Модуль 2

№ за порядком	Модуль 2	Кількість балів
	Змістовий модуль 3	36
1.	Тема 16 (Курація хворих)*	6
2.	Тема 17	6
3.	Тема 18	6
4.	Тема 19	6
5.	Тема 20	6
6.	Тема 21	6
	Змістовий модуль 4	36
7.	Тема 23	6
8.	Тема 24	6
9.	Тема 25	6
10.	Тема 26	6
11.	Тема 27	6
12.	Тема 28	6
	Змістовий модуль 5	36
13.	Тема 30	6
14.	Тема 31	6
15.	Тема 32	6
16.	Тема 33	6
17.	Тема 34	6
18.	Тема 36 (практичні навички)	6
Разом змістові модулі		108
Індивідуальна СРС		12
Змістові модулі		120
Підсумковий контроль засвоєння модуля 2:
контроль теоретичної підготовки		80
контроль практичної підготовки		зараховано
РАЗОМ сума балів		200

*порядковий номер теми дається згідно змісту програми (с.11 - 21)

Примітка: При засвоєнні тем модулю2 за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 6 балів, “4” – 4 балів, “3” –2 бали, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента при засвоєнні тем модулю2 – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 36 балів (18х2).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

6. Перелік засобів контроля знань.

а) модульний контроль (комп’ютерне тестування, перевірка знання теоретичних питань – письмова відповідь, перевірка практичних навичок.

б) поточний контроль на заняттях (комп’ютерне тестування, усна відповідь, написання письмових робот, перевірка засвоєння практичних навичок)

в) курація хворих з наступним захистом історії хвороби

г) оцінка якості самостійної індивідуальної роботи студентів (складених задач, розроблених диференційно-діагностичних таблиць, схем провідних шляхів нервової системи, участі у СНТ)

д) оцінка якості рефератів, обзорів

7. перелік практичних навичок, якими студент повинен оволодіти :

Модуль 1: ЗАГАЛЬНА НЕВРОЛОГІЯ

1. Обстеження обсягу активних та пасивних рухів.

2. Обстеження тонусу і сили м’язів.

3. Обстеження сухожилкових, периостальних, шкірних рефлексів(стіло-карпо-радіальних, з біцепса, з тріцепса, колінних, ахілових, черевних).

4. Обстеження патологічних рефлексів (Бабінського, Оппенгейма, Гордона, Шеффера, Россолімо, Бехтерева, Жуковського та інші) та синкінезій.

5. Обстеження координації рухів (пальце-носова, колінно-п’яткова проби, діадохокінез, проби на дисметрію), виявлення статичної, динамічної атаксії.

6. Обстеження чутливості (поверхневих, глибоких і складних видів).

7. Обстеження симптомів натягнення.

8. Обстеження нюху і смаку.

9. Обстеження гостроти зору, полів зору, кольоросприйняття.

10. Обстеження функії окорухових нервів.

11. Обстеження функцій V нерва.

12. Обстеження функцій VII нерва.

13. Обстеження функцій IX-X нервів.

14. Обстеження функцій XI-XII нервів.

15. Обстеження вегетативної нервової системи.

16. Обстеження менінгеальних симптомів (ригідність потиличних мязів, симптоми Керніга, Брудзинського), реактивних больових феноменів: с-м Менделя, с-м Платау, місця виходу малого й великого потилочних нервів.

17. Обстеження мови, праксису, гнозису, письма, читання, рахунку.

18. Трактування основних показників допоміжних методів обстеження в неврологічній клініці (електрофізіологічних, ультрозвукових, рентгеноглогічних, комп’ютерно-томографічних).

Модуль 2. Спеціальна неврологія.

1. Самостійна курація хворих із неврологічною патологією зі складанням історії хвороби.

2. Визначення провідного неврологічного синдрома у хворого.

3. Обгрунтування топічного діагнозу у хворого, який обстежується.

4. Проведення диференціальної діагностики.

5. Обгрунтування виставленого клінічного діагнозу.

6. Визначення етіології хвороби, особливостей патогенезу, перебігу захворювання та його ускладнень у обстежуваного хворого.

7. Обгрунтування лікування, яке призначене хворому.

8. Визначення прогнозу перебігу захворювання у даного хворого.