- •Умови дійсності правочинів.
- •Виникнення права власності. Первісні та похідні способи виникнення права власності.
- •1.Форма правочину, наслідки її недотримання.
- •Тлумачення змісту правочину.
- •Поняття та умови патентоспроможності корисної моделі. Співвідношення понять “винахід” і “корисна модель”.
- •Поняття і види джерел цивільного права. Поняття і склад цивільного законодавства.
- •Поняття та підстави недійсності правочинів. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •Сутність позовної давності та наслідки її спливу.
- •Правові наслідки недійсності правочинів. Недійсність частини правочину.
- •Цивільно-правовий режим безхазяйного майна та рухомого майна, від якого власник відмовився.
- •Право спільної часткової власності.
- •1Цивільно-правовий режим бездоглядних тварин.
- •2.Поняття і значення представництва. Види представництва.
- •Дія цивільного законодавства в часі. Офіційне опублікування і вступ нормативного акта в силу. Зворотна сила цивільного закону. Дія цивільного законодавства в просторі і за колом осіб.
- •Цивільно-правовий режим знахідки.
- •Захист цивільних прав та охоронюваних законом інтересів судом.
- •Поняття та значення набувальної давності.
- •Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних обов’язків. Структура цивільного правовідношення.
- •Фізична особа як суб’єкт цивільного права. Ознаки, що індивідуалізують правовий статус фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичних осіб.
- •Підстави припинення права власності з волі власника.
- •Поняття цивільної дієздатності фізичних осіб. Часткова дієздатність малолітніх осіб. Неповна цивільна дієздатність неповнолітніх осіб.
- •Довіреність: поняття, види, форма.
- •Поняття та здійснення права спільної власності.
- •Суб’єкти зобов’язань. Зобов’язання з множинністю осіб. Зобов’язання за участю третіх осіб. Зміна осіб у зобов’язанні.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Право спільної сумісної власності.
- •Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Місце проживання фізичної особи та її цивільно-правове значення.
- •Порука. Ознаки і види поруки. Зміст і виконання зобов’язання з договору поруки.
- •Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •Поняття та зміст володіння як речового права на чуже майно. Суб’єкти та об’єкти володіння. Виникнення та припинення володіння.
- •Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.
- •Поняття та види сервітутів. Земельні сервітути. Особисті сервітути.
- •Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •2.Види строків у цивільному праві, їх класифікація.
- •Поняття та ознаки цивільного договору
- •Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття й ознаки юридичної особи. Правоздатність і дієздатність юридичної особи.
- •Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
- •Органи юридичної особи. Представництва і філії юридичної особи.
- •Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
- •Право на життя та його цивільно-правова охорона.
- •Реорганізація юридичних осіб і її способи.
- •Підприємства та кондомініуми як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав.
- •2.Витребування майна власником з чужого незаконного володіння (виндикаційний позов). Добросовісне і недобросовісне володіння річчю, його цивільно-правове значення.
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин
- •Вимога про усунення порушень, не пов’язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Класифікація цивільних договорів
- •Позов про визнання права власності чи іншого речового права. Вимога про звільнення майна з-під арешту (про виключення майна з опису).
- •Зміст цивільно-правового договору
- •Об’єкти авторського права.
- •Правильні відповіді на тестові завдання
Поняття та зміст володіння як речового права на чуже майно. Суб’єкти та об’єкти володіння. Виникнення та припинення володіння.
Право володіння як речове право виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Тому володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Зазначене майно може належати одночасно двом або більше особам.
Володіння може бути законним та незаконним. Законне володіння має спиратись на будь-яку правову підставу (юридичний титул), і його наявність презюмується. Незаконне володіння не спирається на жоден юридичний титул. Незаконне володіння поділяють на добросовісне (якщо володілець не знав та не повинен був знати, що здійснює незаконне володіння) та недобросовісне (якщо володілець знав чи повинен був знати, що здійснює незаконне володіння). Значення цієї диференціації полягає у розподілі між власником та незаконним володільцем доходів та збитків з утримання зазначеного майна, а також у разі набуття майна за набувальною давністю. Окрім цього, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Право володіння припиняється у разі:
1) відмови володільця від володіння майном;
2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;
3) знищення майна;
4) в інших випадках, встановлених законом.
В.20
Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід із громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Окремі акти цивільного стану підлягають державній реєстрації, а саме: народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Щодо інших актів цивільного стану, то законом встановлені інші способи їх фіксації. Так, наприклад, визнання особи недієздатною, обмеження фізичної особи у цивільній дієздатності відбувається у зв’язку із набранням рішенням суду законної сили. Інвалідність, під якою розуміється соціальна недостатність (дезадаптація) внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров’я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги.
Відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів цивільного стану та у встановленому порядку зберігають актові книги. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять реєстрацію народження, смерті, одруження та встановлення батьківства. Реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові громадян України, які проживають за кордоном, проводять консульські установи і дипломатичні представництва України.
Про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.