
- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 9
Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.
сити
на важливості
у період до безпосередньо кримінологічного
планування проведення аналізу причин
та умов, що обумовлюють злочинність,
та прогнозу їх дії на перспективу.
Згідно з методологічним принципом
відповідності, який є одним із визначальних
у кримінології, запобіжний вплив за
змістом та адресатами має точно
відповідати уявленню про причини й
умови злочинності та спрямуватися на
об'єкти, які виконують зазначену
обумовлюючу роль, у тому числі передусім
щодо чинників безпосередньої ланки
обумовлення злочинних проявів. Отримання
предметної інформації про виконання
певними об'єктами функцій причин та
умов і їхній кримінологічний аналіз,
а також прогнозування їхнього впливу
на перспективу —
дуже
складні завдання, але вкрай важливі
для предметного планування діяльності
щодо запобігання дії згаданих чинників.
На практиці аналіз цих чинників
проводиться рідко, неповно, на сумнівній
методологічній основі, коли, наприклад,
предметно не з'ясовано детермінуючу
роль тих чи інших чинників, а тому вона
замінюється неадекватним до дійсних
потреб поєднанням нечітко визначного
кола чинників в аморфне утворення
«фактор». Але ж запобіжний вплив повинен
здійснюватися не на теоретично
інтегровану конструкцію «фактор», а
на предметні чинники, що відіграють
конкретну детермінуючу роль. Без
адресного спрямування запобіжний вплив
є безпредметним і через це загальним
і малорезультативним. З огляду на
важливість і, разом із тим, значну
складність аналізу причин та умов
злочинності, у главі 2
Книги
3
Курсу
окремим параграфом розглянуто організацію
та методику проведення такого аналізу.
Слід відзначити, що в Україні практика
кримінологічного планування на
загальнодержавному рівні доки ще
не спирається на аналіз причин і умов
злочинності. Він не передував прийняттю
жодної з державних програм протидії
злочинності, в тому числі Комплексних
програм профілактики злочинності на
2001-2005
pp.
та
2007-2009
pp.,
у
них не містилися висновки відповідного
аналізу, а з ряду питань запобігання
злочинності проведення аналізу лише
планувалося. Безумовно, така практика
негативно позначається на предметності
та дієвості планів і програм, зрештою,
на результативність їх реалізації.
Вимога законності щодо кримінологічного
планування має охоплювати потребу
належного законодавчого регулювання
418
діяльності стосовно запобігання та протидії злочинності. Разом із тим, остання не повною мірою та належним чином унормована на законодавчому рівні. Передусім це стосується діяльності щодо запобігання злочинності, яка значною мірою законодавчо не врегульована через тривале неприйняття Верховною Радою України з необгрунтованих міркувань Закону України «Про запобігання злочинності». Докладніше це питання проаналізовано в главі «Теорія запобігання злочинності».
Вимога актуальності стосовно кримінологічного планування, крім загальних положень науки управління, доповнюється потребами відповідності плану та передбачених у ньому заходів сучасному визначенню наявних проблем, реальному стану їх розв'язання, у тому числі діяльності щодо запобігання та протидії злочинності, окремих її видів, а також у галузях суспільних відносин та на територіях, де стан злочинності має негативні тенденції.
Вимога реальності означає забезпечення реальних умов виконання плану, передусім запобіжних заходів, у тому числі щодо потреб у людських ресурсах, технічному оснащенні, інформаційному, матеріальному забезпеченні тощо.
Вимога компетентності, крім загальних умов, має бути забезпечена заходами спеціальної підготовки виконавців плану щодо форм, методів, засобів запобіжної діяльності, поширення її досвіду тощо.
Вимога конкретності має реалізуватися через чітке і предметне викладення заходів, проведення точних розрахунків необхідних затрат за обсягом робіт, часом, кількістю виконавців тощо.
Відповідним чином уточнюються з огляду на положення кримінології, вимоги, що висуваються взагалі до планів. Зокрема, вимога наступності реалізується через урахування виконання плану за попередній період, передусім щодо зміни стану злочинності, в тому числі стосовно її складових категорій і видів, на певних територіях, в окремих напрямах запобіжної діяльності тощо. Вимога комплексності стосується передбачення у плані в усіх розділах, напрямах відповідних пунктів комплексного використання необхідних запобіжних заходів. При цьому потрібно розрізняти два пов'язані, але все-таки окремі процеси: 1) розроблення згідно з сучасними вимогами і можливостями загальної системи профілактичних заходів і засобів; 2) визначення у кожному разі тих, які
419