Формула квітки:

Екологія і поширення. Росте в літоральній смузі по берегах Чорного моря в Криму (від Євпаторії до Керчі), на

галечниках і схилах. Уведений у культуру.

Сировина. Трава рослини.

Дія. Болезаспокійлива, спазмолітична, седативна, відхаркувальна, сечогінна, протидіабетна, гіпотензивна, проти-

кашлева.

Застосування. У клінічних умовах глауцин мачку жовтого показує добру дію при лікуванні бронхіту, фарингіту

й крупозної пневмонії, при абсцесі легень та при інших хворобах органів дихання. Протикашлева дія мачку жовтого

подібна до дії кодеїну, але глауцин менш токсичний, не тамує дихання, не закріплює й не спричинює наркотичних

станів, тому особливо придатний у педіатрії. Зовнішньо мачок застосовують для загоювання гнійних ран. Насіння

рослини містить до 35% жирної олії, яка придатна в їжу і для виробництва мила.

Чистотіл великий (Сhelidonium majus)

Морфологія. Багаторічна трав'яниста рослина з коротким кореневищем і стрижневим галузистим коренем. При

пошкодженні будь-якої частини рослини з неї витікає оранжевого або жовтого кольору молочний сік із специфічним

важким запахом. Стебло прямостояче, 30-80 см заввишки, циліндричне, розгалужене, розсіяно опушене. Листки

чергові, перисторозсічені, сегменти оберненояйцевидно-видовжені або округло-яйцевидні, нерівномірнозубчасті або

виїмчасто-лопатеві, часто збіжні, нижні нерідко при основі звужені в черешок, зверху яскраво-зелені, зісподу сизуваті,

розсіяно опушені; нижні – на довгих черешках, верхні – майже сидячі. Квітки, жовті, по 3-8 у зонтикоподібних

суцвіттях. Чашечка складається з 2, іноді з 3 рано опадаючих чашолистків. Яскравих золотисто-жовтих пелюсток 4,

вони розташовані в 2 кола. Тичинки численні, вільні. Маточка одна, з двох плодолистків, з довгою одногніздою за-

в'яззю, коротким стовпчиком та дволопатевою приймочкою. Плід – стручкоподібна коробочка, відкривається двома

стулками. Насіння коричневе, з сітчастим малюнком. В основі насінної ніжки розміщений білий соковитий придаток

(коронка), який є принадою для мурашок, що поширюють насіння чистотілу. Цвіте з другої половини квітня до

вересня.

Формула квітки: *Са2 Со2+2 А G(2).

Екологія і поширення. Чистотіл звичайний росте в Європі, Сибіру, Середній Азії, по всій території України на

перегнійних, багатих грунтах під парканами, в садах, парках, засмічених місцях, узліссях, біля скель у тінистих міс-

цях.

Сировина. Сушена, рідше свіжа трава.

Дія. Жовчогінна, спазмолітична, болезаспокійлива, седативна, протизапальна (бактерицидна), сечогінна і про-

носна.

Застосування. Настій з трави і сік із свіжої трави застосовується для припікання бородавок; у народній медицині

корені, траву і особливо молочний сік застосовують при лікуванні різних шкірних захворювань, при подагрі, жовтя-

ниці, шкірному туберкульозі, гепатитах, холангітах, холециститах, жовчнокам'яній хворобі. Позитивний терапевтич-

ний ефект спостерігається також при лікуванні гастриту, подагри, ревматизму, грудної жаби, бронхіальної астми,

коклюшу, геморою. Чистотіл затримує ріст пухлин і особливо показаний при передракових станах і після операцій з

приводу видалення злоякісної пухлини, бо затримує розвиток метастазів.

3