- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 1
Поняття, предмет і система кримінології
4. Удосконалити законодавство щодо протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, та практики його застосу вання, забезпечити посилення взаємодії у цій діяльності банків ських установ та органів державного моніторингу фінансових опе рацій з правоохоронними органами.
5. Удосконалити законодавство щодо боротьби з корупцією, на дати йому більшої спрямованості на регулювання запобіжної ан- тикорупційної діяльності, проведення її у тісній взаємодії з гро мадськими формуваннями, вирішити питання про віднесення до корупційних проявів службової діяльності, яка не містить фор мальних ознак корупції, здійснюється легально, але обумовлена корупційною мотивацією, забезпечити антикорупційну спрямо ваність галузевого законодавства, передусім в економічній, фінан совій, підприємницькій сферах.
6. Прискорити розгляд та прийняття Закону України «Про кримінологічну експертизу проектів нормативно-правових актів», практичне запровадження в Україні такої експертизи.
Зазначені пропозиції Координаційного бюро підтримані керівництвом Академії правових наук України і мали розглядатися як першочергові завдання. На жаль, і через майже два роки після внесення і схвалення цих пропозицій вища державна влада не забезпечила їхню реалізацію, крім незначної частки стосовно пунктів 3 та 5. Справа обмежується закликами і деклараціями.
Приступаючи до розгляду теоретичних проблем, що стосуються окремих елементів предмета кримінології, вважаємо за доцільне розпочати його з аналітичного висвітлення історії розвитку української кримінологічної науки, у процесі якого здобувалися, накопичувалися та карбувалися кримінологічні знання, у тому числі стосовно вказаного предмета та його структурних частин, а також щодо методології їхнього пізнання.
Рекомендована література
1. Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. / За ред. І. М. Даньшина. - X., 2003.
2. Курс кримінології: Підруч.: У 2 кн. / За ред. О. М. Джужи. — К., 2001. —
Кн. 1: Загальна частина.
40
3. Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI століття // Інформ. бюлетень Координаційного бюро з проблем кримінології АПрНУ. - К., 2002. - № 5.
Гилинский Я. И. Криминология: Курс лекций. — СПб, 2002.
Криминология: Учеб. / Под. ред. Н. Ф. Кузнецовой, В. В. Лунеева. — М.,
2004.
6. Криминология: Учеб. / Под. ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. — М.,
2004.
7. Туркевич I. К. До проблеми про місце кримінології в системі наук //
Вісн. Акад. адвокатури України. — 2005. — Вип. 3. Ъ.Данъшин И. Н. Введение в криминологическую науку. — Харьков, 1998.
41
Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
Глава 2
Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
На початку глави 2 слід викласти деякі міркування щодо підходів і меж розкриття її теми у цьому Курсі.
1. У Курсі висвітлюється сучасний стан української криміно логії, тобто з моменту здобуття Україною суверенітету, а значною мірою й незалежності, в тому числі ідеологічної та світоглядної. Разом із тим, сучасні ідеї та положення української кримінології, як і інших суспільних наук, певною мірою є продовженням і роз витком здобутків науковців-кримінологів попередніх часів в Україні та інших країнах. Оцінка стану розвитку сучасної кримінології може бути адекватною лише у разі порівняння з ми нулими здобутками українських кримінологів, які слід вивчати в історичному аспекті. Тим більше частина кримінологів, які про явили свою наукову кваліфікацію ще за радянських часів, продов жує працювати й дотепер, зберігаючи теоретичні засади криміно логічної науки та визначаючи значною мірою її розвиток сучасним поколінням дослідників і практиків.
2. У Курсі розглянуто розвиток саме української кримінології, у тому числі в періоди, коли Україна не мала державного сувереніте ту та входила до складу інших держав: Російської імперії, Ра дянського Союзу. Тоді, особливо в радянський період, криміно логічні розробки українських фахівців іноді мали територіальну спрямованість, але більшою мірою здійснювалися в єдиному кон тексті та з урахуванням вивчення аналогічних проблем на союзно му рівні. На це має звертатися увага під час розгляду в історично му аспекті розвитку кримінологічних поглядів в Україні.
42
Виникнення та розвиток кримінологічних ідей і положень у світі, передусім на Заході та в Росії, що стосувалися окремих складових предмета кримінології, а не її у цілому, та, безперечно, робили вплив на розвиток дослідження аналогічних проблем в Україні, буде розглянуто у наступних главах Курсу.
У главі висвітлено наукові здобутки кримінологів, які працювали саме в Україні, та не взято до уваги (за окремими винятками) праці тих вчених, які походять з неї, але формувалися як відомі фахівці з кримінології поза її межами (І. І. Карпець, Г. М. Мінь-ковський, Ю. Д. Блувштейн, значною мірою — А. Е. Жалінський, В. І. Попов та ін.).
Сучасний стан кримінологічної науки і практики в Україні у цій главі розглянуто лише частково (організаційно-інституційні, методологічні, управлінські аспекти, загальнокримінологічні розробки). Більшою мірою його розкрито у відповідних главах Курсу, де висвітлено стан наукових розробок певних напрямів науки кримінології.
При підготовці тексту глави частково було використано розробки І. М. Даньшина, П. П. Михайленка, О. В. Філонова, які вивчали історію кримінології саме в Україні і яким автор висловлює вдячність за можливість скористатися деякими фактичними матеріалами, що містяться в їхніх працях.
§ 1. Виникнення та формування кримінологічних поглядів в Україні у період XVII — початку XX cm. Із наявних історичних джерел відомо, що перші судження про процеси і поведінські прояви, які належать до предмета кримінології, передусім стосовно злочинів, іншої суспільно неприйнятної поведінки, сформувалися ще в античні часи. Про них докладніше йтиметься у главі про теорію злочинності. З розвитком суспільства, державницьких утворень та правових настанов, особливо у період пізнього феодалізму, виникла суспільна потреба вивчення сутності поведінки людей, що завдавала шкоди інтересам держави, людської спільноти, пошуку та визначенню засобів її припинення, у тому числі через покарання, позбавлення волі. У більш демократичних суспільствах поряд із цим почали з'явля-
43