Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання на іспит (до готових шпор).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
506.88 Кб
Скачать

88. Уникнення ризику.

Ризик — це можливість втрати чи недоотримання прибутків. Ризик відрізняється від невизначеності тим, що може бути виміряний.

Уникнення ризику є найефективнішим і водночас найважчим для виконання методом. Уникнення означає фактичне ухилення від ризикогенної, ризиконебезпечної діяльності або способу буття. Про уникнення може йтися лише за наявності альтернативних вирішень, які є менш ризиковими.

У ситуації, коли можливості раціонального уникнення ризику вичерпуються, постає потреба використовувати інші способи антикирзикового характеру. Один із таких способів полягає в попереджувальній (превентивній) діяльності, спрямованій на зменшення ризику. Здійснення ефективної попереджувальної діяльності потребує значних фінансових витрат на придбання різноманітних технічних засобів та проведення організаційно-технічних заходів, які могли б протистояти виникненню ризиків.

У тій ситуації, коли попри всі попереджувальні зусилля ризик настане, вживають заходів, спрямованих на його обмеження (локалізацію). Ці заходи здебільшого мають репресивний характер.

З метою обмеження наслідків ризику його можна поділити. Поділ ризику як форма контролю полягає в тому, що господарські суб'єкти можуть обмінятися пакетами акцій, віддавши, таким чином, частину власного ризику і взявши частину чужого. Такі операції відомі як операції з диверсифікації портфеля активів господарського суб'єкта.

Усі наведені способи контролю над ризиками застосовуються одночасно. Але висувається вимога додержувати оптимального співвідношення між цими способами з погляду їх ефективності.

89. Управління залученням облігаційної позики.

Управління облігаційною позикою створюється на підприємстві за такими основними етапами:

1. Дослідження можливостей ефективного розміщення припустимої емісії облігацій підприємства (результатом проведення такого аналізу є виявлення діапазону вартості залучення облігаційної позики, визначення рівня чутливості реагування фондового ринку на появу нової емісії облігацій підприємства й оцінка потенціалу поглинання ринком даної емісії.).

2. Визначення цілей залучення облігаційної позики (Основними цілями можуть бути: регіональна диверсифікація операційної діяльності підприємства, що забезпечує збільшення обсягу реалізації продукції; реальне інвестування (модернізація, реконструкція тощо), що забезпечує швидке повернення вкладеного капіталу за рахунок приросту чистого грошового потоку; інші стратегічні цілі, що потребують швидкої акумуляції позикового капіталу, залучення якого з інших джерел пов'язано з труднощами.).

3. Оцінка власного кредитного рейтингу (високий рівень кредитоспроможності підприємства і його надійна репутація як позичальника дозволяють зводити до мінімуму кредитний спред, який емітент додатково сплачує за розміщення облігаційної позики.).

4. Визначення обсягу емісії облігацій (слід виходити із раніше розрахованої загальної потреби підприємства в позиковому капіталі та можливостей його формування з альтернативних джерел.).

5. Визначення умов емісій (До основних умов емісії облігацій належать: номінал облігації; вид облігації; період обертання облігації; середньорічний рівень прибутковості процентної ставки облігації; порядок виплати процентного прибутку; порядок погашення облігації; умови дострокового викупу облігацій; інші спеціальні умови емісії облігації.).

6. Оцінка вартості облігаційної позики (проводиться на основі умов емісії і включає такі елементи розрахунку, як середньорічну ставку відсотка, ставку податку на прибуток, рівень емісійних витрат відносно обсягу емісії й інші).

7. Визначення ефективних форм андерайтингу (якщо до розміщення емісії облігації залучаються андерайтери, підприємству необхідно визначити їх склад, узгодити з ними ціни початкового продажу облігації і розміри їх комісійної винагороди, сформувати графік надходження засобів облігаційної позики.).

8. Формування фонду погашення облігацій (використовується формула розрахунку платежів у вигляді ануїтету, тому що такі відрахування здійснюються у фіксованій сумі через рівні проміжки часу протягом терміну дії облігації).