
- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
151
Глава 4
Теорія злочинності
злочинної
діяльності. Тенденцію зростання
суспільної небезпечності злочинності
за рахунок поширення злочинної діяльності
виявила правоохоронна та судова
практика. Ці процеси знайшли відображення
й у Кримінальному кодексі України 2001
р., у наступних
змінах та науково-практичних коментарях
до нього. Проте визначення у Кодексі
різних форм суспільно небезпечного
діяння, яке визнається злочином, доки
ще не відбулося.
По-п'яте, наведене засвідчує, що визначення сутності злочинної діяльності залежить від розуміння основних форм вияву кримінальної активності, а у кримінально-правовому значенні — двох форм вияву злочинного діяння, зміст якого становить основу поняття злочину (ст. 11 КК України). Таким чином, поняття злочинної діяльності, її нормативно-правові ознаки мають бути визначені передусім у кримінальному праві та кримінальному законодавстві. Це поняття повинно стати базовим для інших наук кримінально-правового циклу, які використовують категорію «злочинна діяльність» і визначають власні поняття щодо неї згідно з предметом кожної з таких наук. Останні мають відповідати концептуально-методологічним засадам кримінально-правового поняття злочинної діяльності. Однак через відсутність останнього поняття злочинної діяльності, що опрацьовуються в інших науках кримінально-правового циклу, часто не відповідають зазначеним базовим концептуально-методологічним засадам кримінально-правового визначення злочинної діяльності.
За останні десятиріччя до визначення сутності та поняття злочинної діяльності зверталися багато вчених-криміналістів, у тому числі українських. Одні з них розуміють злочинну діяльності як систему об'єднаних загальними мотивами і цілями дій, спрямованих на підготовку, планування, здійснення, маскування та протидію викриттю цієї діяльності1. Деякі вважають предметом пізнання останньої уявлення про неї як про певну систему вчинення злочину2. Інші вбачають у такому підході ототожнення злочин-
1 Тищенко В. В. Криминалистические аспекты изучения преступной деятельности // Про блемы государства и права Украины: Тсмат. сб. науч. тр. — К., 1992. — С. 103.
2 Белкин Р. С. Курс криминалистики. — М., 1997. — Т. 1. Общая теория криминалистики. — С. 103.
152
ної діяльності із злочинним діянням, що, на їхню думку, було притаманне позиції ще Н. С. Таганцева1. Вони вважають, що «злочин — це одиничне явище, злочинність — загальне, а злочинна діяльність — прояв і відбиток соціальної сутності злочинів і злочинності як елемента життєдіяльності суспільства»2. При цьому поняття злочину обмежується його одиничним проявом, яким є злочинний вчинок, не береться до уваги сучасне кримінально-правове розуміння злочину як оцінки, яку дає Кримінальний кодекс суспільно небезпечному діянню за його певних ознак, визначених у Кодексі, незалежно від того, в якій формі воно проявляється: одиничного, одноелементного злочинного вчинку або як системи діянь у вигляді злочинної діяльності, результат якої також кваліфікується як злочин, передбачений кримінальним законом. Розуміння ж злочинної діяльності як «соціального явища і чинника життєдіяльності суспільства»3 є не предметним її визначенням, що має належати конкретній науці, наразі криміналістиці, а оцінкою у загальнофілософський спосіб, на рівні суспільної науки в цілому, де злочинна діяльність розглядається як різновид суспільної діяльності через ознаки і характеристики останньої.
До поняття діяльності зверталися й фахівці у галузі теорії опе-ративно-розшукової діяльності4, а також дехто з кримінологів. Багато років визначенням поняття «злочинна діяльність» займався А. Ф. Зелінський, який, вважаючи, що остання полягає у здійсненні низки підготовчих дій до вчинення злочину, одним із перших дійшов висновку про можливість злочинної діяльності і в разі наявності одного злочину, якщо вона підготовлена декількома діями5. Пізніше разом з М. Й. Коржанським вони визначили корисливу злочинну діяльність більш широко — як систему передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних діянь і тісно пов'язаних з ними дій, психологічно детермінованих загаль-
1 Таганцев Н. С. Русское уголовное право: Лекции. Часть общая: В 2 т. — М., 1994. — Т. 1. — С. 265.
2 Карпов Н. С, Євдокимеико СВ. Злочинна діяльність/ За ред. В. П. Бахіна. — К, 2001. — С. 10.
3 Там само. — С. 16.
4 Погорецький М. Поняття «діяльність» та його значення для теорії оперативпо-розшукової діяльності // Вісн. Акад. правових наук України. — 2004. — № 5. — С. 216.
5 Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. — Харьков, 1986. - С. 125.
153