59 Циклічне безробіття

циклічне безробіття – різниця між фактичною величиною норми безробіття, що зареєстрована в даний період, та величиною природної норми безробіття.

52 Нерегламентована зайнятість

Визначення щодо терміну "ринок праці" зумовлене чіткою уявою про те, що цей інститут забезпечує взаємодію постачальників робочої сили з її споживачами. Ціною робочої сили є заробітна плата. Але далеко не всі акти купівлі-продажу реєструються, досить велика їх частка приховується. Мотиви можуть бути різними, але практично всі об'єднуються в дві ве­ликі групи: прагнення приховати від оподаткування прибутки від цілком легальної діяльності і прагнення приховати заборо­нену законом діяльність. Така зайнятість отримала декілька назв: нерегламентована, нерегульована, зайнятість у тіньовій економіці або зайнятість на чорному ринку.

Нелегальна трудова діяльність (чорний або сірий ринок праці) не тотожна кримінальній, вона є значно ширшою. Спи­раючись на її визначення, сформульоване зокрема міжнарод­ною статистичною конференцією в ФРН (1983 р.), вона поєднує два види:

*укриття доходів (і відповідно зайнятості) від дозво­леної законом діяльності;

*заборонену законодавством країни діяльність.

Якщо спробувати схематично представити розмаїття еко­номічної активності в сучасному суспільстві, то абсолютно чітко вимальовується принципова можливість незареєстрованих видів діяльності практично у всіх сферах суспільного буття. Нерегламентована зайнятість населення – це не підпорядкована жодним державним документам діяльність працездатних громадян працездатного віку, що виключена зі сфери соціально-трудових норм і відносин. Отже, така зайнятість настає без укладання трудового договору, не враховується державною статистикою, нерідко межує з кримінальною діяльністю. Суб'єкти такої діяльності не сплачують податків (перепродаж товарів, «економічний» туризм, незареєстровані ремонтні бригади, репетиторство тощо).

67 Міграція населення

Міграція - переміщення робочої сили через кордони інших те­риторій, країн, населених пунктів зі зміною місця проживання назавжди або на тривалий час. Виділяють зовнішню, тобто пов'язану з перетином державного кордону, і внутрішню тобто таку, що відбувається в межах держави.За територіальною ознакою розрізняють міграцію сільської і міської робочої сили, міжміську міграцію і міграцію в межах сільської місцевості. Розрізняють також міграцію внутрішньообласну і міжоб­ласну, внутрішньорайонну і міжрайонну.Залежно від тривалості переміщень робочої сили розрізняють постійну (незворотну) та зворотну міграцію. Незворотний характер мають звичайно переміщення сільських жителів до міст, міжконтинентальний рух робочої сили, а зворот­ний - переїзди, що викликані роботою за контрактом або нав­чальні міграції.Іноді в складі міграцій робочої сили виділяють також се­зонну та маятникову міграції.За способом реалізації міграції робочої сили розділяють­ся на організовану, що здійснюється за участю державних або громадських структур і з їх допомогою, та неорганізовану (індивідуальну, самостійну), яка відбувається власними силами мігрантів без матеріальної або організаційної допомоги будь-яких установ. У межах класифікації міграційних потоків за мотивами переїзду можна сформувати такі основні групи:

• міграція біженців та вимущених переселенців;

• навчальна міграція;

• міграція кваліфікованих робітників, серед яких окремо виділяється процес так званого "відпливу умів";

• міграція некваліфікованої робочої сили.

68 Показники міграції та методи їх розрахунку .

Аналіз міграційних переміщень пов'язаний з багатьма труднощами, що зумовлені неточністю обліку. Ця проблема є типовою практично для всіх країн світу.За даними статистичної звітносгі можна більш-менш точно визначити кількість прибулих до населеного пункту; що ж сто­сується потоків вибулих, то про них органи статистики дають недостатньо достовірну інформацію.

Проте, якщо є необхідність проаналізувати всю наявну інформацію, то доцільно застосовувати такий комплекс показ­ників:

І. Характеристики масштабу міграції:

1) потік міграції по прибуттю - чисельність прибулих (І);

2) потік міграції по вибуттю - чисельність вибулих (Е);

3) обсяг міграції - сума нисельностей прибулих та вибулих, тобто загальна чисельність осіб, що здійснили міграційні пе­реміщення протягом поточного періоду (Q= І + Е) ,

4) сальдо міграції - різниця між чисельностями прибулих та вибулих, тобто результативність міграційного руху (S= І - Е).

II. Показники рівнів міграції:

1) інтенсивність міграції по прибуттю - співвідношення чи­сельності прибулих та чисельності населення регіону (Ї/Р). 100%;

2) інтенсивність міграції по вибуттю - співвідношення чи­сельності прибулих та чисельності населення регіону (Е/Р) 100%;

3) рівень участі населення в міграціях - співвідношення об­сягу міграції та чисельності населення регіону [(І + Е}/Р] ' 100%;

4) коефіцієнт результативності міграції [{1- Е)/Р]' 100%.

Крім того, доцільно аналізувати склад мігрантів:

• за віком та статю;

• за рівнем освіти;

• за професіонально-кваліфікаційною підготовкою;

• за причинами міграцій;

• за напрямками міграційного руху.

Аналіз можна виконувати як за абсолютними, так і за відносними (насамперед структурними) характеристиками.