- •1. Поняття і предмет охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці.
- •2. Інфрачервоні випромінювання, їх вплив на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
- •3. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •4. Ультрафіолетове випромінювання, його вплив на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
- •5. Розслідування нещасних випадків.
- •6. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні.
- •7. Поняття виробничої санітарії, її значення. Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •8. Повідомлення про нещасний випадок та його облік.
- •9. Визначення понять “робоча зона” та “повітря робочої зони”. Склад повітря робочої зони, джерела забруднення.
- •10. Класи шкідливих підприємств за санітарними нормами залежно від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів.
- •11. Склад комісії та її дії при розслідуванні нещасного випадку.
- •12.Теплообмін організму людини та його роль і місце у формуванні майбутнього, зв’язок з іншими дисциплінами.
- •13. Розміри санітарно-захисних зон залежно від класу підприємств.
- •14. Порядок розслідування нещасних випадків, про які не було своєчасно повідомлено керівника підприємства.
- •15. Основі законодавчі акти про охорону праці.
- •16. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •17. Порядок розслідування нещасних випадків, які сталися з працівниками інших підприємств.
- •18. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •19. Технічні засоби безпеки праці на виробництві.
- •20. Класифікація шкідливих домішок повітряного середовища за характером дії на організм людини. Класи небезпечності речовин залежно від гранично доступних концентрацій.
- •21. Визначення “посудина, що працює під тиском”. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •22. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •23. Визначення гранично допустимої концентрації при забрудненні виробничого повітряного середовища речовинами однонаправленої і різнонаправленої дії. Аероіонізація повітря.
- •24. Класифікація посудин, що працюють під тиском. Паспорт посудини.
- •25. Порядок розслідування аварій, професійних захворювань.
- •26. Вентиляція та її види. Повітряний баланс та його розрахунок.
- •27. Реєстрація посудин, що працюють під тиском, їх обслуговування та технічне посвідчення.
- •28. Природна вентиляція. Аерація.
- •29. Безпека при експлуатації компресорних установок. Запобіжні, сигналізуючі і блокувальні пристрої.
- •30. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція, повноваження і функції.
- •31. Безпека при експлуатації балонів. Класифікація балонів. Паспорт балона. Випробування балонів на міцність і герметичність.
- •32. Виробниче освітлення і його значення. Види виробничого освітлення, вимоги санітарних нормативів щодо їх застосування.
- •33. Класифікація вантажів залежно від їх небезпечності та маси одного місця. Механізація вантажно-розвантажувальних робіт. Норми розміщення вантажів вручну.
- •34. Природне освітлення, його значення. Нормування природного освітлення, його коефіцієнт.
- •35. Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вантажопідіймальні засоби. Небезпечні фактори, що виникають при експлуатації обладнання. Статичні та динамічні випробування.
- •36. Звітність та інформація про нещасні випадки.
- •37. Штучне освітлення: робоче, аварійне, чергове, евакуаційне, охоронне штучне освітлення, їх санітарні нормативи.
- •38. Безпека внутрішньозаводського транспорту. Влаштування шляхів руху людей.
- •39. Вібрація та її параметри. Причини та джерела вібрації.
- •40. Поняття “електробезпека”, “електротравма”, “електричні удари”. Дія електричного струму на людину.
- •41. Класифікація вібрацій за походженням: загальні та локальні. Вплив вібрації на організм людини.
- •42. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий струм. Допустимі значення струмів і напруги.
- •43. Методи контролю параметрів вібрації. Засоби та заходи колективного та індивідуального захисту від вібрації.
- •44. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •45. Визначення поняття “шум” – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Дія шуму на організм людини.
- •46. Причини електротравм.
- •47. Діапазон частот та звукового тиску, що сприймаються органами слуху людини, нижній поріг сприйняття, поріг больового відчуття.
- •48. Умови ураження людини електричним струмом.
- •49. Інструктажі з питань охорони праці, їх види та порядок проведення.
- •50. Системи технічних, організаційних і електрозахисних засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •51. Небезпека, її види.
- •52. Методи і засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •53. Нормування шуму, контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади.
- •54. Чинники, що визначають категорію працівників овс зі зниженим імунітетом.
- •55. Дія ультра- та інфразвуку на організм людини. Нормування та контроль рівнів, методи та засоби захисту.
- •56. Захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, умови їх застосування, нормативні вимоги.
- •57. Головні напрямки забезпечення особистості безпеки працівників овс (“зірка виживання”).
- •58. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.
- •59. Визначення понять “іонізуюче випромінювання” та “радіаційна безпека”. Взаємодія випромінювання з середовищем.
- •60. Організаційно-правові та мотиваційно-особистісні блоки безпеки працівників овс.
- •61. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •62. Проникаюча та іонізуюча здатність випромінювання. Внутрішнє та зовнішнє опромінення.
- •63. Основні фактори забезпечення особистості безпеки працівників овс.
- •64. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Соматичні і генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •65. Основні причини пожеж. Пожежі як соціально небезпечний фактор.
- •66. Тактика поведінки працівників овс з метою уникнення небезпечних ситуацій.
- •67. Порядок і термін розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •68. Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння. Горіння та вибух.
- •69. Рекомендації щодо дотримання працівниками овс особистої безпеки.
- •70. Спеціальне розслідування нещасних випадків. Формування спеціального розслідування і їх функції.
- •71. Класифікація матеріалів за властивістю до горіння. Спалах, самозаймання.
- •72. Екстремальні ситуації, їх місце та негативні наслідки.
- •73. Порядок розслідування професійних захворювань. Створення та склад комісій, їх функції.
- •74. Види іонізуючого випромінювання та їх характеристика. Рентгенівське випромінювання, нейтронне випромінювання.
- •75. Професійно-психологічна підготовленість працівників овс до дій у небезпечних ситуаціях.
- •76. Порядок розслідування аварій на виробництві, класифікація аварій, склад комісій.
- •77. Система попередження пожеж.
- •78. Положення про служби державного нагляду за охороною праці в овс. Основні завдання цієї служби.
- •79. Методи захисту від електромагнітних полів та електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону.
- •80. Система пожежного захисту. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •81. Функції служби державного нагляду за охороною праці (відділу і інспекцій) системи мвс України.
- •82. Інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання, їх природа і особливості.
- •83. Система організаційно-технічних заходів попередження пожеж. Державний пожежний нагляд. Пожежна охорона, інструктажі, навчання з питань пожежної безпеки.
- •84. Законодавство і нормативна база, що регламентує діяльність служби нагляду за охороною праці системи мвс України.
- •85. Вплив характеру, умов виробництва, технологічних процесів на функціонування організму та його окремих систем.
- •86. Лазерне випромінювання, його дії на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
- •87. Основні поняття в галузі охорони праці, її терміни та визначення
86. Лазерне випромінювання, його дії на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
Лазером називають оптичний квантовий генератор. Особливістю лазера є його спрямованість, що дозволяє отримати енергію великої щільності (10 -10 Вт/см ).
Лазерне випромінювання використовують для локації супутників, телебачення, освітлення великих площ, свердління отворів в грунтах, металообробці на геодезичних роботах і т. ін.
Лазери генерують випромінювання ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів, а за характером генерації поділяються на імпульсні (з тривалістю випромінювання до 0,25с) та безперервні (понад 0,25с).
Нормованими параметрами лазерного випромінювання є відношення потужності до площини поверхні(Вт/см ), або щільність енергії на одиницю поверхні(Дж/см ).
Залежно від режиму роботи лазерне випромінювання розсіюється в оточуючому просторі, а особливо небезпечним є дзеркально відбитий промінь для зорової функції людини.
Ступінь потенційної небезпеки залежить від:
- потужності джерела;
- довжини хвилі;
- тривалості імпульсу;
- відбиття й розсіювання променів і т. ін.
Суб’єктивно лазерне випромінювання сприймається як “Сліпучість, яку неможливо витримати ”.
Лазери дозволяється розміщувати у спеціально обладнаних приміщеннях. Потужний потік лазерної енергії може спричиняти серйозні ураження через теплову, механічну та електричну дію.
Опромінення спричиняє порушення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи, ендокринних залоз, призвести до згортання або розпаду крові і т. ін.
Під дією лазерного випромінювання рідина, що оточує біологічні структури, миттєво випаровується, унаслідок чого піднімається тиск, що призводить до виникнення ударної хвилі, яка спричиняє механічну травму. Відбувається не тільки опік, а й розрив тканини, що особливо небезпечно для очей. Тиск у лазерного променя може становити сотні тисяч Паскалів унаслідок великої його потужності.
Найбільшу частину опромінення сприймає шкіра, що призводить до виникання опіків різного ступеня – від почервоніння до некрозу. Глибина проникання променів залежить від пігментації шкіри, чим вона темніша, тим глибина проникнення менша.
При розробці заходів безпеки враховують специфіку лазерного устаткування, перелік та аналіз всіх можливих потенційних небезпек (інтенсивний шум, гучні “хлопки накачки”, іонізацію повітря, виникнення озону) і шкідливих чинників. Для цього складається план приміщення із зображенням на ньому просторово-енергетичної ситуації, прямих і можливо відбитих лазерних променів.
Для очистки повітря використовують загальнообмінну вентиляцію. Приміщення фарбують у кольори з малим коефіцієнтом відбиття (4% відбитих склом променів досить для ураження сітківки ока). Робота має проводитись за умов сильного освітлення, щоб зіниця ока мала мінімальний розмір.
Важливе значення має автоматизоване управління й дистанційне спостереження за роботою установок.
Допуск у приміщення де є лазерні установки, дозволяється тільки особам, що безпосередньо на них працюють.
При роботі використовують одяг і рукавиці з непроникної чорної тканини з невеликою кількістю відкритих частин тіла.
Для оцінки лазерного випромінювання, використовують колориметри, фотоелектричний, актинометричний та інші методи.