1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.

151

Глава 4

Теорія злочинності

злочинної діяльності. Тенденцію зростання суспільної небезпеч­ності злочинності за рахунок поширення злочинної діяльності виявила правоохоронна та судова практика. Ці процеси знайшли відображення й у Кримінальному кодексі України 2001 р., у наступних змінах та науково-практичних коментарях до нього. Проте визначення у Кодексі різних форм суспільно небезпечного діяння, яке визнається злочином, доки ще не відбулося.

По-п'яте, наведене засвідчує, що визначення сутності злочин­ної діяльності залежить від розуміння основних форм вияву кримінальної активності, а у кримінально-правовому значенні — двох форм вияву злочинного діяння, зміст якого становить основу поняття злочину (ст. 11 КК України). Таким чином, поняття зло­чинної діяльності, її нормативно-правові ознаки мають бути визначені передусім у кримінальному праві та кримінальному законодавстві. Це поняття повинно стати базовим для інших наук кримінально-правового циклу, які використовують категорію «злочинна діяльність» і визначають власні поняття щодо неї згідно з предметом кожної з таких наук. Останні мають відповіда­ти концептуально-методологічним засадам кримінально-правово­го поняття злочинної діяльності. Однак через відсутність останнь­ого поняття злочинної діяльності, що опрацьовуються в інших науках кримінально-правового циклу, часто не відповідають зазначеним базовим концептуально-методологічним засадам кримінально-правового визначення злочинної діяльності.

За останні десятиріччя до визначення сутності та поняття зло­чинної діяльності зверталися багато вчених-криміналістів, у тому числі українських. Одні з них розуміють злочинну діяльності як систему об'єднаних загальними мотивами і цілями дій, спрямова­них на підготовку, планування, здійснення, маскування та про­тидію викриттю цієї діяльності¹. Деякі вважають предметом пізнання останньої уявлення про неї як про певну систему вчинен­ня злочину². Інші вбачають у такому підході ототожнення злочин-

¹ Тищенко В. В. Криминалистические аспекты изучения преступной деятельности // Про­ блемы государства и права Украины: Тсмат. сб. науч. тр. — К., 1992. — С. 103.

² Белкин Р. С. Курс криминалистики. — М., 1997. — Т. 1. Общая теория криминалистики. — С. 103.

152

ної діяльності із злочинним діянням, що, на їхню думку, було при­таманне позиції ще Н. С. Таганцева¹. Вони вважають, що «зло­чин — це одиничне явище, злочинність — загальне, а злочинна діяльність — прояв і відбиток соціальної сутності злочинів і зло­чинності як елемента життєдіяльності суспільства»². При цьому поняття злочину обмежується його одиничним проявом, яким є злочинний вчинок, не береться до уваги сучасне кримінально-пра­вове розуміння злочину як оцінки, яку дає Кримінальний кодекс суспільно небезпечному діянню за його певних ознак, визначених у Кодексі, незалежно від того, в якій формі воно проявляється: одиничного, одноелементного злочинного вчинку або як системи діянь у вигляді злочинної діяльності, результат якої також кваліфікується як злочин, передбачений кримінальним законом. Розуміння ж злочинної діяльності як «соціального явища і чинни­ка життєдіяльності суспільства»³ є не предметним її визначенням, що має належати конкретній науці, наразі криміналістиці, а оцінкою у загальнофілософський спосіб, на рівні суспільної науки в цілому, де злочинна діяльність розглядається як різновид суспільної діяльності через ознаки і характеристики останньої.

До поняття діяльності зверталися й фахівці у галузі теорії опе-ративно-розшукової діяльності⁴, а також дехто з кримінологів. Багато років визначенням поняття «злочинна діяльність» займав­ся А. Ф. Зелінський, який, вважаючи, що остання полягає у здійсненні низки підготовчих дій до вчинення злочину, одним із перших дійшов висновку про можливість злочинної діяльності і в разі наявності одного злочину, якщо вона підготовлена декількома діями⁵. Пізніше разом з М. Й. Коржанським вони визначили корисливу злочинну діяльність більш широко — як систему перед­бачених кримінальним законом суспільно небезпечних діянь і тісно пов'язаних з ними дій, психологічно детермінованих загаль-

¹ Таганцев Н. С. Русское уголовное право: Лекции. Часть общая: В 2 т. — М., 1994. — Т. 1. — С. 265.

² Карпов Н. С, Євдокимеико СВ. Злочинна діяльність/ За ред. В. П. Бахіна. — К, 2001. — С. 10.

³ Там само. — С. 16.

⁴ Погорецький М. Поняття «діяльність» та його значення для теорії оперативпо-розшукової діяльності // Вісн. Акад. правових наук України. — 2004. — № 5. — С. 216.

⁵ Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. — Харьков, 1986. - С. 125.

153