
- •Література
- •Лекція 1
- •Економічний ризик і його причини. Управління
- •Ризиком
- •1.Введення
- •2.Основні причини виникнення ризику
- •3.Класифікація ризиків
- •4.Управління ризиком
- •Система кількісних оцінок економічного ризику
- •1.Загальні підходи до кількісної оцінки ризику в економіці
- •2. Критерій ймовірності оцінки ризику
- •При безперервному вимірюванні указуються межі вимірювання випадкової величини.
- •Для безперервної величини х:
- •3. Коефіцієнт, індекс і шкала ризику
- •4.Неравенство Чебишева
- •5.Коефіцієнт чутливості Бета β
- •6. Часовий критерій ризику і його значення
- •Часова залежність дисперсного критерію ризику Для цієї мети розглянемо трансформацію закону розподілу випадкової величини рівня ризику f(X,t) в часі.
- •Порівняльна оцінка кількісних критеріїв оцінки економічного ризику
- •1.Використовувані кількісні оцінки рівня ризику
- •2.Області застосування критеріїв ризику
- •1.Загальні положення за поданням фінансових ресурсів
- •2.Властивості аддитивності в операціях з фінансовими ресурсами
- •3.Схеми (моделі) визначення ефективності використовування фінансових ресурсів
- •4.Оптимізація розподілу інвестицій (модель в)
- •5. Динамічна модель розподілу ресурсів (модель д)
- •6.Визначення ефективності інвестування
- •1.Теорія корисності
- •2.Корисність по Нейману
- •3.Відношення до ризику суб'єкта управління ризиком
- •4.Премія за ризик
- •5.Методика розрахунку премії за ризик
- •Управління ризиком
- •1.Основи управління ризиком
- •2.Диверсифікація – спосіб зниження ризику. Теорія портфеля
- •3.Суть управління портфелем
- •1.Теоретико-ігрова постановка
- •2.Інформаційна ситуація (аналіз середовища)
- •3.Критерії Прийняття рішень (вирішальні правила)
- •4.Критерії Прийняття рішень в ситуації з антогоністічеськімі інтересами (i5)
- •5.Прийняття рішення в умовах конфлікту
- •Багатоцільові рішення і математичне програмування в умовах ризику
- •1. Невизначеність цілей і компроміси Парето
- •2.Інвестиційний ризик
- •3.Класи задач прийняття багатоцільових рішень в умовах невизначеності
2. Критерій ймовірності оцінки ризику
Теорія ймовірності – розділ математики, вивчаючий закономірності випадкових явищ. Більшість існуючих способів вимірювання ризику використовує поняття ймовірності.
Ймовірність – це числова характеристика ступеня можливості настання деякої випадкової події за певних умов. Ймовірність настання події визначається статистичним або частотним способом, а також експертним шляхом.
У визначеннях закономірностей ймовірності використовуються наступні величини і способи їх визначення.
Елементарна подія. Деяке чітко виражене явище х, якому приписується ймовірність виникнення p(x).
Повна група подій – перелік всіляких результатів певного явища. Сума ймовірності повної групи подій рівна одиниці.
Розподіл ймовірності. Сукупність опису повної групи подій з вказівкою ймовірності кожного з них. Розподіл ймовірності може бути дискретним і безперервним.
Дискретний
розподіл
ймовірності хj,
, задається за допомогою таблиці або
формули:
-
Х
-2
1
0
4
5
. . .
Р(x)
0,01
0,1
0,2
0,25
0,3
. . .
При безперервному вимірюванні указуються межі вимірювання випадкової величини.
Функція
розподілу випадкової величини х –
F(x)=
,
густина розподілу випадкової величини
х – f(x)=
швидкість вимірювання F(x).
Крива залежність f(x) має вигляд:
Розподіл
ймовірності ризику є критерієм оцінки
ризику, але з його допомогою можна
встановити лише якісні оцінки: великий
розкид ризику, концентрований ризик,
область зниженого ризику, безризикова
зона. Ці оцінки визначаються по кривій
функції F(x)
або f(x).
Ця крива
дає можливість визначити ймовірність
ризикованої події
Реально ж небезпека ризику виражається
величиною (абсолютної або відносної)
можливих втрат.
На основі розподілу ймовірності подій можна сформулювати кількісні критерії.
Ймовірність втрат. Хай у області визначення повної групи подій (Ω) вдається виділити область небажаних втрат ω, тоді ймовірність втрат Pn визначиться співвідношенням:
Якщо ця область може бути визначена у вигляді нерівності x < Xi – рівень небажаних втрат, то для безперервного розподілу:
Залежно від величини втрат може бути визначений рейтинг ризику проекту, операції, події. Приклад встановлення рейтингу показаний в таблиці:
Ймовірність втрат Pn |
0 |
0,01 –0,09 |
0,1 –0,24 |
0,25 – 0,49 |
0,5 – 0,6 |
0,61 – 0,8 |
0,81 – 0,99 |
1 |
рейтинг |
Ризику немає |
Дуже низький |
Низький |
Середній |
Високий |
Дуже високий |
Украй високий |
Гарантовані втрати |
Математичне очікування втрат. Якщо відома функція розподілу ймовірності втрат, то використовується показник "математичне очікування втрат". Позначається: М(х) або mx :
якщо
число подій n, то
Для безперервної величини х:
або
якщо область існування випадкової
величини х вимірюється в межах а
≤ х ≤ в.
Середньоквадратичне відхилення втрат (СКВ).
Оскільки рівень ризику асоціюється із ступенем відхилення можливих результатів від їх розрахункового значення (m), то для вимірювання ризику можна використовувати статистичний показник розсіювання випадкової величини – дисперсію (D). Використовуються такі показники: СКВ (σ) варіація (V). При цьому:
для
безперервної величини або
при а ?
х ? у.
Чим більше СКВ, тим вище ризик. На величину СКВ впливають одиниці вимірювання, тому для порівняння різномасштабних проектів використовується варіація. Але СКВ і варіація – це усереднені оцінки, які можуть привести до відносин в гіршу сторону, особливо при асиметричних розподілах, крім того рідкісний по ймовірності результат може означати катастрофу. Тому існує необхідність вдосконалення кількісних показників ризику.