Резервуарний парк зсат “Добробут”

Марка нафтопродукту	Місткість , м3
Дизельне паливо	250
Бензин А-76	150
Бензин А-80	150
Бензин АИ-92	75
Моторне масло М10Г2К	15
Трансмісійні масла	10
Всього	650

Обладнання нафтоскладу складається з 2-х прийомно-роздавальних стоянок, 2-х прийомно-роздавальних колонок для дизельного палива, 3-х прийомно-роздавальних колонок для бензину, 4-х оливороздавальних колонок та 3-х мотопомп. Є також один заправний агрегат та дві автоцистерни. Загальна місткість резервуарного парку складає 650 м³. Проаналізувавши виробничий стан ЗСАТ “Добробут”, а також враховуючи перспективи подальшого розвитку товариства, можна зробити наступні висновки, що за основними показниками господарської діяльності ЗСАТ “Добробут” відноситься до розвинутих, та має у своєму розпорядженні необхідні земельні угіддя, технічні та трудові ресурси для високоефективного виробництва.

2. Аналіз існуючих технологій та засобів механізації при збиранні льону

Народногосподарське значення. У насінні льону маслянистого міститься 38—45% швидко висихаючого масла (йодне число 165—192), яке високо цінується в лакофарбному виробництві. Його використовують в кожевенной, миловареній, паперовій, парфюмерній, гумовій, електротехнічній і інших галузях промисловості, застосовується воно і в медицині. Льняне масло вживають також в їжу. Макуха і шрот є цінним білковим кормом для тварин. У 100 кг макухи міститься 115 кормових одиниць і 28,5 кг перетравного протеїну, в 100 кг шроту — 103 кормових одиниці і 28,9 кг перетравного протеїну. Макуха, отримана з недостиглого насіння льону, перед згодовуванням запарюють, щоб не викликати отруєння тварин. Уживається на корм полова, в 1 кг якої міститься 0,27 кормової одиниці і 20 г перетравного протеїну.

У стеблах льна-межеумка міститься 12—17% волокна, який за якістю поступається волокну з льону-довгунця. Використовують його для виготовлення грубих тканин, а також високих сортів паперу.

Історія культури, розповсюдження, врожайність. Льон для отримання волокна і масла використовували ще в глибокій старовині. За 3 тис. років до н.е. його обробляли в Єгипті. У XVIII—XIX вв. льон почали розводити в Росії. Льон маслянистий вирощують в Індії, США, Канаді, Аргентині.

Ботанічна характеристика і біологічні особливості. Льон звичайний культурний — Linurn usitatissimura L. відноситься до сімейства Льняні — Linaсеае. Для отримання масла обробляють лен-межеумок, рідше льон-кучерявець.

Льон — однорічна трав'яниста рослина з циліндровими гладким стеблом. Коренева система стрижньова, розвиненіша, ніж у льону-довгунця. Коріння заглиблюється до 0,6—1 м, а в сухі роки — до 1,5 м. Листя сидяче, ланцетове. Квітка п'ятірного типу, віночок блакитний, рідше білий, рожевий, фіолетовий.

Розташовані квітки на верхівках втеч. Льон — самообпилювач. Плід — коробочка кулястої форми, розділена перегородками на 5 кубел, з двома насінням в кожному. Насіння плоске, яйцевидної форми з клювовидным носиком, коричневого, рідше кремового забарвлення, гладкі, блискучі. Оболонка сім'я містить слиз, при намочуванні утворює слизьку поверхню. Маса 1000 насіння 4—8 г.

Лен-межеумок — одно-двухстебельное рослина. Висота стебла 50—70 см. Галуження його починається на висоті 20—30 см. На рослині утворюється 15—20 коробочок. Льон-кучерявець — більш низькоросла рослина (до 30—50 см), має 4—5 стебел, що сильно гілкуються від підстави. На рослині формується до 30 — 60 коробочок (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Льон масляничний:

1 – кучерявець; 2 – межеумок

Вегетаційний період льону 85—95 днів. Сходи з'являються на 8—10-й день після посіву. У перші 15—20 днів після сходів у фазі «ялиночки» (до 5—6 пар листя) стебло росте дуже поволі, а корінь інтенсивно. Після закінчення цвітіння зростання кореня сповільнюється. Після фази «ялиночки» починається інтенсивне зростання стебла. До фази цвітіння, яка наступає через 35—40 днів після сходів, зростання стебла сповільнюється. Від цвітіння до дозрівання насіння проходить 25—30 днів.

Льон маслянистий відрізняється вищими вимогами до тепла, чим льон-довгунець. Насіння починає проростати при 3—5 °С, оптимальна температура для проростання 12 ^?С, сходи переносять заморожування до —3, —4 °С. Найбільшу потребу в теплі випробовує в період цвітіння — дозрівання сіяний (20—22 °С). Сума середньодобових температур за вегетацію складає 1600—1800°С.

Льон маслянистий, особливо лен-кудрящ, менш вимогливий до води, чим льон-довгунець. До початку цвітіння він може переносити засуху. У період від бутонізації до кінця цвітіння потреба у воді зростає. Коефіцієнт транспірування льону-кучерявця 420—690. Коренева система володіє підвищеною здатністю поглинати воду з грунту.

Потреба льону в живильних речовинах висока. На формування 1 т насіння він виносить з грунту 70—80 кг азоту, 25 кг Р₂О₅, 50—60 кг К₂О. Найбільша кількість фосфору споживає в період від сходів до фази «ялиночки», азоту — від фази «ялиночки» до цвітіння, коли наголошується інтенсивне зростання рослин у висоту, калія — в період від бутонізації до кінця цвітіння.

Кращими грунтами для нього є чорноземи, каштанові; малопридатні солонцеватые, кислі торф'янисті грунти.

Сорти. Районує 18 сортів льону маслянистого. Більше 40% сортових посівів зайнято сортом Сибіряк, близько 30% — Ісилькульській. На невеликій площі висівають сорти Воронежський 1308, Крупносемянний 3 і ін.

Технологія обробітку і збирання. Попередники. Кращими попередниками льону маслянистого є багаторічні трави, озимина, зернові боби, ярова пшениця по чорній парі, кукурудза, картопля і інші культури. Щоб запобігти поразці його хворобами, на колишнє поле льон слід повертати не раніше чим через 6—8 років. Льон — хороший попередник озимих і ярових колосових культур. У зонах достатнього зволоження може бути покривною культурою для люцерни і конюшини.

Добрива. Високі надбавки насіння льону забезпечує внесення під зяб азотний-фосфорних добрив (N30-45Р60), на грунтах, бідних калієм, вносять і цей елемент живлення. При посіві застосовують нитрофоску (70 кг/га) або суперфосфат.

Обробка грунту. Після прибирання попередника проводять лущення стерні на глибину 6—8 см, потім ранню оранку на 20—22 см. Після просапних культур поле орють услід за їх прибиранням. У зонах вітрової ерозії по колосових попередниках проводять плоскорезную обробку грунту на 20—22 см. Навесні зяб боронують і перед посівом культивують на глибину 5—6 см. По плоскорезной обробці весною зяб обробляють бороною БИГ-ЗА (замість зубової борони). У суху погоду перед посівом грунт накочують кільчастими катками. На полях, засмічених вівсюгом, під передпосівну культивацію вносять гербіцид триаллат (1 кг/га д. у.).

Посів. Для посіву використовують насіння 1-го і 2-го класу, яке заздалегідь обробляє ТМ.ТД або фентиурамом (3 кг препарату на 1 т насіння).

Посів льону маслянистого проводять в ранні терміни, на засмічених полях — в середні, коли грунт на глибині 5 см прогріється до 10—12 °С. В цьому випадку вдається знищити проростки багатьох ранніх бур'янів, що підвищує урожай насіння льону на 100—300 кг/га.

Сіють льон суцільним рядовим способом, на засмічених полях — широкорядно з міжряддями 45 см. Глибина посіву 4—5 см. Кращий урожай забезпечує густина стояння рослин до часу прибирання від 400 до 600 на 1 м².

Догляд за посівами. На початку вегетації льон росте поволі, сильно пригноблюється бур'янами. Для знищення проростков бур'янів за 3—4 дні до появи сходів льону посіви боронують легкими боронами. Якщо утворилася грунтова кірка, боронування проводити не можна. Такі поля обробляють ротаційною мотикою.

Найефективніше знищувати бур'яни гербіцидами. Проти дводольних бур'янів у фазі «ялиночки», коли рослини мають висоту 10—20 см, посіви обприскують препаратом 2М-4Х (0,8—1 кг/га д. у.). Обприскування проводять штанговими тракторними обприскувачами при витраті робочої рідини 300—500 л/га або авіаційними обприскувачами — 100— 150 л/га.

Боротьба з хворобами і шкідниками. Льон слід повертати в сівозміні на колишнє місце не раніше чим через 7—8 років. Для захисту насіння і сходів від почвообитаю-щих шкідників і льняної блішки насіння перед посівом протравлює 65%-ным фентиурамом (2—3 кг/т). При масовому, появі льняної блохи і інших листогрызущих шкідників сходи льону обробляють 80%-ным хлорофосом (0,8 кг/га), 40%-ным фосфамидом (Б-58) (0,5—1 кг/га) або 12%-ным дустом ГХЦГ (10—15 кг/га). При великій щільності льняного трипса до цвітіння і льняної плодожерки, клопів і інших шкідників в період утворення коробочок рослини обприскують 80%-ным хлорофосом (1,2 кг/га) або 30%-ным метафосом (вофатокс) (1 кг/га).

Збирання врожаю. Прибирають льон маслянистий, особливо сорти межеумка, переважно роздільним способом, скошувавши рослини у валяння, а потім після просушування підбираючи і обмолочувавши їх зерновими комбайнами типа СК-5 «Нива» з підбирачем 54-102, обладнаними для прибирання мелкосемянных культур. Скошування у валяння проводять при дозріванні 60— 70% коробочок. В цей час більшість їх має бурий колір, стебла жовті, листя частково обпадає. При струшуванні коробочок з центральних гілок чутний характерний звук. Висота зрізу 12—16 див. Підбирають і обмолочують валяння через 6—8 днів після скошування. При цьому солома або розкидається по полю, або (при двосторонньому використанні льону) розстилається валяннями за комбайном. Згодом її підбирають, пресують в пакунки за допомогою пресс-подборщика ПС-1,6 і відправляють на льонозавод для переробки.

Після обмолоту проводять негайне очищення і сушку бункерної маси. Спочатку оберемок очищають на машині ОВП-20А з певним набором решіт, потім — на ОС-4,5А, СМ-4, «Петкус-гігант» До.-531/1 і ін. Сушать насіння в бункерах з активним вентилюванням або на зерносушарках. Семена льону слід засипати на зберігання з вологістю не більше 13%.