4.6 Примітки

Примітки вміщують у курсовій роботи за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово “Примітка” друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова “Примітка” ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Приклад

Примітка._____________________________________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад

Примітки:

1. ___________________________________________________________

2. __________________________________________________________ _

4.7 Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Зазвичай формули виділяються в окремий рядок з наступними поясненнями до них.

Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Після формули, виділеної в окремий рядок, ставиться кома і з правої сторони аркуша в круглих дужках номер формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки. На цьому ж рядку пишеться перший символ (умовне позначення), потім ставиться знак тире, дається розшифровка символу, а після коми – розмірність і крапка з комою. Точно під першим символом пишеться наступний символ і також розшифровується.

Наприклад, «…це обумовлює необхідність розрахунку різних показників для визначення швидкості обігу готівкових і безготівкових грошей. Швидкість обігу готівки визначається за формулою (1.4):

V = (T + S) × Q / M0, (1.4)

де V — швидкість обігу готівки;

Т — товарообіг;

S — послуги, надані на платній основі;

Q — кількість товарів і послуг;

М0 — сума готівки в господарському обороті.

В кінці формул і в тексті перед ними необхідно розставляти розділові знаки таким чином, щоб формула не порушувала граматичної структури фрази. Двокрапка перед формулою ставиться тільки тоді, коли цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Після формули ставиться той розділовий знак, що необхідний, виходячи з побудови фрази: якщо формулою закінчується фраза, то ставиться крапка, якщо закінчується головне речення – кома (наприклад, перед словом “де”, що починає експлікацію). Між формулами, що йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, ставлять крапку з комою або кому.

Рівняння і формули варто виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено по одному вільному рядку. Якщо формула не вміщується в один рядок, вона повинна бути перенесена на знаках рівності (=), додавання (+), віднімання (–), множення (х). Знак, на якому зроблений перенос формули, пишуть два рази – в кінці першого і на початку другого рядка.

Для компактності невеликі формули або формули, що не мають самостійного значення, можна розташовувати у середині текстових рядків. Також для економії місця можна розташовувати у середині текстових рядків розшифровки формул.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Наприклад:

і , (1.1)

і . (1.2)

При постановці чисел, якими заміняються символи формул, числа потрібно ставити на ті ж місця, де стояли символи. Не можна наводити при цьому проміжні розрахунки і скорочення. При великій кількості цифрових даних, використаних при розрахунках по зазначеній формулі, їх доцільно наводити у вигляді таблиці або в додатку. При посиланні на формули в тексті необхідно вказувати повний номер у дужках, наприклад, “у формулі (3.1)...” або “підставляючи дані табл. 2.1 у формулу (3.1), одержимо...”.