- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 9
логічного прогнозування ототожнюють з об'єктами останнього, розглядають поряд із завданнями, діями та зводять до переліку його об'єктів1. Не завжди при визначенні предмета кримінологічного прогнозування позначається його цільове призначення. З урахуванням наведених положень та застережень можна визначити, що предметом кримінологічного прогнозування є процес пізнання майбутнього стану явищ, фактів, діяльніших проявів, що становлять предмет кримінологи або мають кримінологічне значення, з метою забезпечення управління діяльністю у сфері їхнього функціонування.
Із наведеного вище визначаються об'єкти кримінологічного прогнозування. До таких слід віднести насамперед злочинність у всіх її проявах, станах та взаємодіях (умовно — «об'єкти злочинності»), а також детермінанти злочинності, її «фонові» та обумовлюючі чинники, особистість злочинців, діяльність щодо запобігання та протидії злочинності, управління цією діяльністю (умовно — «інші кримінологічні об'єкти»).
Кримінологічне прогнозування в системі управління анти-кримінальною діяльністю має своїм функціональним призначенням головним чином передбачувальне діагностування стану цієї управлінської системи як діяльності у сфері функціонування кримінологічних об'єктів, у тому числі самої такої діяльності з урахуванням прогнозованих змін об'єктів злочинності. Наведене реалізується через такі функції кримінологічного прогнозування: а) визначення майбутнього ймовірного стану, в тому числі зміни об'єктів злочинності, її детермінантів, «фонових» та обумовлюючих чинників, особистості злочинців; б) прогностична оцінка кримінологічного значення цих змін; в) передбачення потрібних відповідних змін антикримінальної діяльності та системи управління нею; г) створення кримінологічного обґрунтування управлінського рішення для відображення необхідних змін системи управління з огляду на прогнозовані зміни, а також на постійні орієнтири у вигляді мети, стратегії, правових норм діяльності щодо запобігання та протидії злочинності.
1 Нежурбіда С І. Щодо питання про предмет кримінологічного прогнозування // Актуальні проблеми політики. — Одеса, 2004. — Вий. 20. — С. 254.
392
Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...
У літературі запропоновано поділяти кримінологічне прогнозування на пошукове, яке виявляє зміну його об'єктів і абстрагується при цьому від норм та інших управлінських рішень щодо цих об'єктів, та нормативне, яке здійснюється з огляду на існуючі норми, ідеали, цілі цієї діяльності1. У такому поділі вбачається штучність. Діяльність щодо об'єктів кримінологічного прогнозування, як правило, унормована, до того ж значною мірою на законодавчому рівні. Зміна зазначених об'єктів прогнозується з урахуванням умов, в яких вона відбувається, в тому числі обов'язкових нормативних умов. Нинішня та майбутня зміна останніх повинна братися до уваги та певним чином враховуватися при прогнозуванні. Таким чином, зміна об'єктів та нормативних умов, в яких вона відбувається, нероздільні. Інша річ, коли йдеться про прогнозування майбутньої дії норми, прийняття якої передбачається, та кримінологічних наслідків її прийняття, в тому числі щодо його впливу на зміну криміногених та антикриміногенних чинників. Такий вид прогнозування є елементом кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів, яка розглядається в окремій главі Розділу 3 Курсу.
З урахуванням наведеного визначимо поняття кримінологічного прогнозування. Це — засіб діагностування у формі передбачення майбутнього стану явищ, процесів, фактів, діяльніших проявів, що складають предмет кримінології або мають кримінологічне значення та відіграють роль об'єктів прогнозування. Останнє здійснюється з метою врахування прогнозу їхніх змін для забезпечення адекватного коригування управління діяльністю щодо запобігання та протидії суспільно-небезпечному функціонуванню цих об'єктів. Прогноз злочинності як різновид кримінологічного прогнозування має об'єктом злочинність у всіх її проявах і зв'язках, спрямовується на передбачення її майбутніх змін з метою відповідного удосконалення управління діяльністю щодо запобігання та протидії кримінальній активності на її соціальному та індивідуальному рівнях. Згідно з цим розрізняють соціальне та індивідуальне кримінологічне прогнозування та, відповідно, прогнозування злочинності і злочинної активності окремої особи.
1 Бандурка А. М.,ДавыдепкоЛ. М. Зазнач, праця. — С 127-128.
393