
- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 7
Умови та механізм злочинного прояву
розроблення варіантів прояву (значною мірою залежить від інтелектуальних можливостей, досвіду особи) та умов його здійснення;
визначення варіантів способу вчинення;
варіації ховання слідів, переховування засобів, знарядь, предметів злочинного прояву;
— визначення умов, від яких залежить реалізація рішення. Так, у навмисних вбивствах до 50 % умов пов'язувалися з вчи ненням потерпілим певних дій; 33 % — із наявністю сприятливих умов; 20 % — із наявністю можливості владнати проблему правомірним шляхом; 10 % — із забезпеченням знарядь і засобів вчинення.
II етап — основний — розумовий аналіз та вибір одного з варіантів прояву як «найбільш прийнятного» для особи. Здій снюється через оцінювання та фільтрацію попередньої інформації на підставі певних критеріїв. Звичайно, пошук критерію є досить умовним: деякі з них невідомі, інші є інтуїтивними — відомі з влас ного або чужого досвіду: окремі критерії приймаються, інші відкладаються або їм не надається значення.
Рішення через імовірність прояву, несистемність складових елементів та здебільшого непрофесійність містять помилки. їхній обсяг та значущість різні. Можна згрупувати критерії рішення до декількох і навіть одного загального: оптимальність, здійсненність, менша небезпека викриття та більша результативність (щось подібне до визначення ефективності).
III етап — контрольний — оцінка прийнятого рішення у процесі діяльності (передзлочинної, у момент вчинення злочину, її коригу вання). Контрольно-оцінювальна дія може мати місце і після вчинення злочину для переконання у досягненні результату, набуття досвіду та опрацювання критеріїв на майбутнє.
За допомогою наведеного вище визначаються підстави зміни рішення. Такими мають бути визнані:
швидка зміна обстановки, ситуації, викликана зовнішніми причинами;
дія внутрішніх причин (страх, вагання, сумніви); цей момент винятково важливий для застосування запобіжного впливу з метою сприяння відмові від вчинення злочину;
310
3) виявлення помилок у рішенні (прорахунки, неповнота інформації);
4) слабка організація підготовки до вчинення злочину, що вияв ляє неспроможність, нездатність засобів, знарядь, співучасників тощо.
Прийняття та реалізація рішення відбуваються не в ізольованому резервуарі, а у середовищі явищ, процесів, умов, які впливають на цей процес, у тому числі:
а) на саму особу, її свідомість та спрямованість її особистості як на причину злочинного прояву;
б) на умови, за яких має відбуватися вчинення злочину (зміна умов, посилення охорони, безпеки);
в) на безпосередню ситуацію аж до можливої її зміни.
За всіма трьома адресатами дії зовнішніх впливів має бути організований професійний вплив на особу з метою відмовити її від вчинення злочину. Саме із запобіжною метою вивчається процес прийняття рішення та обставини, які йому заважають, гальмують та припиняють його.
Всі обставини впливу на прийняття та реалізацію рішення за змістом впливу поділяються на групи:
а) ті, що прискорюють прийняття рішення та його реаліза цію — це найбільш небезпечні обставини, потрібно зупиняти їхню дію, нейтралізувати, для чого слід своєчасно виявляти їхній криміногенний вплив і, відповідно, вживати профілактичних та інших застережних заходів. До обставин цієї групи належать: деякі прояви поведінки потерпілого (потерпілої) зокрема підбурюван ня; сильне душевне хвилювання; наявність співучасників, пере дусім досвідчених, активних; стан алкогольного сп'яніння (з метою «відпустити гальма», або, як зараз кажуть: «відірватися», «розслабитися», «зняти напругу»);
б) ті, що гальмують прийняття та реалізацію рішення (страх, переживання завдати неприємність близьким, невпевненість) — дуже важливим у разі виявлення названих обставин є інди відуально-профілактичний вплив на особу;
в) ті, що спрощують ставлення до значущості та небезпечності злочину, власних дій — алкогольне сп'яніння, вплив близької рефе рентної групи, у тому числі злочинної, наркотичне збудження,
311