
- •1. Види реальних інвестицій.
- •2. Визначення вартості капіталу.
- •3. Вимоги до змісту фінансової звітності.
- •4. Витратний методичний підхід в оцінці активів підприємства.
- •5. Внутрішні фактори впливу на обсяг грошових потоків та їх розподіл у часі.
- •6. Врахування особливостей механізму операційного левериджу в процесі управління формуванням прибутку підприємства.
- •7. Диверсифікація ризиків.
- •8. Дохідний методичний підхід в оцінці активів підприємства.
- •9. Економіко-статистичні методи оцінки фінансових ризиків.
- •10. Економічна сутність і класифікація інвестицій.
- •11.Етапи розробки політики формування власних фінансових ресурсів підприємства.
- •12. Завдання фінансового менеджменту.
- •13. Зміст оперативного фінансового планування.
- •14. Зміст та форма бюджету капітальних інвестицій.
- •15. Зміст та форма поточного бюджету.
- •16. Зміст, мета та завдання управління формуванням операційного прибутку підприємства.
- •17. Зовнішні фактори впливу на обсяг грошових потоків та їх розподіл у часі.
- •18. Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством.
- •19. Класифікація методів оцінки активів підприємства.
- •20. Класифікація оборотних активів підприємства.
- •21. Класифікація та характеристики бюджетів підприємств.
- •22. Компаундування і дисконтування звичайної та вексельної рент.
- •23. Концепція впливу фактора часу на вартість грошей.
- •24. Концепція управління грошовими потоками.
- •25. Концепція управління фінансовими ризиками.
- •26. Математичні моделі для визначення окремих показників впливу фактору часу на вартість грошей: середньорічна ставка відсотку, кількість інтервалів нарахування відсотку, ефективна ставка відсотку.
- •27. Мета та методи оптимізації грошових потоків.
- •28. Метод оцінки дохідності капітальних активів.
- •29. Методи визначення потреби в капіталі.
- •30. Методи оцінки фінансових ризиків.
- •31. Механізм операційного левериджу.
- •32. Механізм фінансового менеджменту.
- •33. Моделі прогнозування банкрутства суб’єктів господарювання.
- •34. Необхідність і сутність фінансового менеджменту.
- •35. Непрямий метод обліку грошових потоків.
- •36.Номінальна та регулярна ставки відсотку.
- •37.Об’єкти управління фінансового менеджменту.
- •39. Організація ризик-менеджменту на підприємстві.
- •40.Основні етапи формування дивідендної політики акціонерних товариств.
- •41.Основні методичні підходи до урахування фактору ризику в процесі управління фінансовою діяльністю підприємства.
- •42. Основні типи дивідендної політики акціонерних товариств.
- •51. Показники діяльності підприємства, що формуються із зовнішніх джерел інформації та їх характеристика.
- •52. Показники оцінки майнового стану підприємства, методика їх розрахунку і характеристика.
- •53.Показники ринкової активності, методика їх розрахунку і характеристика.
- •54. Показники фінансової стійкості і структури капіталу, методика їх розрахунку і характеристика.
- •55. Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
- •56. Поняття грошових потоків та їх класифікація.
- •58. Поняття і сутність компаундування. Просте та складне компаундування.
- •59. Поняття капіталу підприємства та його класифікація.
- •60. Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту.
- •61. Поняття та види центрів відповідальності. Їх характеристика.
- •62. Порівняльний методичний підхід в оцінці активів підприємства.
- •63. Принципи оцінки капіталу.
- •64. Принципи фінансового менеджменту.
- •65. Прискорення обороту активів як метод впливу на формування обсягу операційного прибутку підприємства.
- •66. Прямий метод обліку грошових потоків.
- •67. Система поточного фінансового планування.
- •68. Стисла характеристика методів оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
- •69. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.
- •70. Структура грошових потоків на підприємстві за видами діяльності.
- •71. Суб’єкти фінансового менеджменту та їх характеристика.
- •73. Сутність і класифікація фінансових ризиків.
- •74. Сутність платіжного календаря та мета його розробки.
- •75. Сутність та етапи оптимізації структури капіталу.
- •76. Сутність та етапи системи фінансового моніторингу.
- •78. Сутність та етапи формування політики залучення позикових коштів підприємств.
- •79. Сутність та зміст системи фінансового планування на підприємстві.
- •80. Сутність та основні завдання антикризового фінансового управління.
- •81. Сутність та основні функції фінансового контролінгу на підприємстві.
- •82. Сутність та принципи політики управління фінансовими ризиками.
- •83. Сутність та причини процесу зміни вартості грошей у часі.
- •84. Сутність фінансового левериджу.
- •85. Сутність фінансової стратегії підприємства та етапи її формування.
- •86. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.
- •87. Теорії дивідендної політики підприємств.
- •88. Уникнення ризику.
- •89. Управління залученням облігаційної позики.
- •90. Управління операційним левериджем шляхом впливу на структуру операційних витрат.
- •91. Управління фінансовим лізингом.
- •92. Форми фінансових інвестицій та їх характеристика.
- •93. Формування ефекту фінансового левериджу.
- •94. Функції фінансового менеджменту як керуючої системи.
- •95. Функції фінансового менеджменту як спеціальної сфери управління підприємством.
- •96. Характеристика інформаційної системи фінансового менеджменту.
- •97. Хеджування ризиків
- •98. Цілі фінансового менеджменту.
97. Хеджування ризиків
Хеджува́ння, Хедж (англ. Hedging, англ. Hedge) — засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди. Форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф'ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці. Учасники угоди мають можливість застерегтись, знизити ступінь фінансового ризику, пов'язаного з можливою зміною кон'юнктури ринку, попиту чи рівня цін упродовж виконання умов угоди. Найбільш ефективним методом мінімізації ризиків є хеджування. Його можна визначити як сукупність дій та засобів, спрямованих на усунення ризиків або їх утримання на прийнятному рівні та отримання прибутку. Хеджування являє собою систему економічних відносин учасників фінансового ринку, які пов'язані зі зниженням кредитних та цінових ризиків і досягаються за рахунок одночасності та протилежного спрямування торгових угод на строковому ринку і ринку реального товару.Інструментом хеджування є інструменти строкового ринку (деривативи) - форвардні контракти, опціони та ф'ючерсні контракти. Деривативи - це стандартний документ, що засвідчує право придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому. В міжнародній практиці строкового ринку деривативами є форвардні контракти, ф'ючерсні контракти та опціони, що і покладено в основу законодавчого регулювання випуску та обігу деривативів в нашій країні.
98. Цілі фінансового менеджменту.
Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періоді. Ця мета одержує конкретне вираження в забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.
У процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на рішення наступних основних цілей:
Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до задач розвитку підприємства в майбутньому періоді.
Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства.
Оптимізація грошового обігу.
4. Забезпечення максимізації прибутку підприємства при рівні фінансового ризику, що передбачається.
5. Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при рівні прибутку, що передбачається.
6. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.
Усі розглянуті задачі фінансового менеджменту найтіснішим образом взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку і т.п.). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі задачі повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.