2.Периферичних нервів

3.периферичного мотонейрону

4.спино-мозкового ганглію

5.передніх рогів спинного мозку

3.До групи первинних міопатій входять такі захворювання, крім:

1.Псевдогіпертрофічна форма Дюшена

2.Спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана

3.Плечо-лопатково-лицева форма Ландузі- Дежеріна

4.Псевдогіпертрофічна доброякісна форма Беккера

5. Ювенільна форма Ерба – Рота

4.Вторинні аміотрофії - це група захворювань, яка пов’язана з первинним порушенням:

1.м’язової тканини

2.периферичного ганглію

3.бокових канатиків спинного мозку

4.Задніх канатиків спинного мозку

5.периферичного нерву або передніх рогів

5.Міотонія - порушення м’язового тонусу, що характеризується комплексом змін, крім:

1.утруднення розслаблення м’язів після активного скорочення

2.підвищення рівню ацетилхоліну у м’язах

3.підвищення механічного збудження м’язів

4.формування парезів чи паралічів

5.дифузна гіпертрофія м’язів

6.Для міастенічного синдрому не характерно:

1.слабкість посмугованих м’язів

2.ураження рухового апарату у ділянці міоневрального синапсу

3.підвищення рівню ацетилхоліну у м’язах

4.стомлюваність м’язів після фізичного навантаження

5.тимома

7.Основні принципи лікування міастенічного синдрому включають всі нижчеперераховані, крім:

1.призначення антихолінестеразних препаратів (прозерин, калімін)

2.уведення солей калію

3.променева терапія загрудинної залози

4.корекція імунних розладів ( глюкокортикоїди, імунодепресанти, плазмоферез)

5.призначення міорелаксантів

8.Діагностичними критеріями пароксизмальної міоплегії являються всі нижчеперераховані симптоми, крім:

1.гіпоглікемія

2.наявність сімейного анамнезу захворювання

3.порушення обміну електролітів

4.тривалість нападу слабкості м’язів від декількох годин до декількох днів

5.напади різкої слабкості кінцівок

9.Діагностичними критеріями гепатоцеребральної дистрофії (хвороби Вільсона-Коновалова) є всі перелічені, крім:

1.ураження підкіркових вузлів головного мозку з розвитком гіперкінезів

2.ознаки ревматичного процесу з ураженням клапанного апарату серця

3.порушення обміну міді

4.рогівкове кільце Кайзера-Флейшера

5.дегенеративні зміни у печінці

10.Який діагностичний критерій не характерний для хвороби Гентінгтона:

1.хореїчні гіперкінези

2.порушення психіки

3.порушення церебрального метаболізму з дисфункцією трансмітерів (недостача ГАМК-ергічних систем, підвищення дофамінергічної активності)

4.відсутній спадковий чинник

5.атрофія кори півкуль з утисненням таламусу

11.Етіопатогенетичними чинниками хвороби Паркінсона є нижчевказані, крім:

1.зменьшення вмісту дофаміну в підкіркових гангліях

2.зниження чутливості дофамінергічних рецепторів

3.дегенерація нігростріарних нейронів

4.підвищення активності хвостатого ядра

5.порушення обміну міді в нейронах підкіркових структур

12.При лікуванні хвороби Паркінсона не призначають:

1.антагоністи кальцію

2.агоністи дофаміну (парлодель)

3.центральні холінолітики (циклодол, паркопан)

4.адреноблокатори (анаприлін, обзидан)

5.препарати, що містять L-дофу (наком, синемет, медонар

13.Клінічні прояви м’язової дистонії включають наступні синдроми, крім:

1.спастична кривошия

2.блефароспазм

3.лицевий геміспазм

4.поява патологічних рефлексів

5.писальний спазм

14.Основними клінічними проявами сімейної атаксії Фрідрайха є нижчеперелічені, крім:

1.атаксія, ністагм

2.міокардіодистрофія

3.розлади м’язово-суглобової та вібраційної чутливості

4.деформація стопи (стопа Фрідрайха) та хребта (кіфосколіоз)

5.рогівкове кільце Кайзера-Флейшера

15.Діагноз сімейний спастичний параліч Штрюмпелля ставлять на основі таких симптомів, крім:

1.розлади чутливості

2.симетричне гліозне переродження пірамідних шляхів у бокових та передніх канатиках

3.спастична хода

4.підвищення сухожилкових та поява патологічних рефлексів

5.спадковість

16.Для БАС характерні такі патоморфологічні зміни, крім:

1.дегенерація клітин передніх рогів спинного мозку

2.демієлінізація периферичних нервів

3.дегенерація нейронів у третьому та п’ятому шарах кори великого мозку

4.руйнування мієліну в кірково-спинальних шляхах

5.порушення мотонейронів рухових ядер нижнього відділу стовбура головного мозку

17.Виділяють слідуючі основні форми БАС, крім:

1.церебральну

2.периферичну

3.шийно-грудну

4.попереково-крижову

5.бульбарну

18.Клінічними проявами, не характерними для БАС є:

1.центральні парези та паралічі

2.в’ялі парези кінцівок

3.бульбарний та псевдобульбарний синдроми

4. порушення психіки

5.фасцикуляції

19.Який з нижчеперелічених патологічних станів не завжди має спадкове походження:

1. хвороба Вердніга - Гоффмана

2.м’язові дистонії

3.хвороба Вільсона-Коновалова

4.атаксія Фрідрайха

5.міотонія Томпсона

20.Які з перелічених терапевтичних заходів не використовують у лікуванні спадкових нервово-м’язових захворювань:

1.міорелаксанти (мідокалм, баклофен

2.анаболічні гормони (ретаболіл, нераболіл)

3.електроміостимуляція

4.амінокислоти (лейцин, карнітін)

5.фізіотерапевтичні процедури

Варіант вірних відповідей до тестів

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
3	1	2	5	4	3	5	1	2	4	5	1	4	5	1	2	2	4	2	1