Глава 1

Поняття, предмет і система кримінології

Кримінологічні знання другої — четвертої структурних груп до­цільно класифікувати з одночасним групуванням стосовно окре­мих видів (підвидів) злочинності.

Наведена структура кримінологічних знань є основною. Вона до­повнюється, деталізується залежно від конкретних завдань і цілей кримінологічного дослідження, його результатів та в процесі їх ре­алізації, зокрема засобами практичної діяльності. Структура кримі­нологічних знань для навчальних цілей має бути окремо пристосова­на відповідно до програми навчального курсу «Кримінологія».

§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології

Кожна наука має розвиватися на певних організаційних заса­дах. В Україні організація та координація наукових досліджень у галузі держави і права покладена на Академію правових наук. Для здійснення цієї функції в Академії утворені координаційні бюро з кожної галузі юридичної науки. Своєю організаційно-коорди­наційною діяльністю вони охоплюють всі наукові установи, вищі навчальні заклади, де ведуться наукові дослідження у галузі дер­жави і права, незалежно від відомчого підпорядкування цих уста­нов та закладів. Так визначено Указом Президента України про утворення Академії правових наук, а також її Статутом, затвер­дженим постановою Кабінету Міністрів України.

Серед наявних координаційних бюро є й Координаційне бюро з проблем кримінології, яке у 2002 р. розробило і схвалило Концеп­цію розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. Цей документ опублікований в Інформаційному бюлетені, який видає Координаційне бюро з проблем кримінології¹. Концепція визначила: 1) сучасні ключові проблеми кримінологічної науки і практики, з якими вони вступили у XXI ст.; 2) основні проблеми і завдання кримінології, які визначені на основі прогнозних перед­бачень розвитку кримінологічної обстановки в країні на початку XXI ст.; 3) потреби і завдання розвитку та самоудосконалення кримінологічної науки.

¹ Інформаційний бюлетень Координаційного бюро з проблем кримінології Академії право­вих наук України. — К., 2002. — № 5.

34

Концепцією до основних проблем української кримінології на перше десятиріччя XXI ст. віднесені такі.

1. На передбачуваний період основною для української кримі­нології залишається проблема злочинності. У цій проблемі ви­значальними, принаймні на найближчі декілька років, будуть не-вирішені на сьогодні проблеми забезпечення адекватного уявлення про сутність та розміри в Україні злочинності, насампе­ред організованої, а також у сфері економіки та системах управління, корупції, «відмивання» коштів, здобутих злочинним шляхом, транснаціональної злочинності.

Реалізація цієї масштабної комплексної проблеми та її складо­вих потребуватиме від кримінологічної науки наукового забезпе­чення такого:

1. Нового теоретичного осмислення феномену злочинності, її чинників, особи та механізму злочинної поведінки, запобігання останній.

2. Доведення невідповідності нинішньої відомчої та обґрунту­вання необхідності нової державної системи реєстрації інформації про вчинення діянь з ознаками злочину, незалежної від відомств, які повинні реагувати на цю інформацію та несуть відповідаль­ність за повне і швидке розкриття злочинів.

3. Розроблення системи захисту кримінологічними засобами конституційних прав та свобод людини і громадянина від злочин­них посягань, а також від упереджених протиправних і навіть зло­чинних дій у процесі порушення кримінальної справи, розкриття та розслідування злочинів, застосування запобіжних та інших про­цесуальних заходів, унеможливлення орієнтації при цьому на політичні, комерційні, інші особисті та групові інтереси.

1.4. Розроблення сучасної стратегії протидії злочинності, на­ самперед організованій, економічній, пов'язаній з корупцією, неза­ конним обігом наркотиків, насильницькій злочинності, у тому числі «на замовлення», корисливій та насильницько-корисливій, а також серед раніше засуджених та неповнолітніх. При цьому:

— протидія організованій злочинності має обґрунтовуватися передусім у тих галузях економіки та сферах суспільного життя, де вона як організована злочинна діяльність може здобувати великі кошти, «відмивати» їх, користуватися високим рівнем та значни-

35