92. Форми фінансових інвестицій та їх характеристика.

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів або інших активів у цінні папери суб'єктів господарської діяльності. Інвестування вільних коштів у цінні папери передбачає різні цілі. Основні з них - одержання в перспективі прибутку від інвестицій; перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, встановлення офіційних відносин чи контролю над підприємством-емітентом.

Придбані цінні папери в залежності від мети інвестування, терміну перебування на підприємстві та ліквідності поділяються на довгострокові і поточні фінансові інвестиції. Таке розмежування інвестицій на сьогоднішній день істотно, тому що вони по-різному відображаються в обліку і звітності.

Довгострокові інвестиції поділяються на:

- Інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення;

- Інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства;

- Інвестиції у спільну діяльність із створенням юридичної особи контрольними учасниками;

- Інші фінансові інвестиції.

Поточні фінансові інвестиції, у свою чергу, діляться на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.

Інвестиції можуть бути класифіковані як еквівалентів, якщо вони:

- Вільно конвертуються у відому суму грошових коштів;

- Характеризуються незначним ризиком зміни вартості;

- Мають короткий термін погашення, наприклад протягом трьох місяців.

Як правило, еквіваленти грошових коштів утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, а не для інвестиційних цілей.

Інші поточні фінансові інвестиції - це:

- Інвестиції з терміном менше одного року (крім еквівалентів грошових коштів);

- Інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства, які придбані та утримуються для продажу протягом 12 місяців;

- Інвестиції у спільну діяльність, які придбані і утримуються з метою їх подальшого продажу протягом 12 місяців.

93. Формування ефекту фінансового левериджу.

Фінансовий леверидж - потенційна можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів.

Ефект фінансового важеля (ЕФВ) - це збільшення рентабельності власних коштів, одержуване при використанні позикових коштів, за умови, що економічна рентабельність активів фірми більше ставки відсотка по кредиту.

Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позикових засобів, які впливають на вимірювання коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Фінансовий леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових засобів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Існує два види поведінки фірми на сучасному ринку:

1. Підприємство, що використовує лише власні кошти, обмежує їхню рентабельність приблизно 2/3 економічної рентабельності.

2. Підприємство, що використовує кредит, збільшує або зменшує рентабельність власних коштів, в залежності від співвідношення власних та позикових коштів у пасиві та від величини відсоткової ставки. Тоді виникає ефект фінансового важеля:

де РВК - чиста рентабельність власних коштів; ЕР - економічна рентабельність; ЕФВ - ефект фінансового важеля;

Для вирішення питання про те, як би розрахувати та реалізувати ефект фінансового важеля таким чином, щоб надолужити третю частину економічної рентабельності активів, тобто, підприємство повинно напрацювати таку економічну рентабельність, щоб коштів вистачило хоча б для виплати відсотків за кредит.

де СРСВ  - середня розрахункова ставка відсотку; ФВф - всі фактичні фінансові витрати за всіма кредитами за період, що аналізується; ПКз - загальна сума позикових коштів, що використовуються в періоді, що аналізується.

Зараз можна виділити першу складову ефекту фінансового важеля: це так званий диференціал — різниця між економічною рентабельністю активів та середньою розрахунковою ставкою відсотку по позикових коштах. Через оподаткування від диференціалу залишаються лише дві третини (1 — ставка оподаткування прибутку), тобто 2/3 (ЕР — СРСВ).

Друга складова — плече фінансового важеля — характеризує силу впливу фінансового важеля. Це співвідношення між позиковими та власними коштами. Поєднаємо обидві складові ефекту фінансового важеля та отримаємо:

 або де

ЕФВ - ефект фінансового важеля; ЕР - економічна рентабельність; СРСВ - середня розрахункова ставка відсотку; Д - диференціал; ПФВ - плече фінансового важеля; ПК - позиковий капітал; ВК - власний капітал.

Таким чином, перший спосіб розрахунку рівня фінансового важеля:

СОП - ставка оподаткування прибутку.