
- •Модуль 1
- •1. Чутливість
- •Больова
- •Ядра Голля і Бурдаха
- •Задні роги спинного мозку
- •Задні роги спинного мозку
- •На рівні передньої білої спайки
- •В нижньому відділі зацентральної звивини
- •В нижньому відділі передцентральної звивини
- •Батіанестезія
- •Геміанестезія з протилежного боку
- •Геміанестезія з протилежного боку
- •Задніх канатиків
- •Заднього рогу спинного мозку
- •Геміанестезія
- •Сегментарний дисоційований
- •Мононевритичний
- •Передня біла спайка на рівні Тh6
- •Задній стовбур справа
- •Медіальна петля справа
- •2. Рефлекторно-рухова сфера
- •На рівні довгастого мозку
- •Геміплегія
- •Бічних канатиків спинного мозку
- •Периферичних нервів
- •Синдром Броун-Секара
- •Задні корінці
- •Периферичні нерви
- •Марінеску-Радовичі
- •Периферичні нерви
- •Марінеску-Радовичі
- •Внутрішня капсула зліва
- •3. Екстрапірамідна система, мозочок
- •Ядра Голля і Бурдаха
- •Координація рухів
- •Вестибуло-спинальний
- •Рубро-спинальний
- •Сенситивна атаксія
- •Паркінсонівський
- •Зорового горба
- •Спинного мозку
- •Паркінсонівський
- •Паркінсонівський
- •4. Черепні нерви
- •Зоровий горб
- •Геміанопсія
- •Зорового горба
- •Внутрішньої капсули
- •3. Зоровий горб
- •Геміплегія
- •Геміанестезія
- •Внутрішньої капсули
- •24. Вкажіть симптоми ураження відвідного нерва:
- •Зорового горба
- •Зацентральна звивина
- •Зоровий горб
- •Внутрішньої капсули
- •Стовбур мозку
- •Зоровий горб
- •5. Локалізація функцій в корі головного мозку
- •Геміанопсія
- •Зоровий горб
- •Лобова частка справа
- •Лобова частка зліва
- •В передцентральній закрутці зліва
- •Зоровий горб зліва
- •Медіальна петля зліва
- •Стовбур мозку
- •6. Лікворна система
- •Головний біль
- •Паркінсонівський
- •7. Вегетативна нервова система
- •Бічні роги спинного мозку
- •Ядра Голля і Бурдаха
- •Сенситивна атаксія
- •1. Судинні захворювання нервової системи
- •Геміплегія
- •Геміанопсія
- •Синдром Броун-Секара
- •2. Запальні захворювання нервової системи
- •Геміплегія
- •Зорового горба
- •Паркінсонівський
- •Чутливість
- •Гнійний менінгіт
- •3. Демієлінізуючі та спадково-дегенеративні захворювання нервової системи
- •Больова
- •Тактильна
- •Температурна
- •Задніх рогів спинного мозку
- •Передньої білої спайки
- •2.Периферичних нервів
- •4.Задніх канатиків спинного мозку
- •4. Нейроінтоксикації
- •Синдром Броун-Секара
- •Синдром Бернара-Горнера
- •Поліневритичний
- •Гіпотонічний синдром
- •Форсірований діурез
- •5. Захворювання периферичної нервової системи
- •Сегментарна анестезія
- •Герпетичні висипання
- •Герпетичні висипання
- •6. Епілепсія, пароксизмальні стани, дитячий церебральний параліч
- •Зацентральна звивина
- •Зацентральна звивина
- •Зацентральна звивина
- •Радикуломієліт
- •Правосторонній плечовий плексит
- •Невропатія правого ліктьового нерва
- •Модуль2
рухові функції
Чутливість
трофіка тканин
функція тазових органів
функція тазових органів й трофіка тканин
93. При поліомієліті переважно уражається:
кора головного мозку
корінці, нерви
підкіркові ганглії
передні роги спинного мозку
біла речовина спинного мозку
94. Вкажіть основні синдроми характерні для гострого паралітичного поліомієліту:
чутливі порушення за провідниковим типом
спастичні паралічі
в’ялі проксимальні парези
гіперкінези
порушення функції тазових органів
95. Вкажіть характер паралічів кінцівок при поліомієліті:
в’ялі симетричні
в’ялі асиметричні
в’ялі дистальні
центральні симетричні
центральні асиметричні
96. Гострий поліомієліт протікає в різних формах, що зумовлено:
типом збудника
віком хворого
етапністю розвитку інфекційного процесу
шляхом проникнення збудника в організм
преморбітного стану хворого
97. При ураженні яких сегментів спинного мозку розвивається найбільш тяжка спинальна форма гострого поліомієліту:
шийно-грудних
нижньо-грудних
поперекових
крижових
грудних і поперекових
98. В чому заключається основні клінічні відмінності параліча Ландрі:
розвитком бульбарного синдрому
дихальними порушеннями центрального генезу
висхідним типом розвитку паралічів
порушенням функції тазових органів
трофічними порушеннями
99. Які засоби і методи терапії не застосовуються в гострому періоді полірадикулоневропатії Гійєна-Барре:
кортикостероїди
плазмаферез
біостимулятори
дезінтоксикаційна терапія
антигістаміні препарати
100. Вкажіть переважну локалізацію ураження оболонок мозку при туберкульозному менінгіті:
конвекситальна
базальна
спинальна
дифузна
задньої черепної ямки
101. Які із черепних нервів частіше уражаються в початковій стадії туберкульозного менінгіту:
нюховий, зоровий
окорухові
мостомозочкового трикутника
трійчастий
каудальна група
102. Вкажіть абсолютну діагностичну ознаку дозволяючу підтвердити діагноз туберкульозного менінгіту:
характерні зміни в лікворі
виявлення соматичного туберкульозу
позитивна проба Манту
бактеріологічне підтвердження етіології захворювання при дослідженні ліквора
вогнищеві зміни в неврологічному статусі
103. У хворого гіпертензівний синдром, центральний геміпарез, гіпертермія, підвищена ШОЕ, зміщення середнього єха на ЕХО-ЕГ на 7 мм. Вкажіть попередній діагноз:
гнійний менінгіт
субдуральна гематома
арахноїдит
церебральний атеросклероз
абсцес головного мозку
104. У хворого субфебрильна температура, сонливість, гіпергідроз, гіперсалівація, диплопія, птоз, підвищення тонусу м’язів за пластичним типом. В лікворі - лімфоцитарний плеоцитоз, у крові - лейкоцитоз. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:
арахноїдит
менінгіт
епідемічний енцефаліт
кліщовий енцефаліт
гостре порушення мозкового кровообігу
105. У хворої через рік після тяжкого ГРЗ поступово розвинулися скутість, тремтіння пальців рук, утруднення ходи. Об’єктивно: Маскоподібність, сальність обличчя, згасаюча мова, гіперсалівація, човгаюча хода, брадикінезія. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:
арахноїдит
інтоксикаційний паркінсонізм
атеросклеротичний паркінсонізм
постенцефалітичний паркінсонізм
кліщовий енцефаліт
106. У хворого невдовзі після ГРЗ з’явилися болі в потилиці і шиї, а потім всієї голови. Скарги на приступи головних болів, нерідко з запамороченням і нудотою, переважно вранці, затуманювання зору, змінився голос. Об’єктивно: Легкий бульбарний синдром, пірамідна й координаційна недостатність. На очному дні розширені вени. Ліквор нормальний. Зміщення М-ехо не спостерігається. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:
менінгіт
енцефаліт
арахноїдит мосто-мозочкового кута
арахноїдит задньої черепної ямки
арахноїдит оптико-хіазмальний
107. У хворого головний біль, нудота, блювання, судороги, температура тіла 40°С. Об’єктивно: Стан сомнолентності, менінгеальні симптоми. Ліквор - мутний, жовтуватий, при мікроскопії: 10 тисяч лейкоцитів в 1 мм3. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:
гнійний менінгіт
серозний менінгіт
арахноїдит
енцефаліт
туберкульозний менінгіт
108. У хворого гостро на фоні високої температури розвинулися слабкість у нижніх кінцівках, порушення больової чутливості з рівня правого і лівого підребер’я, затримка сечовипускання. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:
поліомієліт
гострий поперечний мієліт
розсіяний склероз
гострий розсіяний енцефаломієліт
енцефаліт
109. У хворого гостро розвинувся двобічний парез лицьової мускулатури при відсутності провідникових порушень. Про яке захворювання можна думати:
поліомієліт
стовбуровий енцефаліт
пухлина стовбура мозку
поліневропатія
мозковий інсульт в вертебро-базилярному басейні
110. Чоловік 32 років на протязі чотирьох днів відмічає зростаючу слабкість та біль у ногах. 10 днів тому переніс гостру респіраторну інфекцію. В неврологічному статусі: Різкий біль по ходу нервових стовбурів. Нижній периферичний парапарез, порушення чутливості в дистальних відділах нижніх кінцівок. У спинномозковій рідині невелике збільшення кількості білка. Вкажіть основні етіологічні фактори розвитку хвороби:
інфекційні
вертеброгенні
травматичні
інтоксикаційні
спадкові
111. У чоловіка 37 років після гострої респіраторної інфекції поступово на протязі тижня розвинулася слабкість ніг, потім м’язів тулуба, рук, шиї, обличчя, утруднення мови, ковтання, В неврологічному статусі: Бульбарний синдром: дисфагія, дизартрія, дисфонія, порушення дихання, діяльності серця, комбінований тетрапарез. Що з переліченого є першочерговою дією у відношенні хворого:
госпіталізація у реанімаційне відділення
госпіталізація у терапевтичне відділення
госпіталізація у інфекційне відділення
госпіталізація у неврологічне відділення
амбулаторне лікування
112. Дитину 12 років турбує різкий головний біль, нудота, висока температура. Об’єктивно: дитина сонлива, плаче. Часте блювання. Температура 400 С. різко виражені симтоми Керніга, Брудзинського, ригідність потиличних м’язів. На шкірі тулуба та рук – геморагічний висип. При дослідженні ліквору: колір мутний, жовтуватий, 9 тисяч лейкоцитів в 1 мм3, 0,9 гл білка. Вкажіть якого збудника найбільш вірогідно можна виявити у лікворі:
менінгокок
стафілокок
пневмокок
гемолітичний стрептокок
кишкову паличку
113. Жінка 33 років скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, судороги. Захворіла вчора після переохолодження. Об’єктивно: Температура 40˚С. Стан сомнолентності. Виявляється ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з двох боків, загальна гіперестезія. В крові: лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Ліквор мутний, жовтуватий. Які характерні зміни спинномозкової рідини найбільш вірогідні:
нейтрофільний плеоцитоз
лімфоцитарний плеоцитоз
білково-клітинна дисоціація
кров’янистий ліквор
ксантохромний ліквор
114. Жінка 54 років звернулася до лікаря зі скаргами на тремор рук, скутість, які розвинулися поступово через 2 роки після тяжкої гострої респіраторно-вірусної інфекції. Об’єктивно: Загальна скутість, маскоподібність, сальність обличчя, згасаюча мова, хода уповільнена, човгаюча, тремор пальців рук у спокої. Вкажіть найбільш вірогідну причину захворювання:
постенцефалітичний паркінсонізм
судинний паркінсонізм
інтоксикаційний паркінсонізм
посттравматичний паркінсонізм
хвороба Паркінсона
115. У 4-літнього хлопчика на протязі 3 днів відмічається підвищення температури до 390С та неможливість згинати спину. При огляді у приймальному відділенні: у хлопчика червона носоглотка, збільшені мигдалини, передні та задні шийні лімфовузли, ригідність потиличних м’язів. Який першочерговий захід потрібно здійснити хворому:
загальний аналіз крові
рентгенівське обстеження легенів
введення антибіотиків
посів із зіву та носоглотки
люмбальну пункцію
116. Чоловік 33 років поступив в приймальне відділення міської лікарні у сопорі. Зі слів дружини хворіє біля трьох тижнів, на протязі яких відмічалась суфебрільна температура тіла, головний біль, нудота. Декілька місяців до захворювання проходив лікування від туберкульозу легенів. Неврологічний статус: менінгеальний синдром, ураження III, VI, VII пари черепних нервів. Після люмбальної пункції встановлено попередній діагноз – туберкульозний менінгіт. Які зміни ліквору дозволили встановити діагноз:
високий тиск ліквора (600 мм.рт.ст.)
підвищенний плеоцитоз (500 кл. в 1 мм3)
клітинно-білкова дисоціація в лікворі
ксантохромний колір ліквора
появлення павутинно-подібної плівки через 12 годин
117. Жінка 34 років звернулася до лікаря зі скаргами на тремтіння рук, скутість. В анамнезі: 2 роки тому перенесла ГРВІ, відмічалась сонливість, двоїння в очах. Рік тому з’явились вищевказані скарги. В неврологічному статусі відмічається помірно виражений паркінсонівський синдром. Яка причина вказаних порушень:
хвороба Паркінсона
паркінсонівський синдром судинного генезу
наслідки вживання нейролептиків
наслідки перенесеної травми мозку
наслідки перенесеного енцефаліту Економо
118. У дитини 5 років на протязі 2-х тижнів спостерігаласьроздратованність, плаксивість, погіршення апетиту, головний біль, вечірний субфебрилітет. Потім температура підвищилась до 390, різко посилився головний біль, поступово наступило потьмарення свідомості. Невролоігчний статус: птоз зліва, збіжна косоокість. Рефлекси на руках і ногах торпідні. Ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга і Брудзинського. Розлитий, стійкий дермографізм. На рентгенограмах органів грудної клітки патологічних змін не виявлено. Ліквор прозорий, трохи ксантохромний, цитоз - 200 в 1 мкл (70% лімфоцити, 30% нейтрофіли) білок - 0,97 г/л, хлоріди - 100 ммоль/л, глюкоза - 1,0 ммоль/л. Через 24 години в лікворі з’явилась ніжна фібрінова плівка. Поставте діагноз:
менінгококовий менінгіт
туберкульозний менінгіт
арахноїдит
енцефаліт
субарахноїдальний крововилив
119. У хворої 35 років на протязі майже місяця спостерагались субфебрилітет, бщлі в спині, головний біль, періодична нежить, втрата апетиту, дративливість. Лікувалась з приводу гострого респіраторного захворювання. Потім стан різко погіршився - посилився головний біль, з’явилось повторне блювання, температура підвищилась до 39,70 і у хворої розвився сопор Рідні повідомили, що чоловік жінки хворів туберкульозом. Неврологічний статус: двобічний птоз, більше зліва, зіниця зліва ширше. Різко виражена ригідність м’язів потилиці, симптоми Керніга і Брудзинського. На рентгенограмі легень видні поодинокі петрифікати. Ліквор прозорий, ксантохромний, тиск 290 мм вод. ст., цитоз 150 в 1 мкл, переважають лімфоцити, білок 0,8 г/л, глюкоза 1,34 ммоль/л. Найбільш імовірним збудником у данної хворої є:
мікобактерії туберкульозу
стафілокок
менінгокок
пневмокок
вірус
120. У хворого 32 років з’явився біль і парестезії в кінцівках, загальна слабкість, зросла температура до 390. Потім наступила слабкість в ногах, розвилась нижня параплегія. Пізніше розвилася слабкість в руках і мімічних м’язах, гіпотрофія м’язів гомілки. Колінні і ахиллові рефлекси не викликаються. Карпорадіальні рефлекси знижені. Знижена чутливість в дистальних відділах кінцівок за типом "рукавичок" і "шкарпеток". В крові лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво. Тиск спинно-мозкової рідини підвищений, цитоз 8 в 1 мкл, лімфоцити, білок 2,1 г/л. Встановіть діагноз:
менінгіт
синдром Гійєна-Барре
розсіяний склероз
гострий розсіяний енцефаломієліт
пухлина мозку
121. У хворого 23 років на фоні катаральних явищ і болю в м’язах грудної клітини раптом підвищилась температура до 38,50, з’явився сильний головний біль, біль в очних яблуках, повторне блювання. В неврологічному статусі: анізорефлексія. Гіперестезія шкірних покривів. Ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга і Брудзинського. На очному дні легкий набряк зорових нервів. Ліквор: прозорий, безколірний, тиск 230 мм.вод.ст., цитоз 40 в 1 мкл. лімфоцити, глюкоза - 3,1 ммоль/л, РВ - заперечне. Відразу після люмбальної пункції головний біль зменшився. Поставте діагноз:
гнійний менінгіт
серозний менінгіт
туберкульозний менінгіт
енцефаліт
арахноїдит
122. У хворого 6-ти років через 7 днів після припухання білявухових залоз підвищилась температура до 39,3°, з явився сильний головний біль, повторне блювання, марення. У неврологічному статусі: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга й Брудзинського. Ліквор: прозорий, безкольоровий, тиск 260 мл. вод. ст., білок - 0,8 г/л, цитоз - 300 в 1 мкл, цукор - 2,5 ммоль/л. Поставте діагноз:
висхідний параліч Ландрі
гострий серозний менінгіт
епідемічний цереброспинальний менінгіт
туберкульозний менінгіт
гострий енцефаломієліт
123. У хворої 38 років після переохолодження з’явилося нездужання, температура 370, нежить. Лікувалась амбулаторно на протязі 10-ти днів, самопочуття погіршалось, температура підвищилась до 37,6-380, наріс головний біль, на висоті якого відмічалась нудота. З підозрою на пневмонію госпіталізована в терапевтичне відділення, де приймала пеніцилін, дімедрол, вітаміни В,С, анальгетики. Хвора оглянута невропатологом: виявлена загальна гіперестезія, болісність тригімінальних точок, нахиляти голову не може (відчуває сильний головний біль), позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Відмічається також болісність паравертебральних точок у всіх відділах хребта, сухожильна гіпорефлексія, легкий стробізм, диплопія. Яке захворювання нервової системи можна припустити:
пневмонія з явищами загальної інтоксикації
остеохондроз, корінцевий синдром
менінгіт
неврит окорухових нервів
субарахноїдальний крововилив
124. У хворого неділю тому з’явилась загальна слабкість, головний біль, біль в попереково-крижовому відділі хребта, висока температура. Через 3 дні перестав рухати нижніми кінцівками, з’явилася затримка сечі і калу. Об’єктивно: нижня спастична параплегія, черевні рефлекси відсутні, провідникові розладнання чутливості. Поставте діагноз:
енцефаліт
мієліт
арахноїдит
менінгіт
полірадикулоневрит
125. Чоловіку 32 роки. Скарги на скутість всіх рухів, тремтіння в пальцях кистей. Із анамнезу відомо, що хворий 8 років назад переніс захворювання з катаральними явищами, підвищеною температурою тіла, також був головний біль, сонливість, двоїння в очах. Хворий одужав, але рік тому з’явились нижчевказані скарги. В неврологічному статусі: гіпомімія, поза “манекена”, мова тиха, монотонна. Парез конвергенції, відсутня реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію. Підвищена салівація. Тонус в кінцівках підвищений по пластичному типу. У спокої в кінцівках відзначається тремор. Поставте діагноз:
хвороба Паркінсона
судинний паркінсонізм
енцефалітичний паркінсонізм
токсичний паркінсонізм
розсіяний склероз
126. Хворому 49 років, направлений в ЛОР-відділення з приводу поліпозного етмоідіта. Прооперований: видалені поліпи, розкриті клітини градчастого лабіринту. Ввечері підвищилась температура до 38, був озноб. Наступного дня температура 390, різкий головний біль, періодично потьмарення свідомісті. В неврологічному статусі: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, шелепений симптом Бехтерева, болючість при рухах оковими яблуками. Аналіз крові: лейкоцити – 18х109 гл, ШОЕ – 49 ммгод. Ліквор: тиск 350 мм.вод.ст., мутний, цитоз – 1200 кл в 1 мкл., нейтрофіли, білок – 1,8 гл., глюкоза 2,9 ммольл. Поставте діагноз:
енцефаліт
гнійний менінгіт
серозний менінгіт
пухлина мозку
крововилив у мозок
127. Хворий 23 років провів відпустку в тайговому районі. Через два дні після повернення до дому відчув нездужання, слабкість, головний біль, температура тіла підвищилась до 38,20. Був госпіталізований. Неврологічний статус: голова звисає, дизартрія, утруднення при ковтанні Глотковий рефлекс не викликається. Девіація язика вправо, фібрилярні посіпування. Гіпотрофія м’язів шиї, плечового поясу. Рефлекси на руках не викликаються, черевні – знижені, на нижніх кінцівках рефлекси живі. Чутливість не порушена. Кров: лейк. – 14х10, ШОЕ 26 ммч. Ліквор прозорий, білок 1,0 г. цитоз 20 кліток в 1 мкл, лімфоцити. Про яке захворювання можна думати:
епідемічний енцефаліт
кліщовий енцефаліт
менінгіт
енцефаломієліт
крововилив у мозок
128. Чоловік 40 років, поступив до лікарні у сопорі. Захворів декілька днів тому, коли з’явився головний біль, нудота, загальна слабкість. Вночі відмічалось багаторазове блювання. В анамнезі хронічний гнійний отит. Неврологічне обстеження виявило наявність менінгеального синдрому. Вкажіть яке обстеження Ви призначите першочергово у цьому випадку:
дослідження спинномозкової рідини
загальний аналіз крові
рентгеноскопію легень
електроенцефалографію
комп’ютерну томографію голови
129. Чоловік, 27 років, поступив зі скаргами на підвищену температуру до 40˚, головний біль, нудоту, підвищену чутливість до світла. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явились симптоми ГРВІ. Неврологічний статус: загальна гіперестезія, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга. Ліквор: прозорий, лімфицитарний,плеоцитоз – 450/3, тиск 250 мм. вод. ст., білок – 0,49 г/л. Ваш попередній діагноз: