
- •Тема 6. Правове регулювання діяльності банківських платіжних систем та проведення міжбанківських переказів
- •1. Банківські платіжні системи: поняття та види
- •1.1. Поняття платіжної системи
- •1.2. Банківські платіжні системи
- •1.2.1. Системи міжбанківських розрахунків
- •1.2.2. Системи масових платежів
- •1.2.3. Поняття внутрішньобанківської платіжної системи
- •1.3. Небанківські платіжні системи
- •2. Умови та підстави проведення міжбанківських переказів
- •2.1. Основні умови міжбанківських переказів
- •2.1.1. Відкриття та використання банками для здійснення міжбанківських переказів кореспондентських рахунків
- •2.1.2. Наявність коштів на кореспондентському рахунку
- •2.1.3. Застосування встановлених форм міжбанківських розрахункових документів
- •2.1.4. Реальне виконання міжбанківських переказів
- •2.1.5. Цілісність та конфіденційність інформації при здійсненні міжбанківських розрахунків
- •2.1.6. Безпека та операційна надійність системи міжбанківських переказів
- •2.2. Договірне оформлення кореспондентських відносин – підстава здійснення міжбанківських розрахунків
- •2.2.1. Правила договірного оформлення кореспондентських відносин з нбу
- •2.2.3. Правила договірного оформлення прямих кореспондентських відносин банків
- •3. Механізми здійснення міжбанківських переказів
- •3.1. Види механізмів здійснення міжбанківських переказів
- •3.2. Здійснення міжбанківських розрахунків через сеп нбу
- •3.2.1. Складові елементи (системи) сеп нбу
- •Центр оброблення сеп нбу (технічні рахунки учасників сеп нбу)
- •3.2.3. Проходження міжбанківських переказів в сеп нбу
- •3.2.4. Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в сеп нбу
- •3.3.Правила міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські рахунки банків
- •3.4. Міжбанківські розрахунки за результатами клірингу
- •3.4.1. Основні правила клірингу
- •3.4.2. Умови виконання банком функцій розрахункового банку платіжної системи
- •3.4.3. Умови виконання нбу функцій розрахункового банку платіжної системи
- •3.4.4.Умови виконання банком - членом платіжної системи функцій агента з розрахунків
- •3.4.5. Кліринг по операціях із застосуванням банківських платіжних карток міжнародних платіжних систем
- •4. Правове регулювання примусових процедур щодо коштів на кореспондентських рахунках
- •4.1. Поняття договірного списання коштів та примусового списання коштів
- •4.2. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів
- •4.3. Правила здійснення примусових процедур стосовно коштів в національній валюті на кореспондентських рахунках банків (філій) засобами сеп нбу
- •4.3.1. Правила примусового списання грошей засобами сеп нбу
- •4.3.2. Виконання територіальним управлінням засобами сеп нбу документів про арешт коштів банку (філії) за його кореспондентським рахунком.
- •4.3.3. Виконання територіальним управлінням засобами сеп нбу списання в безспірному порядку заборгованості банку та договірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку (філії)
3.2.4. Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в сеп нбу
Розрахунки банків у СЕП НБУ можуть відбуватися за певними моделями, які враховують вибрану банком технологію здійснення міжбанківських розрахунків філіями банку. У таких ситуаціях філії діють, як правило, без окремих кореспондентських рахунків, а зберігають свої кошти та здійснюють розрахунки через консолідований кореспондентський рахунок головного банку (чи кореспондентські рахунки його територіальних відділень).
Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП НБУ – це сукупність механізмів і правил роботи СЕП НБУ, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок;
У главі 9 «Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП НБУ» розділу II Інструкції № 320 міститься опис моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП НБУ. Всього упроваджено чотири моделі обслуговування банків (філій) за консолідованим кореспондентським рахунком, які враховують специфіку роботи та потреби банків. За станом на 1 січня 2011 р. найбільша кількість учасників СЕП (42 юридичні особи, які об’єднують 614 установ, або 55 % від загальної кількості учасників СЕП) працювала за третьою моделлю, решта учасників СЕП працювала за моделями 4 (10 юридичних осіб, які об’єднують 97 банківських установ) та 7 (5 юридичних осіб, до складу яких увійшло 58 банківських установ). За моделлю 8 працювало 28 установ Держказначейства, ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» було відкрито окремий рахунок, також за окремими кореспондентськими рахунками працювало 11 юридичних осіб, до складу яких увійшло 142 банківських установи1.
Як видно, найчастіше при обслуговуванні консолідованого кореспондентського рахунку банки використовують модель 3. Згідно з п. 2 Глави 9 Розділу II Інструкції № 320 у разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП. Банк повинен мати власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу. Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП НБУ і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП НБУ засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.
Банк може працювати в СЕП НБУ за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит «код банку» та який включається до Довідника банків України та Довідника учасників СЕП НБУ у порядку, установленому Інструкцією № 320.
3.3.Правила міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські рахунки банків
У розділі III «Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах» Інструкції № 320 регулюється питання виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах.
Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях. Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до пункту 6 глави 2 розділу I Інструкції № 320 (де встановлено загальні вимоги до міжбанківських електронних розрахункових документів).
Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.
Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.
Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:
- контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;
- надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.
Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв'язку для їх передавання, що обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.
Банк приймає і виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком в порядку, визначеному нормативно-правовим актом НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
- примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до підстав, установлених законодавством;
- банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, що передбачені нормативно-правовим актом НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.
Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
- якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;
- якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.