2. Коротка історія розвиту обчислювальної техніки.

У давнину люди користувалися різними способами обчислень. Найдавнішою рахівниць вважається абак, винайдений у Китаї. У дослівному перекладі це слово означає дошку, на якій можна робити позначки.

На початку XVI Іст. була створена логарифмічна лінійка, яка давала змогу швидко, але наближено множити та ділити числа. Однією з перших механічних обчислювальних машин була машина яка створена в 1642р. французом Блазом Паскалем. Вона була побудована на основі зубчастих коліс і могла додавати та віднімати числа. Усі чотири арифметичні дії виконувала машина, яка була створена у 1673 р. німецьким математиком Лейбніцем. Вона стала прототипом арифмометрів, які використовувались з 1820 р. до 60-х років ХХ ст..

Перший крок до створення сучасних комп’ютерів зробив англієць Чарльз Беббідж, який у 1822 р. розробив проект програмно – керованої аналітичної обчислювальної машини, яка згідно із сучасною термінологією мала пам'ять, арифметичний приріст, пристрій керування введення і друкування. Його проект випереджав технічні можливості свого часу й не був реалізований.

У кінці ХІХ ст.. було створено електромеханічні обчислювальні машини. Однією з перших був табулятор Г. Холлеріта, який опрацював інформацію, занесену на перфокарти. Холлеріт заснував фірму з виготовлення табуляторів, яка згодом перетворилася у відому фірму IBM.

Перша електронна обчислювальна машина “ENIAC” була створена в 1946 році. у США під керівництвом Дж. Моучлі та Д. Еккерта. З цього часу і починається доба ЕОМ.

Перша ЕОМ у колишньому СРСР була створена в Києві у 1950 р. під керівництвом академіка С. Лебедєва. Називалася вона “МЄСМ” (малая електронно – счетная машина). З 1951 р. розпочалася розробка та випуск машин серії “БЄСМ” (большая електронно – счетная машина). У 1965 р. була створена ЕОМ “БАСМ - 6”, яка виконувала 60 операцій за секунду і добре відома у світі своєю довготривалою експлуатацією. На той час перші вітчизняні ЕОМ переважали зарубіжні аналоги.

Перший ПК Appel І виготовили два молоді інженери Стів Джобс та Стів Возняк у 1976 р. У наступному році заснована ними фірма випускає ПК Appel ІІ.

На початку 810-х років фірма ІМ. швидко переорієнтувалася із випуску засобів зв’язку та великих обчислювальних машин на виробництво ПК. У 1981 р. на комп’ютерний ринок виходить ПК ІВМ. РС. З цього часу фірма ІВМ стала лідером на ринку комп’ютерної техніки. У 1983 р. ІВМ випускає у продаж комп’ютер ІВМ РС ХТ з “вінчестерським диском”, у 1984 р. – комп’ютер ІВМ РС АТ на базі мікропроцесора Intel 80286.

Жоден технічний пристрій не вдосконалювався так швидко, як ЕОМ. Кожні 2 – 4 роки нові моделі витісняли старі. Виділяють п’ять поколінь ЕОМ. Поділ на покоління проводиться за елементною базою (сукупність елементів, з яких будується комп’ютер) і структурою (основними принципами побудови комп’ютерів).

Покоління	Роки	Елементна база	Швидкодія	Застосування	Приклади
1	50 – і	Вакуумні електронні лампи	10-20 тис. оп/сек..	Розрахункові задачі	ENSC (США), MECM (CPCP)
2	60 – і	Напівпрові-дники	100-500 тис. оп/сек.	Інженерні, наукові, економічні задачі.	IBM 701 (США), БЕСМ-6 (СРСР)
3	70 – і	Інтегральні схеми	1 млн. оп/сек..	АСУ, САПР, науково – технічні задачі.	ІВМ 360 (США), ЕС 1030, 1060 (СРСР)
4	80, 90 – і	Великі інтегральні схеми, мікропроцесори	Десятки і сотні млн. оп/сек..	Управління, комунікації, АРМ, обробка текстів, графіки, звуку.	ПК, сервери
5	90 -	В процесі розробки: машини з інтелектуальним інтерфейсом, нейрокомп’ютери.

На даний час експлуатуються комп’ютери 4-го покоління і ведуться інтенсивні розроби комп’ютерів нового покоління – “інтелектуальних” машин п’ятого покоління. Ідея їх створення була висунута в 1979 р. в Японії. Комп’ютери п’ятого покоління будуть мати принципово нову архітектуру і технічні рішення, вони будуть володіти величезними об’ємами пам’яті та швидкодією біля сотень міліардів елементарних операцій за секунду. Користувацько – машинний інтерфейс буде наближено до форм спілкування між людьми. Такі машини будуть системами обробки знань, а не даних, як це має місце для комп’ютерів попередніх поколінь. Для розв’язування задач з використання сучасних комп’ютерів людина повинна сформулювати її, розробити модель, скласти програму. У комп’ютерах п’ятого покоління опис і моделювання будуть здійснюватися на рівні інтерфейсу, тобто машина зможе зрозуміти опис задачі, виразити її у формі моделі і синтезувати програму. Взаємодія людини з машиною буде здійснюватися з використанням усного мовлення, природної мови, зображень, образів тощо.