Глава 2

Історія розвитку кримінологічної науки в Україні

вищі навчальні заклади системи МВС України, майже у кожному з яких організовано спеціалізовані кафедри кримінології або такі, що поєднували її викладання з іншими дисциплінами криміналь­но-правового циклу. Невдовзі у 1997 р. у Національному універси­теті внутрішніх справ (Харків) було утворено кримінологічну ла­бораторію для проведення відповідних досліджень.

Подібні організаційні заходи відбулися в ряді вузів іншого підпорядкування. Спеціалізовані кафедри кримінології було утво­рено в Харківському юридичному інституті (нині — Національна юридична академія імені Я. Мудрого) Одеській державній юри­дичній академії, Академії державної податкової служби України (згодом ці заклади отримали статус Національних), а в останній — ще й Науково-дослідний центр, серед наукових досліджень якого значне місце займають кримінологічні.

Організаційно-інституційна розбудова кримінологічних уста­нов та підрозділів створила сприятливі умови для залучення, кон­солідації, підготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів кримінологів, розширення кримінологічних досліджень.

Разом із тим, у побудові нового українського суспільства і про­голошеної демократичної соціальної правової держави Україна, реформуванні її економіки за ринковим типом, а точніше в ор­ганізації та керівництві цими процесами, проявилися значні нега­тивні, а нерідко й кризові наслідки, в тому числі криміналізація суспільних відносин, приховане (латентне) та офіційно зареєстро­ване зростання злочинності. Суспільно-політичні передумови та причини цих процесів і їхніх кримінологічно значущих наслідків будуть детально розглянуті у відповідних главах Курсу, де висвіт­люються природа та детермінація сучасної злочинності, передусім у сфері економіки, у формах організованої злочинної й коруп-ційної діяльності та ін.

Наразі обмежимося лише висновком, що зростаючі органі-заційно-інституційні та кадрові можливості проведення криміно­логічних досліджень у 90-х роках XX ст., особливо у другій їх половині, поєдналися із тим, що різко зросли потреби у таких дослідженнях, передусім з огляду на загрозливий стан та динаміку злочинності. Все разом це позначилося на збільшенні кількості та­ких досліджень та виконаних на основі них розроблень, що може бути проілюстровано наступними даними, починаючи з 1998 p.,

76

коли у Координаційному бюро з проблем кримінології було нала­годжено їхній облік (див. таблицю № 1).

Таблиця № 1

Таблиця

Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні

за 1998-2005 pp.

Вид наукової розробки	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	Разом	% до заг. кіл-ті
Проект законод., ін. нормат.-прав. акта, державної програми	2	5	25	20	11	9	19	27	118	4,3
Доповідна записка, аналгг. довідка, пропозиції, рекомендації	24	38	53	40	31	46	39	81	352	13,0
Методика, методичні рекомендації	2	9	15	19	35	20	26	34	160	5,9
Підручник, навч.-наук. посібник, монографія, брошура	16	19	40	39	40	62	76	87	379	14,0
Докторська дисертація	-	-	2	4	4	2	6	3	21	0,7
Кандидатська дисертація	6	12	14	11	17	39	34	ЗО	163	6,0
Наукова стаття, тези до конференції', семінару	32	66	152	184	199	231	285	303	1452	53,7
Електр. банк, модель, макет бази даних кримінол. інформації						4	2	2	8	0,3
Разом	85	149	304	317	343	413	497	567	2675	100

Наведені дані свідчать про збільшення з року в рік кількості наукових розроблень, виконаних за кримінологічними досліджен­нями. Кількість їх у 2005 р. (567) більш ніж у 6 разів перевищила показник 1998 р. (85). Збільшення кількості простежується у всіх видах наукових розроблень: щодо методик і методичних рекомен­дацій (в 17 разів), наукових статей і тез до конференцій (у 9 разів), кандидатських дисертацій (у 5 разів), проектів законодавчих й інших нормативно-правових актів, державних програм та пропо­зицій до них (у 13 разів), підручників, посібників, монографій і брошур (у 5 разів). Якщо в 90-х роках не було захищено жодної докторської дисертації, то починаючи з 2000 р. захищено в серед­ньому по 2-3 дисертації в рік, а у 2004 р. — 6. В останні роки з'яви­лися нові, більш складні та системні види розроблень, такі як електронний банк даних, електронний сайт, модель, макет бази даних кримінологічної інформації.

77