- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 2
Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
згадувалося у главі 1. Згідно з типовим Положенням Президії Академії правових наук на Координаційне бюро з проблем кримінології покладено завдання планування та координації теоретичних і прикладних кримінологічних досліджень, вивчення питань підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру (ад'юнктуру) та докторантуру, сприяння виданню навчальної та методичної літератури та забезпеченню нею юридичних вищих навчальних закладів, де викладається курс кримінології, а також науково-методичними розробками кримінологічних досліджень, опрацювання методології, концептуальних засад та тематики останніх, проведення конференцій, семінарів, «круглих столів» для обговорення актуальних проблем кримінологічної науки тощо. За час свого існування Координаційне бюро налагодило інформаційні зв'язки з усіма науковими установами та вищими навчальними закладами, де проводяться кримінологічні дослідження. Кількість цих координованих установ за останній час зросла з 18 до 24. Щороку Бюро отримує від них та узагальнює інформацію про результати виконаних досліджень, про видану літературу, проведення конференцій, семінарів, а також пропозиції щодо планування досліджень та інших наукових заходів на наступний рік. На підставі отриманої інформації проводиться аналіз стану кримінологічних досліджень, складається систематизований координаційний план їх проведення у наступному році. До цього плану подають свої пропозиції стосовно потрібних досліджень також центральні установи правоохоронних органів України. За можливості ці пропозиції-замовлення включаються до планів науково-дослідної роботи координованих установ. Бюро щороку (починаючи з 1998 р.) видає Інформаційний бюлетень, в якому вміщуються аналітичні матеріали щодо стану кримінологічних досліджень за минулий рік, координаційний план їх проведення у наступному році, інформація про роботу Бюро, а також періодично оновлювана контактна інформація про координовані установи.
Помітним здобутком у діяльності Координаційного бюро стало розроблення у 2001 р. та направлення координованим та іншим заінтересованим центральним установам зазначеної вище Концепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. Концепція містить методологічні засади розвитку кримі-
82
нелогічної науки; сучасні її ключові проблеми, прогноз динаміки основних соціальних чинників злочинності та кримінологічної ситуації в Україні на початку XXI ст., головні проблеми кримінології, що визначені на основі прогнозних передбачень; потреби і завдання розвитку та самовдосконалення кримінологічної науки, розширення міжнародної співпраці. Разом із Концепцією розроблено тематику наукових досліджень з проблем кримінології на перше десятиріччя XXI ст., що містить 187 тем за 15 основними напрямами науково-дослідної роботи.
Координаційне бюро є науково-організаційним утворенням, що діє на громадських засадах. Його документи та рішення мають рекомендаційний характер. Бюро періодично проводить засідання, обговорення актуальних проблем кримінології, бере участь в організації конференцій, семінарів, «круглих столів». Діяльність Бюро тримається в основному на ентузіазмі його керівництва та окремих членів, потребує організаційного зміцнення, матеріально-фінансової підтримки Президії Академії правових наук та координованих установ.
Потреба інтеграції та узгодження діяльності з розроблення кримінологічних проблем та особливо з їх розв'язання не може бути вирішена лише в рамках роботи Координаційного бюро навіть за умов удосконалення останньої. Сфера впливу Бюро обмежується науковою діяльністю. Вирішення ж кримінологічних проблем потребує консолідації всіх суспільних інституцій та окремих громадян, заінтересованих у вжитті ефективних заходів щодо запобігання та протидії злочинним проявам, усунення (нейтралізації) причин і умов, які сприяють їх вчиненню.
З метою вирішення зазначеного завдання на початку 1998 р. керівництво та група вчених Харківського університету внутрішніх справ виступили з ініціативою створення Кримінологічної асоціації України. Метою її створення мало стати об'єднання зусиль фахівців, які професійно займаються вивченням проблем запобігання та протидії злочинності, розвитком кримінологічної науки та практики. Головне завдання Асоціації вбачалося у розвитку, поширенні та практичному використанні кримінологічних знань у різних формах відкритої, ініціативної, заінтересованої діяльності. Більшість вчених-кримінологів, колективів вищих
83
