1. Зорового горба

2. чорної субстанції

3. сумчастого тіла

4. премоторної зони лобової частки

5. зони сільвієвого водопроводу

68. Вірус весняно-літнього (кліщового) енцефаліту може проникнути в центральну нервову систему:

1. аліментарним шляхом

2. гематогенним шляхом

3. періневрально

4. періневрально та гематогенним шляхом

5. аліментарним та гематогенним шляхом

69. Вкажіть найбільш значущі неврологічні ускладнення летаргічного енцефаліту Економо:

1. атаксія

2. сліпота

3. паркінсонізм

4. глухота

5. епілептичні припадки

70. Мала хорея представляє собою захворювання, що розвивається внаслідок:

1. герпетичного енцефаліту

2. спадкової дегенерації хвостатого ядра

3. ревматизму

4. підгострого бактеріального ендокардиту

5. менінгіту

71. Все нижчевказане пов’язане з інфекцією, спричиненою дифтерійною паличкою, крім:

1. поліневропатії

2. порушення окорухового та блукаючого нервів

3. порушення зору

4. міокардиту

5. нефриту

72. Розвитку пневмококового менінгіту сприяють усі нижчевказані причини, крім:

1. ліквореї

2. гострого фронтиту

3. гострого отиту

4. гастриту

5. абсцесу легені

73. Який синдром характерний для хронічної стадії епідемічного енцефаліту:

1. гіперкінетичний

2. Паркінсонівський

3. менінгеальний

4. атактичний

5. судорожний

74. Сонливість, окорухові, вестибулярні розлади, гіперсалівація, гикавка характерні для:

1. кліщового енцефаліту

2. гострої стадії епідемічного енцефаліту

3. хронічної стадії епідемічного енцефаліту

4. грипозного енцефаліту

5. арахноїдиту

75. Серозні менінгіти частіше реєструються:

1. весняно-літній період

2. зимово-літній період

3. осінньо-зимовий період

4. літньо-осінній період

5. спорадично круглий рік

76. Вкажіть основний патогенетичний механізм ураження нервової системи при серозному менінгіті:

1. інфекційно-токсичний

2. інфекційно-алергічний

3. інфекційно-токсично-алергічний

4. алергічний

5. гіпертензивно-гідроцефальний

77. Які методи вірусологічного дослідження мають першочергове значення в етіологічній діагностиці вірусного менінгіту:

1. виділення вірусу із носоглоткового змиву

2. виділення вірусу із фекалій

3. виділення вірусу із спинномозкової рідини

4. виділення вірусу із крові

5. всі відповіді вірні

78. Основна патогенетична направленість лікування серозного менінгіту включає:

1. дезінтоксикаційну терапію

2. дегідратаційну терапію

3. противовірусну терапію

4. вазоактивну ліпостабілізуючу терапію

5. симптоматичну терапію

79. Вкажіть основний патогенетичний механізм ураження нервової системи при гнійних менінгітах:

1. бактеріально-токсичний

2. гіпертензивно-гідроцефальний

3. гіпоксично-ішемічний

4. інфекційно-токсично-алергічний

5. алергічний

80. Основними клінічними синдромами в діагностиці менінгококового менінгіту є усі нижчевказані, крім:

1. інфекційного

2. загальномозкового з переважанням токсикозу

3. менінгеального

4. дифузного ураження корінців черепних нервів

5. геморагічного висипу

81. На чому грунтується етіологічна діагностика гнійних менінгітів:

1. на особливостях перебігу хвороби

2. тільки на особливостях клінічної симптоматики

3. на основі клінічного дослідження ліквору

4. на основі бактеріологічного дослідження ліквору

5. на основі клінічного дослідження крові

82. Патогенетичне лікування гнійних менінгітів включає:

1. тільки антибактеріальні препарати

2. тільки дезінтоксикаційні препарати

3. тільки дегідратаційну терапію

4. антибіотики й дезінтоксикаційну терапію

5. тільки вазоактивну терапію

83. Дезінтоксикаційна терапія при лікуванні гнійних менінгітів включає:

1. переливання невеликої кількості крові, плазми

2. розвантажувальні спинномозкові пункції

3. осмодіуретики

4. гіпертонічні розчини глюкози

5. крапельне введення низькомолекулярних декстранів, сольових розчинників

84. Вкажіть основний патогенетичний механізм ураження ЦНС при первинно-вірусних енцефалітах:

1. набряк головного мозку

2. первинне ураження вірусом нейронів й клітин глії

3. васкуліти з дрібноклітинним крововиливом

4. гіпоксія з вторинною дегенерацією нейронів

5. гіпертензивно-гідроцефальний

85. При яких дитячих інфекційних захворюваннях частіше за інших виникають інфекційно-алергічні (вторинні) енцефаліти:

1. кишкових інфекціях

2. екзантемних інфекціях

3. респіраторних вірусних інфекціях

4. грипі

5. дифтерії

86. Вкажіть найбільш часті сроки виникнення інфекційно-алергічних (вторинних) енцефалітів при екзантемних інфекціях:

1. у продромальному періоді основного захворювання

2. в перший день висипу на шкірі

3. через 3-7 днів від початку появи висипу на шкірі

4. через 2 неділі від початку основного захворювання

5. після зникнення висипу на шкірі

87. Чим переважно визначається характер неврологічної клініки при мієліті:

1. збудником

2. локалізацією і розмірами розповсюдженням міелітичного вогнища

3. преморбідним станом хворого

4. провокуючими чинниками (інтоксикації, стрес, переохолодження)

5. імунобіологічним станом організму

88. Де найбільш часта локалізація міелітичних вогнищ:

1. вище шийного потовщення

2. в грудних сегментах

3. в шийно-грудних сегментах

4. в поперекових сегментах

5. в стовбурі мозку

89. Рухові порушення в гострому періоді поперекового мієліту проявляються:

1. в’ялими парезами

2. спастичними парезами

3. комбінованими парезами

4. гіперкінезами

5. акінетико-ригідним синдромом

90. Який тип чутливих порушень в гострому періоді поперекового міеліту превалює:

1. корінцевий

2. сегментарний

3. мононевритичний

4. поліневритичний

5. провідниковий

91. Для дисеміновоного мієліту характерно наявність:

1. одного вогнища тільки по довжині спинного мозку

2. одного вогнища тільки по поперечнику спинного мозку

3. більше одного вогнища по довжині і поперечнику спинного мозку

4. половинне поперечне ураження спинного мозку

5. повне поперечне ураження спинного мозку

92. При настанні покращання при мієліті спочатку відновлюється: