Глава 6

Теорія особи злочинця

а) три відображають соціальну характеристику особи злочинця (її особистість):

• ознаки формування, соціалізації особи;

• ознаки соціального статусу та соціальних ролей;

• безпосередні ознаки спрямованості особистості;

б) п'ять — біосоціальні, що включають:

• демографічні ознаки, які мають соціальне і психологічне значення;

• психофізіологічні особливості, у тому числі генетичного по­ходження;

• показники фізичного стану здоров'я;

• показники психічного стану здоров'я;

• індивідуальні психологічні риси.

Окремий блок (дев'ятий) містить ознаки, пов'язані з вчинен­ням злочину особою. Цей блок є єдиним, що має специфічну структуру порівняно зі структурою особи загалом. Він відображує специфічно-типову ознаку типу особи злочинця, що пов'язана із вчиненням останнім злочину. В інших блоках специфічна належність ознак до структури особи злочинця реалізується через кількісне (більше чи менше) представлення відповідних ознак у структурі якоїсь особи. При цьому певні кількісні показники обумовлюють формування відповідних інтегрованих якісних ознак цього типу особи, зокрема антисуспільної та суспільно небезпечної спрямованості її особистості, що є важливими типо­вими ознаками особи злочинця.

Розглянемо згадані блоки структури особи злочинця та їх скла­дові ознаки. Розкриваючи цю структуру, почнемо з тих елементів, які мають першорядне значення у детермінації злочину. Такими є елементи особистості особи, її соціальні якості, що відіграють го­ловну змістовну роль у її спрямованості. Сюди слід віднести на­ступні блоки:

1. Ознаки формування, соціалізації особи.

1. Освіта: її рівень, профіль, у тому числі загальний рівень та спеціальний профіль.

2. Наявність спеціальності (професії).

3. Відомості про риси, набуті у батьківській сім'ї, у тому числі соціальні риси та характеристики самих батьків, їх ставлення та участь у формуванні та вихованні особи, наявність у батьків анти-

258

суспільної поведінки, аморальних вчинків, алкоголізму, нарко­манії, фізичних чи психічних вад; тривалість перебування особи у батьківській сім'ї після народження, причина вибуття з сім'ї; риси, звички, моральні вимоги, набуті у сім'ї.

4. Ознаки, риси, звички, досвід, набуті у звичному мікросере-довищі (у дитинстві, юнацтві, нинішній час), у тому числі у безпо­середньому оточенні в сім'ї, за місцем проживання, місцем прове­дення вільного часу; загальні соціальні та соціально-психологічні ознаки звичного мікросередовища.

5. Характер (зміст) занять у вільний час, культурні потреби, інтереси, їх задоволення.

6. Участь у діяльності об'єднань громадян.

2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.

1. Соціальне становище, рід занять, характер виробництва (навчання).

2. Сімейний стан, наявність дітей, можливостей та засобів їх утримання, навчання, виховання, ставлення до долі дітей, три­валість перебування в сім'ї, відносини між подружжям.

3. Соціальні житлові умови, їх придатність для нормального проживання.

4. Належність до соціальних груп суспільно прийнятної спрямованості, у тому числі за інтересами, умовами життя, іншою необхідністю.

5. Належність до груп асоціальної або антисуспільної спря­мованості. Характер занять, діяльності групи, мотиви участі, на­лежності: інтереси, потреби, залежність; роль у групі, тривалість перебування, негативні наслідки, у тому числі суспільні оцінки; корегуючий вплив, притягнення до відповідальності (адміністра­тивної, кримінальної), покарання, умови його відбуття, вплив, соціальні наслідки.

6. Соціальні плани (перспективи) особи на майбутнє: наяв­ність, предметність, заходи практичного здійснення, суспільна прийнятність, умови та ймовірність здійснення, можливі соціальні наслідки для оточення, особи.