31. Механізм операційного левериджу.

Механізмом, що дозволяє управляти прибутком підприємства в залежності від зміни обсягу реалізації продукції, є операційний леверидж. Чим вище питома вага постійних витрат у загальній сумі витрат підприємства, тим більше змінюється величина прибутку по відношенню до темпів змінювання виторгу підприємства. Поширення зони прибутковості відбувається значно повільніше у підприємств з більш низькими фіксованими витратами ніж у підприємств із значними постійними витратами. Тобто, високий рівень фіксованих витрат як важіль посилює вплив навіть незначного збільшення обсягу продажів. В той же час операційний важіль прискорює збільшення і збитків, яке буде значно інтенсивнішим у підприємств з більш

високими постійними витратами. За будь-яких причин зміни обсягів продажу більш ризикованими є підприємства із значними постійними витратами, тому що зміна операційного прибутку буде більшою.

Для оцінки впливу операційного важеля використаємо такі коефіцієнти. Коефіцієнт операційного левериджу як співвідношення умовно-постійних і змінних операційних витрат підприємства.

Чим вище значення коефіцієнта операційного левериджу, тим більшою мірою воно здатне прискорювати темпи приросту операційного прибутку відносно темпів приросту обсягу реалізації продукції. При однакових темпах реалізації продукції підприємство, що має більший коефіцієнт операційного левериджу за інших рівних умов, завжди буде більшою мірою прирощувати суму свого операційного прибутку в порівнянні з підприємством з меншим значенням коефіцієнта.

Ефект операційного левериджу визначимо як відношення темпів приросту операційного прибутку до темпу приросту виторгу від реалізації.

32. Механізм фінансового менеджменту.

Механізм фінансового менеджменту — цілісна, взаємопов'язана та взаємодіюча система рівнів, систем забезпечення, методів, важелів та інструментів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Важливо підкреслити, що механізм фінансового менеджменту є не лише сумою його складових, а й цілісною системою, адекватною певному рівню, де всі складові взаємопов'язані, взаємодіють і перебувають у процесі розвитку та удосконалення.

У механізмі фінансового менеджменту розрізняють рівні:

1) міжнародний (механізм фінансового менеджменту транснаціональних корпорацій);

2) національний (стосується механізму фінансового менеджменту суб'єктів господарювання в межах фінансової системи національної держави, особливості якого зумовлені національною законодавчо-нормативною базою, зокрема національними стандартами обліку і звітності, законами про оподаткування та ін.);

3) ринковий (особливості фінансового менеджменту, зумовлені впливом ринкових регуляторів та механізмів, залежать від стану ринків, зміни кон'юнктури товарних та фінансових ринків);

4) галузевий (на механізм фінансового менеджменту впливає законодавчо-нормативна база, що регламентує діяльність суб'єктів господарювання певної галузі);

б) відомчий (кожне відомство, його суб'єкти керуються у своїй роботі відомчою нормативно-методичною базою);

6) внутрішній (специфіка механізму фінансового менеджменту на цьому рівні визначена в статуті та внутрішніх положеннях суб'єкта господарювання).

Важливою складовою механізму фінансового менеджменту є системи забезпечення, до складу яких входять: система організаційного забезпечення; система інформаційного забезпечення; система кадрового забезпечення; система технічного забезпечення; програмне забезпечення; фінансове забезпечення.

Кожна з перерахованих систем забезпечення є важливим компонентом механізмів підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень. Важлива не тільки їхня наявність, а й дотримання за її формування та функціонування вимоги ефективності системи.