- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 7
щується за участі потерпілого, але про це йтиметься у наступному параграфі.
За характером впливу на особу, як у період формування її криміногенних якостей, так і за реалізації останніх у вигляді наміру та рішення вчинити злочин, конкретну життєву ситуацію звичайно поділяють на такі різновиди:
сприяюча, яка містить умови, що полегшують формування криміногенної орієнтації та мотивації, мотиву вчинення злочину, а далі — реалізацію злочинного наміру;
проблемна, що перешкоджає (утруднює) формування та розвиток криміногенних якостей особи, ставить перед нею завдання стосовно долання цих перешкод, затрачування додаткових зусиль, пошуку та використання відповідних засобів тощо.
конфліктна, в якій стикаються різні за інтересами та спрямуванням впливи, що нерідко тягнуть за собою конфлікт між ними, вимагають від особи більшої розважливості та проникнення у причини конфлікту.
С. А. Тарарухін виділяє, крім названих життєвих ситуацій, ще такі: мотиваційно-байдужу, що впливає на зміну мотиваційно-значущих впливів середовища; мотивуючу, яка сприяє таким впливам, а також поділяє конфліктну ситуацію на 5 різновидів залежно від причин конфліктів1.
Існують й інші варіанти класифікації конкретної життєвої ситуації. За джерелами, що впливають на її створення їх поділяють на пов'язані:
— з особою, на яку чиниться вплив середовища під час її форму вання у криміногенному напрямі та в процесі реалізації нею моти ву і наміру вчинити злочин;
із середовищем, включаючи його окремі елементи впливу, в тому числі з об'єктом, що впливає на опредмечування мотиву;
з обома сторонами (особою та елементами середовища) (цю ситуацію називають змішаною).
Має бути визначено кримінологічне значення конкретної життєвої ситуації. У кримінології останню, як правило, відносять
1 Курс кримінології: Підруч.: У 2 кн. / За заг. ред. О. М. Джужи. — Кн. 1: Загальна частина. - С 117.
304
Умови та механізм злочинного прояву
до умов, що визначили обставини вчинення злочину, сприяли йому. Відмінну позицію у цьому питанні займає І. М. Даньшин, який вважає, що криміногенна ситуація не належить ні до поняття «причини», ні до поняття «умови вчинення злочину», вона відіграє роль приводу для нього, як «зовнішнє спонукання до дії, як привід до нього», відрізняючи його від приводу, який створює сам винний та використовує для досягнення своєї мети1.
На наш погляд, у такій трактовці змішано два різних підходи до розуміння значення конкретної життєвої ситуації: функціональний та детерміністичний. Дійсно, ситуація у ряді випадків може виконувати функцію приводу, створюючи або зумовлюючи його. Конкретна життєва ситуація може виконувати й інші функції: сприяння, застереження, перешкоди формуванню криміногенних властивостей особи, породжувати додатковий мотив, змінювати злочинний намір тощо. Проте у детермінаційному значенні вона як конкретний вияв соціального середовища не може бути нічим іншим, як умовою, що сприяла або перешкоджала розвитку криміногенної орієнтації та мотивації, формуванню мотиву і наміру вчинити злочин, реалізації рішення щодо останнього.
Завершуючи розгляд конкретної життєвої ситуації у загальному кримінологічному плані та її ролі у формуванні криміногенної орієнтації та мотивації, слід наголосити на деяких положеннях.
Як і на інших етапах, в інші моменти життя людини життєва ситуація, в якій відбувається формування криміногенної орієнтації та мотивації, може бути нейтральною щодо мотивації взагалі, у тому числі тієї, що має криміногенний характер, а може мати певне мотиваційне значення. Загальною умовою останнього є значимість ситуації для людини, що визначається її підтримкою або супроти-вом провідним мотивам особистості та тим конкретним мотивам, які на часі формуються, тобто криміногенним мотивам.
Вплив ситуації на процес орієнтації та мотивації, як правило, мало залежить від того, виникла вона раптово чи конкретизувалася поступово. Міра впливу ситуації на орієнтацію та мотивацію більше залежить від багатьох інших обставин, серед яких можна виділити: а) характер та спрямованість мотивів, що формуються,
1 Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. І. М. Даньшина. — С 89.
305