явищ, розглядає вчинки та долю людини, морально-етичні проблеми.
Філософія ( від гр. “філо” – любов, та “софія” – мудрість”) науково-теоретичний тип світогляду, який відрізняється від релігійного і міфологічного тим, що заснований на знанні (а не на вірі або вимислі), є рефлексивним (має місце спрямованість думки на саму себе), логічним (має внутрішню єдність і систему), спирається на чіткі поняття і категорії. Таким чином, філософія являє собою тип світогляду, що відрізняється раціональністю, системністю, логікою і теоретичною оформленістю. Предметом вивчення філософії є відношення “людина – світ”
3. Функції філософії – основні напрямки застосування філософії, через які реалізуються її цілі, задачі, призначення.
Прийнято виділяти наступні функції філософії:
• світоглядну
• методологічну
• теоретичну
• гносеологічну
• критичну
• аксіологічну
• соціальну
• виховно-гуманітарну
• прогностичну
Лекція 2. Докласична антична давньогрецька філософія.