Пристрій для ліквідації прихватів улп- 190-1

Пристрій УЛП- 190-1 (рис. 6.4) призначений для ліквідації прихватів колон труб, переважно групи заклинювань. Робота його заснована на принципі створення ударів, спрямованих або нагору, або вниз за рахунок розтягання або стиску частини колони труб, розташованої над зоною прихвату. Пристрій у свердловину опускають у наступному компонуванні: напрямна воронка, ловильний інструмент, безпечний перевідник, пристрій УЛП- 190-1, ОБТ довжиною 60-70 м, центратор і бурильні труби. При складанні перевіряють стан вузлів компоновки й наявність у пристрої вільного ходу штока в осьовому й радіальному напрямках. Під час спуску перші 500-600 м труб докріплюються машинними ключами, а верхню частину компоновки підбирають так, щоб нижче ротора перебувало біля 5 м бурильної труби. Після приєднання труби відновлюють циркуляцію бурового розчину, після чого фіксують вагу колони.

Аварію ліквідують наступним чином.

Визначають теоретично мінімальный кут закручування БК (у градусах) по формулі:

, (5.3)

де Q – осьове навантаження на долото, кН;

L – відстань від устя свердловини до границі прихвату, м;

D, d відповідно зовнішній і внутрішній діаметри бурильних труб.

Отриманий кут закручування збільшують не менш ніж на 270-360° за рахунок впливу стану стовбура свердловини, кривизни й сил опору. Бурильна колона повинна бути повернута не більше ніж на чотири оберти. Потім бурильну колонну спускають до труб, що витягаються, і з'єднуються з ними, після чого провертають її на число обертів, розрахованих, як вказано вище, і загальмовують ротор.

П

1 — корпус;

2 — ущільнювальна ман жета;

3 — конус;

4 — запобіжник ное кільце;

5 — зуби в "вікні" корпу са;

6 — зуби на плашці, привареної до штока;

7 — шток

Рис. 6.4 Пристрій для ліквіда-

ції прихватів типу УЛП- 190-1

ри цьому зуби на плашках увійдуть у зачеплення із зубами в "вікні" корпуса. Бурильну колону поступово розвантажують або натягають залежно від обраного напрямку ударів, починаючи із сили не більше 250 кН і збільшуючи навантаження на 100- 120 кН після 40-50 ударів, але не вище допустимих нагрузок для труб і бурового обладнання. У результаті прикладення сили зуби виходять із зачепления, навантаження із прихваченої колони миттєво снімається й відбувається удар.

При спрацьовуванні пристрою виникає вібрація ведучої труби. Якщо зовнішніх ознак удару немає, то пристрій не спрацьовує. Його заряджають повторно але, але при цьому або зменшують величину закручування, або збільшують осьове навантаження на долото.

Ослаблення ударів також свідчить про безрезультатність ведення подальших робіт з ліквідації аварії внаслідок зношування зубчастих елементів пристроїв. При звільненні колони під час роботи пристрою УЛП- 190-1 свердловину промивають одночасно з розходженням, оглядають талеву систему й піднімають колону труб.

Яс механічний

Я

с механічний призначений для ліквідації заклинювань доліт і елементів бурильних колон невеликої довжини ударами нагору. Принцип роботи яса заснований на використанні потенційної енергії розтягнутої бурильної колони після роз’єднання конусної пари. При цьому верхню частину бурильної колони від'єднують над верхньою границею прихвату й витягають. У свердловину опускають компоновку, що складається з ловильного інструменту (якщо нижній перевідник яса не забезпечує з'єднання), яса, ОБТ довжиною 25-50 м і бурильних труб. Яс обертають, одночасно знижуючи навантаження на нього на 30-40 кН, у результаті конусна поверхня штока заклинюється в конусній поверхні нижнього перевідника. Силу удару регулюють у широкому діапазоні збільшенням навантаження при зарядці пристрою в свердловині. Можна одержати силу удару 100-800 кН. При цьому варто мати на увазі, що конусна пара роз’єднюється, якщо сила менше навантаження на 30 - 70 кН. При наступному натягу конусна пара роз'єднується й ударник б'є по торці упору. Число ударів яссом доводить до 50-70. Якщо бурильна колона після цього не звільниться, - роботи ясом вести недоцільно. Після 100 ударів різьбові з’єднання перевіряють дефектоскопом з метою попередження поломок.

1 – перевідник; 2 – упор; 3 – отвір; 4 – корпус; 5 – знімний ударник;

6 – шток круглого перетину; 7 – конусна поверхня; 8 – нижній перевідник

Рис. 6.4 Яс механічний