4.8 Правила оформлення цитат, посилань, приміток

Цитати, посилання і примітки. Для цитування необхідно брати такий уривок із джерела інформації, що містить закінчену логічну думку. Цитувати частину фрази або окреме слово треба з великою обачністю, щоб не спотворити авторську думку. Цитата повинна бути зв’язана з авторським текстом і бути доказом або підкріпленням суджень.

Варто знати наступні правила оформлення цитат:

1. Цитата на початку речення (після крапки, що закінчує попереднє речення) повинна починатися з великої літери, навіть якщо перше слово, що цитується в джерелі, починалося з малої.

2. Включена як складова частина в текст авторської пропозиції цитата починається з малої літери, навіть якщо в джерелі, що цитується, вона починалася з великої.

3. Цитата, розміщена після двокрапки, починається з малої літери, якщо в джерелі перше слово цитати починається з малої (у цьому випадку перед текстом, що цитується, ставиться крапка), і з великої літери, – якщо в джерелі перше слово цитати починалося з великої.

4. У цитатах зберігаються ті ж розділові знаки, що і дані в джерелі, яке цитується.

5. Якщо перед цитатою, введеною в авторський текст, є слова “вираз”, “фраза”, “пропозиція” і т.п., то перед цитатою ставиться двокрапка, а після неї – тире.

6. Якщо автор цитує пропозицію повністю, то замість опущеного тексту перед початком фрази, що цитується, усередині неї або наприкінці ставиться крапка. Розділові знаки, що стоять перед опущеним текстом або після нього, не зберігаються.

7. Цитата супроводжується бібліографічною довідкою.

8. При посиланнях у тексті роботи на ілюстрації, таблиці, формули обов’язково слід вказувати їх номери. Коли по тексту аналіз даних, наведених у таблиці або рисунку закінчений і здійснюється оцінка іншого матеріалу, а потім виникає необхідність знову звернутися до раніше розглянутої таблиці або рисунка, на них також робляться повторні посилання. У цих посиланнях варто зазначити в скороченому вигляді “див. табл. 2.5” і “див. рис. 3.1”.

4.9 Правила оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел включає усі використані дослідником джерела незалежно від того, чи є на них посилання в науковій роботі. Автор дослідження зобов’язаний знати зміст джерела по темі роботи, включеного в список використаних інформаційних джерел. При посиланні в тексті на літературні джерела варто наводити в квадратних дужках порядковий номер джерела за списком джерел з указівкою сторінки, наприклад, [17, с. 15] або ж [див. 5, с. 261-265].

Відомості про книги (підручники, навчальні і практичні посібники, монографії, довідники та ін.) наводяться в списку літератури відповідно до форми бібліографічного опису видання, який, як правило, наводиться на зворотній частині першого (титульного) аркуша.

Відомості про статті, доповіді, тези доповідей або інші видання повинні включати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті (без лапок), назву видання (журналу), рік випуску, номер видання, сторінки, на яких розміщена стаття.

Відомості про нормативно-правові акти, які опубліковані у відповідних збірниках, періодичних виданнях та ін., доводяться в такий спосіб. Спочатку вказується назва документа, потім вид, орган, що видав цей документ і яким документом затвердив, дата, назва видання, рік випуску, номер видання, сторінки, на яких розміщений нормативно-правовий акт.

Список використаних джерел може бути сформований за абеткою або по мірі згадування в роботі.