
- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 9
інтересам. Політика держави, в тому числі стосовно запобігання та протидії злочинності, реалізується через Конституцію, прийняті у встановленому порядку закони, забезпечення їхнього неухильного виконання та дотримання.
Разом із тим, у країнах недемократичних тоталітарних режимів управління антикримінальною та іншими соціальними видами діяльності здійснюється в інтересах не держави та її народу, а пануючого політичного режиму. Зокрема, в Україні командно-адміністративна політична система та її залишки у період після отримання державного суверенітету, які підтримувалися авторитарними методами правившого протягом десятиріччя (1994-2004 pp.) режиму, зробили вкрай негативний, а певною мірою і спотворюючий вплив стосовно системи управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності. Зазначене проявилося головним чином у такому:
— підкоренні управління антикримінальною діяльністю і безпосередньо самої цієї діяльності олігархічним інтересам корум пованої та криміналізованої верхівки влади, передусім її лідера, його політичних сподвижників та залежних від них бізнес-струк- тур; у результаті в країні розвинувся «вибірковий» підхід до оцінки злочинів та притягнення злочинців до відповідальності, через що значна їх частина не отримувала покарання;
— відсутності будь-якої офіційно визначеної державної політи ки та стратегії запобігання та протидії злочинності, механізму пуб лічної оцінки стану цієї діяльності;
декларативності та демагогічності управлінських заходів щодо посилення боротьби зі злочинністю та хабарництвом, байдужості та незаінтересованості владних структур у забезпеченні їхнього виконання, що супроводжувалося безвідповідальністю виконавців, фальшуванням показників реєстрації злочинів та реагування на них, демонстрацією показних «успіхів» у боротьбі з ними, особливо у передвиборчі періоди;
майже повному знеціненні та занедбанні системи запобігання злочинності, діяльності щодо усунення її чинників та соціальних передумов, наслідком чого стали найвищі в Європі показники судимості, в тому числі до позбавлення волі, утримання сотень тисяч громадян у колоніях, де не забезпечуються елементарні умови
376
Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...
проживання, невпинно зростає захворюваність, рецидив злочинів;
відстороненні інституцій громадянського суспільства від контролю за управлінням антикримінальною діяльністю, нехтуванні громадською думкою щодо фактичного стану останньої, реальної захищеності громадян від злочинних посягань, захисту їхніх прав і свобод, у тому числі від сваволі правоохоронців та чиновництва;
умисному штучному дозуванні та закритості інформації про стан злочинності, реальної діяльності щодо боротьби з нею, відсутності справжньої уваги до удосконалення системи управління цими процесами, теоретичного розроблення відповідних проблем, передусім кримінологічної складової останніх, яка розкриває їхню сутність та недоліки.
У сучасній українській кримінології ці проблеми не розроблялися, а поодинокі публікації, де побіжно вони розглядалися, не дають повного уявлення про ці проблеми та містять сумнівні положення не лише щодо об'єкта, а й щодо системи управління (такою визнається система його суб'єктів), форм управлінського впливу, ототожнення його стадій та елементів, стадій і функцій тощо1.
За цих умов проблема управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності потребує нового системного викладення, в тому числі визначення через призму видової особливості його цілей, функцій, принципів, методів, механізму безпосередньо управлінського процесу в цілому, а також заходів забезпечення останнього. Межі параграфу глави та, загалом, цільове кримінологічне призначення Курсу не дають можливості розглянути всі названі та інші питання системи управління антикримінальною діяльністю. Наше завдання полягає у висвітленні кримінологічної складової цієї системи, в тому числі більш предметно — кримінологічних засобів її забезпечення. Проте реалізація цього завдання вимагає попередньо, хоча б коротко, розглянути функції управління, його стадії, управлінські засоби, що використовуються на цих стадіях, у тому числі кримінологічні засоби.
Серед багатьох варіантів розуміння терміна «функція» більш прийнятним для різновиду соціального управління, який є пред-
1 Бандурка А. М., Цавыденко Л. М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография. — Харьков: Основа, 2003. — С. 117-118.
377