Краєзнавча робота на маршруті: «Ніхто не забутий, ніщо не забуто»

Більше 60-ти років минуло з Дня Перемоги над фашистськими загарбниками, а пам’ять про Вітчизняну війну і сьогодні лишається в наших серцях.

З кожним роком все менше залишається живих ветеранів, але пам’ятники, присвячені їм і війні, не дають нам про неї забути, і німими свідками височіють над простором і часом.

Наша група, що рухалась по маршруту: Ковель – Білин – Скулин – Заріччя – Грабове – Сереховичі – Буцинь – Стара Вижва – Ковель, взяла собі за мету дослідити пам’ятники, присвячені Великій Вітчизняній війні, які траплялись нам по дорозі.

Першим з населених пунктів, які ми проходили, було с. Білин. Пам’ятник, що стоїш, тут складений з двох частин: кам’яної плити (обеліска) (фото ) і пам’ятника солдату (фото ).

Наша група описала цей пам’ятник і дослідила документи на нього (додаток 1, 5).

Під час німецько-фашистської окупації гітлерівці розстріляли тут 72 мирних жителі, 300 місцевих жителів боролися з ворогом у рядах Червоної Армії. За мужність і героїзм 65 чоловік нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Як свідчення цих подій стоїть тут воїн з граніту, і віддає честь загиблим, знявши свій шолом з голови. Від 04.08.1969р, цей пам’ятник вважається пам’яткою культурної спадщини і взятий під охорону районним відділом культури Ковельської райдержадміністрації. На даний момент він має не найкращий вигляд. На його верхівці звили своє гніздо лелеки.

Слідуючим населеним пунктом, де знаходиться об’єкт нашого дослідження, було с. Скулин. В лісах біля Скулина велися жорстокі бої, багато загинуло солдат і мирних жителів. У лісі біля Скулина діяли загони О.Ф. Федорова. 46 жителів села не повернулися з фронту. Оплакує цих загиблих жінка – вдова, притискаючи до себе дитину – сирітку. Такий вигляд має пам’ятник землякам у с. Скулин. На відміну від Білинського пам’ятника, він знаходиться у відмінному стані (фото ), хоч належить до однієї Білинської сільської ради (додаток 2). Від 10.02.1982р. він являється пам’яткою культурної спадщини і стоїть на обліку у відділі культури Ковельської райдержадміністрації. (додаток 6).

Наступний обеліск, що ми досліджували, розташований на межі сіл Заріччя, Тойкут, Воля. Під час німецько-фашистської окупації багато місцевих жителів було в загонах, що базувалися в навколишніх лісах. Наприкінці зими 1944 року партизанські загони зі з’єднанням двічі Героя Радянського Союзу О.Ф.Федорова розгромили поблизу Заріччя велику групу фашистів. Відступаючи, гітлерівці повністю спалили всі житлові та господарські будівлі в ближніх селах, у тому числі і тих, що нині входять до складу Зарічанської сільської ради. На згадку про ці події і на честь 85 загиблих односельчан» жителі чотирьох сіл спорудили Обеліск (фото ). Пам’ятник знаходиться у задовільному стані. На його верхівці розміщене лелече гніздо. Він знаходиться на утриманні Зарічанської сільської ради (додаток 3). Від 04.07.1969р. пам’ятник відноситься до пам’ятки культурної спадщини. Знаходиться під охороною відділу культури Ковельської районної адміністрації (додаток 7).

В селі Буцинь ми при вході побачили пам’ятник, на якому до солдата прихилялася молода жінка, ніби благаючи не йти від неї і не залишати одну (фото ). Під час воєнних дій загинуло 107 місцевих жителі. 150 жителів села, які боролися проти фашистів у лавах Червоної армії і партизанських загонах, відзначені урядовими нагородами. Пам’ятник знаходиться у не найкращому стані, подекуди надщерблений, фотографії деякі відірвані. Пам’ятник знаходиться на утриманні Седлищенської сільської ради (додаток 4). 3 1977 р. являється пам’яткою культурної спадщини, знаходиться на обліку у районному відділі культури Старовижівського району.

Великими кроками ішла війна через нашу рідну Волинь, страшні спогади лишилися після неї, але ми не хочемо викидати їх з голови, забути і не згадувати про ті криваві події.

В кожній сім’ї є або була людина, яка воювала за рідну землю, і кожен з обелісків – це нагадування про цих людей: «Ніхто незабутий, ніщо не забуто».

Хотілося б згадати ще один цікавий пам’ятник, який ми бачили по дорозі, це пам’ятник В. І. Леніну у с. Сереховичі (фото ) ми не досліджували даний пам’ятник, але він є також історично цікавим.

З побаченого нами можна зробити висновок, що більшість пам’ятників майже не доглядаються, але біля більшості з них лежать квіти і вінки – це означає, що люди пам’ятають і знають про своїх героїв.

Додаток 1