- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 4
Теорія злочинності
ставлення особи, яка виявляє зазначену активність, до суспільства, його загальносуспільних цінностей;
на рівні практичної життєдіяльності та конкретних суспільних відносин зазначене суспільно неприйнятне ставлення обумовлює відповідну мотивацію, напрям її спрямування та міру антисоціальності, а у разі досягнення спрямованістю особистості антисуспільного характеру та особливо — суспільно небезпечного його різновиду, визначає також криміногенну мотивацію, яка може спрямовуватися за такими основними напрямами стосовно: а) інших людей (членів суспільства); б) суспільної організації; в) суспільних надбань у галузях культури, моралі, права;
у кожному з трьох названих напрямів антисоціальна криміногенна мотивація опредмечується, набуваючи якостей основних мотивів вчинення групи (виду) злочинів. Так, за напрямом спрямування стосовно інших людей кримінологічна мотивація опредмечується у групи мотивів недооцінки, приниження значення:
1) життя, здоров'я, честі, гідності особи, її прав та законних інте ресів, допустимості сили та насильства у взаємовідносинах;
приватної власності, допустимості задоволення власних матеріальних, корисливих інтересів за рахунок чужої власності;
результатів праці інших людей, включаючи матеріалізовані через їхню працю матеріальні, культурні, духовні здобутки.
Подібним чином можна окреслити групи основних мотивів та мотивованих ними злочинів за іншими напрямами спрямування суспільно неприйнятного ставлення та активності.
У спрямуванні щодо суспільної організації можна виділити такі об'єкти (сфери) останньої та групи опредмечених стосовно них мотивів і відповідних злочинів (за вище застосованою єдиною нумерацією, а саме: 4) економічної організації як вищої форми господарювання (часто іменується сферою економіки); 5) організаційно-управлінської сфери, включаючи державну службу та загалом управлінський апарат; 6) організації виробництва; 7) екологічної організації; 8) правової та правоохоронної системи.
Окрему узагальнену групу (9) складають мотиви та злочини, що відбивають суспільно неприйнятне ставлення та кримінологічну мотивацію щодо суспільних надбань, насамперед унормованих, у галузях техніки, технологій, культури, моралі, права.
168
За потребою мотиви та злочини вказаної групи можуть бути розділені щодо названих галузей їх виявлення.
Зазначені 9 груп мотивів (взагалі їх можна подрібнити) можуть стати підставою для відповідної диференціації злочинів у кримінологічній структурі злочинності. Остання може по-іншому визначатися за умови відповідної зміни статистичної форми обліку зареєстрованої злочинності, яка виконує функцію джерела періодичного оновлення цієї структури.
Подальша кримінологічна структурна диференціація мотивів і злочинів для врахування їхніх особливостей за різних умов, наприклад, розвитку та соціалізації особи, її життєзабезпечення, різних потреб, що стимулюють однакові зовні мотиви, скажімо, корисливі, різного прояву кримінальної активності, зокрема її інтенсивності, злісності, тяжкості, групової діяльнісної форми, у тому числі спеціально організованої та забезпечуваної вчиненням інших злочинів, корупції тощо, навряд чи зможе коли-небудь забезпечуватися статистичною інформацією, навіть якщо вона буде системно автоматизована. Джерелом виявлення та уточнення інформації, необхідної для подальшої кримінологічної структури-зації злочинності, зокрема щодо її криміногенно-потенційних чинників, безперечно можуть бути кримінологічні дослідження, які необхідно більше спрямовувати на виявлення процесів, явищ, фактів, проявів активності тощо, які відіграють роль обумовлюючих чинників та проявляються у мотивах злочинів. Про це докладніше у наступних главах.
Динаміка злочинності. Злочинність, як і будь-який суспільний прояв людської активності, є мінливою. Залежно від дії чинників, які її обумовлюють, умов, у яких вона проявляється, в тому числі від реагування і загалом протидії їй правоохоронної системи та суспільства в цілому, злочинність, її рівень, інтенсивність та інші кількісні та якісні показники перебувають у постійній зміні, мають певну динаміку. Динаміка злочинності — показник, що відбиває зміни рівня, інтенсивності, структури, структурних елементів останньої та будь-яких інших її ознак протягом певного часу, періоду. Показником динаміки злочинності є, як правило, темп, алгоритм зміни її кількісних значень (їхнє збільшення або зменшення) порівняно з даними періоду, взятого для порівняння.
169