
- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 4
Теорія злочинності
діяльністю, пов'язаною з реалізацією злочинних намірів особи, а стадії вчинення злочину — це стадії злочинної діяльності, в якій можна виділити попередню (підготовка до злочину та замах на його вчинення), незакінчену та закінчену злочинну діяльність. Наводилися окремі ознаки злочинної діяльності: тривалість, цілеспрямованість дій, наявність прямого умислу. Проте ні у кримінально-правовій літературі, ні у практиці Верховного Суду СРСР, який використовував термін «злочинна діяльність», не зустрічалися визначення цього поняття або пряме її ототожнення зі стадіями вчинення злочину.
Становище стосовно кримінально-правового визначення або хоча б характеристики категорії «злочинна діяльність» не змінилося у науці кримінального права і за часів незалежної України. Воно лишається таким самим навіть після того, як новий Кримінальний кодекс України (2001) значно розширив використання категорії «злочинна діяльність». Якщо у Кодексі 1960 р. вона застосувалася лише один раз (ст. 208 — «Втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність»), то у новому Кодексі безпосередньо вживається у семи статтях, ще у двох — термін «злочинна» замінений її конкретним виявом (терористична — ст. 258, воєнізованого або збройного формування — ст. 260). У шести статтях (статті 143, 181, 202, 203, 205, 303) термін «діяльність» вживається без ознаки «злочинна», остання замінена іншою, але її здійснення визнається кримінально караним, тобто злочинним. Крім того, у статтях 27, 209 вживається синонім — «злочинний шлях». Разом з тим поняття «злочинна діяльність» Кодекс не визначає. Так само не визначають це поняття та його співвідношення з поняттями «злочин», «злочинне діяння», «злочинний вчинок» науково-практичні коментарі Кримінального кодексу України 2001 р.
Розв'язання цих питань потребує глибокого різнобічного аналізу відповідних правових норм Кримінального кодексу України та теоретичних положень, на яких вони ґрунтуються, передусім фахівцями у галузі кримінального права. Автор Курсу не бере на себе таке завдання. Вважаю за можливе викласти лише результати деяких спостережень щодо змісту відповідних норм КК України та міркувань стосовно них, які є у науково-практичних коментарях до
144
Кримінального кодексу України1, з огляду на мету визначення поняття злочинної діяльності як одного з проявів злочинності.
Відзначимо, по-перше, що при визначенні у ст. 2 КК України в якості підстави кримінальної відповідальності вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кодексом, цілком підставно не названі конкретні форми цього діяння, оскільки останні не впливають на наявність його суспільної небезпечності чи передбачення у Кодексі. Разом з тим, у Коментарі 2003, який визначає злочинну дію як вид злочинного діяння, стверджується, що вона «завжди є вчинком, виявом активності особи»2. Діяльність як вияв останньої тут не згадується. Більше того, у коментарі до ст. 11 КК України зазначено, що діяння у кримінально-правовому розумінні, застосованому у ст. 11, тобто у розумінні поняття злочину, визначення якого містить ця норма, — «це вольова усвідомлена поведінка (вчинок) особи»3. Таким чином, злочинне діяння у розумінні злочину зведено лише до вчинку, який до того ототожнений з поведінкою.
Слід зазначити, що у Коментарі 2002 та Коментарі 2004 до ст. 2 КК України будь-які прояви та форми суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, у тому числі поняття «вчинок», «поведінка», цілком закономірно не згадуються. Вони з'являються у коментарях до ст. 11 КК України. При цьому Коментар 2002 обмежується лише вказівкою на дві форми діяння (дії та бездіяльність) та визначенням останніх як відповідно: активної та пасивної форм поведінки. У Коментарі 2004 подібній характеристиці двох форм злочинного діяння через активну та пасивну поведінку передує більш загальний висновок, згідно з яким без усяких застережень визначається, що злочин «є певною поведінкою, певним вчинком людини»4. Тим самим прояв людської
1 Маються на увазі опубліковані в останній редакції: Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: 2-гс вид., перероб. талонов. / Відп. ред. С. С. Яцспко. — К., 2002 (далі — Коментар 2002); Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: 3-тє вид., перероб. та допов. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — К., 2003 (далі — Коментар 2003); Кримінальний кодекс України: Науково-практичпий коментар: 2-е вид., перероб. та допов. / За заг. ред. В. Т. Малярепка, В. В. Стаиіиса, В. Я. Тація. — X., 2004 (далі - Коментар 2004).
2 Коментар 2003. - С 13.
3 Там само. — С 42.
4 Коментар 2004. - С 32.
145