- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
3.1. Потреби, інтереси, соціальні цінності в основних сферах життєдіяльності: сім'я, навчання, праця, культура, відносини між
259
Глава 6
Теорія особи злочинця
людьми, ставлення до них, загальнолюдських цінностей, норм моралі, права.
3.2. Діяльнісні прояви в основних сферах життєдіяльності суспільства: зміст, спрямованість, результати, суспільне ставлен ня, оцінки, заохочення.
3.3. Асоціальні або антисуспільні потреби, інтереси, цілі, діяль нісні прояви: зміст, спрямованість, мотиви, форми реалізації, соціальні результати, соціальна оцінка, ставлення до неї.
Із зазначених вище положень відомо, що до структури особи належать не лише елементи, які мають соціальні якості (походження, зміст). До неї входять і елементи природного походження, які у особи — учасника суспільних відносин більшою чи меншою мірою набувають соціального значення, впливають або принаймні мають кореляцію із суспільними проявами особи, її соціальними якостями. Ознаки цієї частини структури особи називають біосоціальними.
4. Демографічні ознаки, що мають соціальне і психологічне значення:
Стать.
Вік.
Психофізіологічні особливості: реакції, адаптації, моторики, тип вищої нервової діяльності, особливості темпераменту, мислення, у тому числі вади, психофізіологічні риси, що мають генетичне походження1.
Показники фізичного здоров'я.
Загальний стан, фізичні вади, що безпосередньо впливають на можливості соціальної адаптації, розвитку, діяльності.
Хронічні захворювання соматичного типу.
Захворювання, що є наслідком антисоціальної (аморальної) поведінки: алкоголізм, наркоманія, венеричні захворювання, ВІЛ - СНІД.
1 Існуючі діагностичні методи, що є у масовому розпорядженні, практично обмежені у можливості виявлення рис та властивостей генетичного походження. У разі необхідності виявлення останніх потрібні спеціальні генетичні дослідження (ДНК та ін.). За всіх умов їх відкидати не можна, хоча у більшій мірі виявлення та врахування рис і властивостей генетичного походження — справа майбутнього.
260
7. Показники психічного здоров'я: патологія, що виключає осудність; аномалія (відхилення), що її обмежують, аномалії в ме жах осудності.
8. Індивідуальні психологічні риси
Риси характеру, в тому числі негативні та суспільно небажані (неприйнятні), зокрема грубість, нечесність, агресивність, ліноцтво, злобність, жорстокість, нахабство, користолюбство, ска-редність, цинізм, егоїзм, мстивість, боягузтво, замкненість, зверхність1. Позитивні та суспільно бажані риси: комунікабельність, доброта, довірливість, сміливість, чесність, відсутність користолюбства.
Вольові якості, у тому числі: інертність, властивість підпадати під чужий вплив, млявість, рішучість, наполегливість, здатність підкорювати своєму впливу та ін.
8.3. Емоційні риси, у тому числі: бурхливість, неурівнова- женість, дратливість, образливість, байдужість, черствість, сором ливість, ревність, чуйність, незворушність.
9. Ознаки, пов'язані із вчиненням особою злочину. У більшій мірі це кримінально-правові ознаки самого злочину. Проте, оскільки він вчинений певною особою, а ознаки мають особисту належність, характеризують індивідуальний механізм його вчи нення і певним чином саму особу, вони мають також криміно логічне значення.
Ознаки складу злочину, об'єктів посягання, суспільна небезпечність останніх (за системою Кримінального кодексу); способи досягнення злочинної мети; мотиви, що спонукали особу до вчинення злочину, його конкретні результати, у тому числі заподіяна ним шкода; вина і роль особи у злочинному діянні, форма останнього (індивідуальна, групова, організована) та ін.
Ознаки ставлення особи до вчиненого, у тому числі до доказів, потерпілого, завданої шкоди, призначеного покарання.
9.3. Інші кримінально-правові ознаки: наявність колишніх судимостей; характеристика (кваліфікація) злочинів, за які особа була раніше засуджена; відбуття покарання за попередніми суди-
1 Тут названі характерологічні риси, що частіше зустрічалися при дослідженні осіб, які вчинили злочини або досить ймовірно могли їх вчинити.
261