Глава 8

СТРОКИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

8.1. Поняття та види строків в адміністративному судочинстві

8.1.1. Строки як юридичні факти, що викликають виникнення, зміну або припинення правовідносин

Право кожного на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадо­вих і службових осіб, визначене у ст. 55 Конституції України, може бути реалізовано за умови дотримання встановленого законом по­рядку оскарження і дотримання передбачених відповідними нормами строків.

Під строком у праві зазвичай розуміють визначений законом, договором, юридичним актом період, встановлений для здійснення відповідних дій, реалізації прав або виконання зобов'язань, з настан­ням чи закінченням якого пов'язується певна дія або подія, що має юридичне значення.

Строки зумовлюються юридичними фактами (діями або подіями), настання або перебіг яких викликає певні правові наслідки щодо виникнення, зміни або припинення правовідносин та захисту пору­шених прав.

Юридичні строки за підставами їх встановлення поділяють на: а) визначені законом; б) визначені адміністративним актом; в) визна­чені угодою сторін; г) визначені рішенням суду. "Строки можуть бути імперативними або диспозитивними, визначеними або невизна-ченими, загальними або окремими" [1].

Таким чином строки є юридичними фактами (подіями), які можуть викликати виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Основна роль юридичних фактів полягає у тому, що вони е тими важелями, які приводять у дію норми права, забезпечуючи перехід від загальної моделі прав та обов'язків, передбаченої правовою нор­мою, до конкретної поведінки тих чи інших суб'єктів, результатом якої є виникнення правовідносин [2].

Процесуальні строки є одним із видів процесуальних юридичних фактів, які виступають як елементи фактичного складу. Від дотриман­ня чи недотримання процесуальних строків багато у чому залежать правові наслідки у судочинстві, у тому числі і в адміністративному.

Цивільний кодекс України розрізняє поняття "строки" та "термі­ни", вказуючи, що "строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення" (п. 1 ст. 251 ЦК Україні), а "терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення" (п. 2 ст. 251 ЦК України). Такий підхід законодавця слід враховувати і при визначенні відповідних термінів у адміністративному судочинстві.

Отже, на підставі загальних підходів можна запропонувати таке визначення: строк у адміністративному судочинстві — це встанов­лений Кодексом адміністративного судочинства України, іншим нор­мативним актом або призначений адміністративним судом або су* дею період часу, в межах якого особа має (може) здійснювати певні процесуальні дії щодо реалізації прав або виконання зобов'язань у сфері адміністративного судочинства, або закінчення якого є юри­дичним фактом (подією), що викликає певні правові наслідки.

8.1.2. Види строків

Строки в адміністративному судочинстві можна розділити на такі види:

а) строки при реалізації права на звернення до адміністративного суду;

б) строки при здійсненні провадження по справі;

в) строки при реалізації права на апеляційне оскарження;

г) строки при реалізації права на касаційне провадження;

д) строки при провадженні за винятковими обставинами;

е) строки при провадженні за нововиявленими обставинами;

е) строки при виконанні судових рішень в адміністративних справах.

Серед зазначених видів строків більшість належить до процесу­альних (б—є). Строк же, який пов'язаний із реалізацією права на звернення до адміністративного суду, не є процесуальним, оскільки він встановлюється для забезпечення можливості захисту особою своїх прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, що е правом особи, а не її обов'язком.

Строки в адміністративному судочинстві встановлюються Кодек­сом про адміністративне судочинство, іншими законами або адмініст­ративним судом.

8.1.3. Обчислення та перебіг строків

За загальним правилом строк визначається відрізком часу, що обчислюється роками, місяцями, днями, іноді годинами, може визна­чатися календарною датою або з вказівкою на певну подію, що може настати. Перебіг строку починається з дня, наступного після настан­ня події, яка зумовлює його початок, або з дня, наступного після визначеної календарної дати.

Кодекс адміністративного судочинства не вказує особливості ви­значення порядку обчислення та перебігу строку, початок якого при­падає на вихідний, святковий або інший неробочий день. Разом з тим він вказує на особливості обчислення строку, закінчення якого припадає на такі дні, встановлюючи, що у цьому разі останнім днем строку є перший після нього робочий день. Уявляється, що такий же підхід поширюється і на обчислення початку перебігу строку.

Строк, який визначається роками, закінчується у відповідній місяць та число останнього року цього строку. Якщо строк визначається міся­цями, то у цьому разі перебіг його закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо ж відповідний місяць такого числа немає, то строк закінчується у останній день цього місяця. Але у будь-якому разі діє загальне правило, за яким строк закінчується у перший робочий день після вихідного, святкового або іншого неробо­чого дня, що збігається із закінченням такого строку.

Дуже важливе значення має визначення часу закінчення строку у адміністративному судочинстві. КАС зазначає, що останній день строку триває до 24-ї години дня закінчення строку, але водночас вказує, що він може бути закінчений раніше у випадках, якщо про­тягом нього слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше. У такому випадку строк закінчується у момент закінчення цього часу. Разом з тим строк не буде вважатись пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші до­кументи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку. При цьому факт пересилання має бути підтверджений штемпелем відділення зв'язку, квитанцією про відправлення або іншими відмітками, що дозволяють встановити дату відправлення.

У разі зупинення провадження в адміністративній справі перебіг процесуальних строків у ній зупиняється після винесення ухвали суду про зупинення провадження. Підстави та порядок зупинення та поновлення провадження визначені ст. 156 КАС України. З дня поновлення судом провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Наслідки пропущення строків залежать від того, ким та за яких причин і обставин вони пропущені. За систематичне порушення строків без поважних причин суддя може бути притягнений до дис­циплінарної відповідальності, але суд зобов'язаний здійснити відповідні процесуальні дії щодо вирішення адміністративної справи. Якщо ж строки пропущені іншими особами, що беруть участь у справі, то позов може бути залишено без розгляду або встановлений законом або судом строк може бути поновлено чи продовжено за­лежно від обставин, що викликали пропущення строку.

8.1.4. Строк при реалізації права на звернення до адміністративного суду

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи незалежно від характеру порушення, що було підставою для такого звернення.

Разом з тим Кодекс відзначає можливість встановлення ним або іншими законами інших строків для звернення.

Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення не є підставою для неприйняття адміністративним судом позову та відкриття провадження по справі, оскільки п. 1 ст. 100 КАС України передбачає можливість відмови у задоволенні позову на такій підставі лише за умови, коли на цьому наполягає одна із сторін у своїй заяві, зробленій на ім'я суду. Але при цьому за наявності клопотання позивача про поновлення пропушеного строку звернення суд має враховувати причини пропуску строку звернення і у разі визнання їх поважними постановляє ухва­лу про поновлення пропущеного строку звернення. Якщо ж суд відмовить позивачеві у поновленні чи продовженні пропущеного строку звернення, то така його ухвала може бути оскаржена особа­ми, що беруть участь у справі.

Стосовно передбаченої законом можливості досудового порядку вирішення спору (ця можливість, як правило, реалізується шляхом звернення до вищого владного органу, до компетенції якого входить право скасування рішень, прийнятих зазначеним нижчим органом) Кодекс встановлює, що обчислення строку звернення до адміністра­тивного суду позивача, який скористався цим правом, починається з дня, коли він дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

8.2. Процесуальні строки

8.2.1. Поняття та загальна характеристика процесуальних строків

Процесуальні строки у адміністративному судочинстві визнача­ють часові межі для вчинення певних процесуальних дій. Встанов­лення процесуальних строків у адміністративному судочинстві, як і у будь-якому іншому, має за мету забезпечення своєчасного розгля­ду та вирішення справ.

КАС України визначає процесуальні строки як встановлені за­коном або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Стаття 101 КАС України визначає два види таких строків: вста­новлені законом та встановлені судом.

Таким чином, як і у цивільному та господарському судочинстві, це певні часові межі, встановлені для здійснення судом та особами, що беруть участь у справі, певних процесуальних дій.

Строк на підготовку до розгляду справи у цивільному судочинстві не вважається процесуальним строком, оскільки відрізняється від інших наслідками його пропущений.

При визначенні тривалості процесуальних строків КАС встановлює поняття "розумний строк", маючи на увазі найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, протягом якого без невиправданих зволікань має бути наданий своєчасний судовий захист особі, чиї права, свободи та інтереси порушені у

публічно-правових відносинах. Таким чином законодавець викори­стовує оціночне поняття, яке у кожному окремому випадку зале­жить від складності справи, конкретних обставин та умов, що мають бути враховані у ході підготовчого провадження, розгляду та вирішення адміністративної справи. Але у будь-якому разі розумним вважатиметься найкоротший строк, який не перевищує меж необхідності.

При передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого за обставин, зазначених у ст. 22 КАС, встановлено такі строки здійснення передачі справи: після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги — після залишення її без задоволення.

За наявності підстав, передбачених ст. 22 КАС, справа може бути передана з одного адміністративного суду до іншого. Така пе­редача здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду. Якщо ж була подана апеляційна скарга на ухвалу суду, справа передається після залишення її без задоволення. Отже, КАС вста­новлює лише межу початку плину строку передачі справи і не рег­ламентує закінчення строку передачі справи, що може відбиватися на інтересах зацікавлених сторін та інших осіб.

Для здійснення підготовчого провадження КАС встановлює тер­мін, який називає розумним строком, тобто найменший період часу, який необхідний для забезпечення всебічного та об'єктивного роз­гляду і вирішення справи в одному судовому засіданні.

У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо ос­карження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Таке оголошення відповідач пови­нен опублікувати не пізніше як за сім днів до судового розгляду ад­міністративної справи.

Вирішення адміністративної справи такого характеру має бути здійснено протягом розумного строку, гранична межа якого визначена одним місяцем після відкриття провадження у справі. Якщо ж особ­ливості розгляду справи потребують додаткового часу, у виняткових випадках суд може відповідною ухвалою продовжити розгляд адміні­стративної справи, але не більше як на один місяць.

У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій встановлено п'ятиденний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення без­діяльності (п. 6 ст. 173). Якщо такі рішення, дії або бездіяльність мали місце до дня голосування, передбачений п'ятиденний строк для подання позовної заяви закінчується о двадцять четвертій годині дня, що передує дню голосування.

Для оскарження рішень, дії чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування під час підрахунку голосів та вста­новлення результатів голосування на виборчій дільниці, встановлено дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дій або допу­щення бездіяльності.

Після надходження позовної заяви щодо зазначених адміністра­тивних справ суд повинен вирішити їх у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Якщо позовна заява надійшла до дня голосування, суд вирішує її у п'ятиденний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

При відкритті провадження за позовною заявою голови Верхов­ної Ради України про дострокове припинення повноважень народно­го депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несуміс­ності адміністративна справа вирішується протягом семи днів (ст. 180).

При виконанні рішень учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) — сторони (позивач і відповідач), їхні пред­ставники та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій згідно з порядком, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", мають право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів з позовною заявою, яка може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, а у разі оскарження постанови про відкладення провад­ження виконавчих дій — у триденний строк з такого дня (ст. 181). При прийнятті позовної заяви суд зобов'язаний повідомити відпові­дача не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі. Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державно виконавчої служби вирішуються адміністративним судом протягом десяти днів після відкриття провадження.

Для реалізації прав громадян на проведення мітингів, походів і де­монстрацій, передбачених у ст. 39 Конституції України, і водночас для забезпечення громадського порядку законом врегульовано порядок про­ведення таких дій. Зазначена стаття Конституції України вказує на обо­в'язкове завчасне повідомлення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про намір проведення громадянами таких дій. Який саме термін може вважатися таким, що відповідає поняттю "зав­часне" повідомлення, у законодавстві не конкретизується. Однак цей термін повинен бути достатнім для того, щоб відповідний орган місцевої публічної влади, отримавши повідомлення про такі наміри, міг з'ясувати характер акції, проведення якої готується, а також чи відповідає вимо­гам закону її проведення тощо. За наявності небезпеки для громадсько­го порядку, порушень законодавства та інших законних підстав орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування мають право на звернення до окружного адміністративного суду із позовною заявою про заборону таких заходів чи іншого обмеження права на мирні зібрання негайно після отримання повідомлення. Якщо така позовна заява надхо­дить до суду у день проведення заходів або після їх проведення, вона залишається без розгляду. Якщо позовна заява надходить до суду до дня проведення заходів, суд негайно повідомляє про відкриття провад­ження позивача та організаторів таких мирних зібрань.

Адміністративна справа щодо обмеження права на такі заходи вирішується судом протягом трьох днів після відкриття проваджен­ня, якщо ж провадження відкрито менш як за три дні до проведення масових заходів — невідкладно. Постанова адміністративного суду щодо обмеження права на мирні зібрання набирає законної сили одразу ж з моменту її проголошення.

Можливість звернення до адміністративного суду з позовною заявою щодо усунення обмежень у реалізації конституційного права на мирні зібрання мають організатори таких зібрань. Про відкриття такого провадження, час та місце розгляду справи суд негайно по­відомляє позивача та відповідача (відповідний орган виконавчої вла­ди, орган місцевого самоврядування). Термін розгляду адміністра­тивним судом такої справи — протягом трьох днів з дня відкриття провадження, а у разі відкриття провадження менш як за три дні до їх проведення — невідкладно.

Постанова адміністративного суду щодо усунення обмежень у реалізації прав громадян на мирні зібрання набирає законної сили з моменту її проголошення.

8.2.2. Строки при реалізації права на апеляційне оскарження

Для подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції передбачено строк протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо ж згідно з п. З ст. 160 КАС у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі було відкладено (за зазначеною нормою на строк не більше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи), перебіг вста­новленого десятиденного строку подання заяви про апеляційне ос­карження постанови суду першої інстанції у повному обсязі почи­нається з дня складення такої постанови. Для подання самої апеля­ційної скарги на постанову адміністративного суду першої інстанції передбачено двадцятиденний строк після подання заяви про апеля­ційне оскарження.

Про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції заява подасться протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, якщо воно відбулося у присутності особи, що оскаржує ухвалу. У разі коли ухвалу було прийнято без виклику особи, що її оскаржує, п'я­тиденний строк подання заяви обчислюється з дня отримання нею копій ухвали. На подання самої апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції встановлено десятиденний строк після подання за­яви про апеляційне оскарження.

Стаття 186 КАС передбачає можливість подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. У цьому разі скарга має бути подана у строк, встановлений для подання заяви.

Якщо ж заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга подані після закінчення встановлених строків, то вони залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде поважних підстав для поновлення строку, що зазначається у прийнятій ухвалі.

Під час апеляційного провадження адміністративна справа реєст-рується в день її надходження до адміністративного суду апеляшй-ної інстанції та передається в порядку черговості судді-доповідачу не пізніше наступного дня. Суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам, встановленим ст. 187 КАС, та у разі відсутності перешкод виносить ухвалу про відкриття апеляцій­ного провадження. Якщо ж апеляційна скарга оформлена з порушен­ням встановлених вимог, суддя-доповідач виносить ухвалу про зали­шення апеляційної скарги без руху. В ухвалі зазначаються недоліки апеляційної скарги та встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Якщо апеляційна скарга оформлена належним чином, суддя, який її розглядав, відкриває апеляційне провадження та протягом десяти днів після його відкриття здійснює процесуальні дії, передбачені у ч. 1 ст. 190 КАС, після чого інформує про це колегію суддів, яка ви носить ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

При здійсненні апеляційного розгляду справи в порядку письмо­вого провадження за умов, передбачених у ст. 197 КАС, копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

8.2.3. Строки при реалізації права на касаційне оскарження

Для подання касаційної скарги встановлено місячний строк після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстан­ції, крім випадків, передбачених КАС. У разі ж застосування судом положень, передбачених п. З ст. 160 КАС, перебіг зазначеного місячного строку починається з дня складення постанови у повному обсязі. Водночас п. З ст. 212 КАС дає можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку касаційного оскарження за заявою особи та наявності відповідних підстав.

Касаційна скарга має бути зареєстрована судом касаційної інстанції у день її надходження та передана відповідному судді-доповідачу не пізніше наступного дня.

Для підготовки суддею-доповідачем справи для касаційного роз­гляду передбачено десятиденний строк, протягом якого він повинен здійснити дії, передбачені п. 1 ст. 215, у тому числі і встановити строк, протягом якого особи, що беруть участь у справі, можуть подати заперечення на касаційну скаргу (п. 1 ст. 216).

У разі зміни касаційної скарги особою, що її подала, суд касацій­но! інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, на підставі п. З ст. 218 надає їм достатній строк для вивчення змінених вимог та для забезпечення можливості подання заперечення на ка­саційну скаргу.

КАС передбачає можливість касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження без участі сторін, якщо вони не заявили клопотання про її вирішення за їх участю у судовому засі­данні. У такому разі копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції має бути надіслана особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання відповідної постанови або ухвали (п. 2 ст. 222).

Строки та порядок набрання ухвалою або постановою суду каса­ційної інстанції законної сили та її оскарження вказуються у резолю­тивній частині такої постанови або ухвали (ч. 4 п. 1 ст. 31 та ч. 4 п. 4.1 ст. 232).

Після закінчення касаційного провадження встановлено семиден­ний строк для повернення адміністративної справи судом касаційної інстанції до адміністративного суду першої інстанції, якщо інше не випливає із рішення суду касаційної інстанції.

8.2.4. Строки при провадженні за винятковими обставинами

Провадження за винятковими обставинами є різновидом "повтор­ної касації", що сприяє неухильному дотриманню судами норм мате­ріального та процесуального права та забезпечує створення у су­довій практиці єдиних підходів при застосуванні нечітко виписаних правових норм, що можуть тлумачитися по-різному.

При відкритті обставин, які можуть бути підставою для провад­ження за винятковими обставинами, скарга подається протягом од­ного місяця з дня відкриття таких обставин. Якщо скарга подається до Верховного Суду України пізніше, зазначений суд залишає її без розгляду, якщо він за заявою особи, що подала таку скаргу, не знайде підстав для поновлення пропущеного строку подання скарги. За наявності поважних підстав Верховний Суд України може поно­вити пропущений строк. У будь-якому випадку відповідне рішення зазначається у прийнятій мотивованій ухвалі.

Колегія суддів судової палати в адміністративних справах Вер­ховного Суду України протягом п'ятнадцяти днів після надходження скарги має вирішити питання про допуск скарги до провадження за винятковими обставинами, про що виносить ухвалу. Водночас згідно з Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративно­го судочинства України" № 2953-ІУ від 06.10.1005 р. може бути ви­рішене питання про поновлення строку на оскарження за винятко­вими обставинами.

Згідно з п. З ст. 241 КАС провадження за винятковими обстави­нами здійснюється за тими ж правилами, що встановлені для каса­ційного провадження (у тому числі і щодо строків провадження).

8.2.5. Строки при провадженні за нововиявленими обставинами

Для забезпечення права особи на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, як і за винятковими обставинами.

передбачено місячний строк з дня, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Такі нововиявлені обставини, які можна вважати підставами для перегляду судового рішення, встановлені п. 2 ст. 245.

Після надходження заяви до адміністративного суду суддя не пізніше наступного дня має вирішити питання про відкриття відпо­відного провадження шляхом винесення ухвали.

У разі відкриття провадження за нововиявленими обставинами КАС встановлює двомісячний строк для розгляду заяви про пере­гляд судового рішення.

8.2.6. Строки при виконанні судових рішень

Строк набрання законної сили постанови або ухвали адміністра­тивного суду першої інстанції настає після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо ж апеляційна скарга була своєчасно подана, а судове рішення при розгляді апеляційної скарги не було скасовано, воно набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанови або ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України, а також ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили негайно з моменту проголошення. Стаття 256 КАС визначає характер постанов суду, які виконуються негайно.

За наявності умов, передбачених п. 2 ст. 256 КАС, суд, який прийняв постанову, може звернути до негайного ЇЇ виконання з заявою осіб, які беруть участь у справі. Заява про звернення поста­нови до негайного виконання має бути розглянута у судовому засі­данні у триденний строк з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

У разі необхідності строки виконання судових рішень можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Строки виконання державними виконавцями судових рішень пе­редбачені також Законом України "Про виконавче провадження**

№ 606-ХІУ від 21.04.1999 р. Виконавчі листи та інші судові докумен­та, пов'язані з виконанням судових рішень, згідно із ч. 1 ст. 21 За­кону України "Про виконавче провадження" можуть бути пред'яв­лені до виконання протягом трьох років.

У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання державний виконавець відмовляє стягувану у прийнятті до провадження виконавчого документа з винесенням відпо­відної постанови. Якщо ж стягувач пропустив строк для пред'явлен­ня виконавчого документа до виконання з причин, що визнані судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За наявності обставин, які ускладнюють своєчасне виконання судового рішення, на підставі подання державного виконавця або заяви сторони виконавчого провадження, а також за ініціативою суду у десятиденний строк у судовому засіданні може бути розгля­нуто питання про відстрочення або розстрочення виконання судово­го рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за поданням державного виконавця або заявою заінтересованої особи розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк у судовому засіданні.

Однією із процесуальних гарантій захисту прав сторін адміністра­тивного судочинства є поворот виконання судових рішень. Заяву про поворот виконання судового рішення може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання, пе­редбачених ч. 1 ст. 265 КАС.

Для здійснення контролю за виконанням судового рішення адмі­ністративний суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання у встановлений судом строк. За результатами розгляду звіту або у разі його неподання у встановлений строк суд може винести окрему ухвалу. Залучені докази сприяють підвищенню ефективного використання судових рішень.