33 Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці

34 Регулювання попиту на робочу силу

Індивідуальний попит зале­жить від таких факторів:

^ попиту на продукцію фірми, тому що робоча сила потрібна роботодавцю перш за все як виробничий ресурс для ство­рення нових товарів та послуг.

^ стану виробництва;

^ якості індивідуальної робочої сили (освіти; професіоналізму).

Аналіз факторів, які впливають на величину попиту, дозво­ляє регулювати його. За умов появи значної кількості тимчасово незайнятих пра­цівників, які звільняються в основному з виробничої сфери вна­слідок структурної перебудови економіки, ліквідації збиткових підприємств з'являєть­ся необхідність у стимулюванні попиту на робочу силу. Ос­таннє передбачає стимулювання створення робочих місць і роз­виток продуктивних сил та нестандартних форм зайнятості, прямі інвестиції в створення і реконструкцію робочих місць, створення тимчасових робочих місць тощо. Зокрема, державна програма сприяння зайнятості може включати такі заходи:

^ встановлення системи пільгового оподаткування та кредиту­вання для галузей і регіонів, де бажано збільшення попиту на робочу силу;

^встановлення юридичних обмежень зростання зайнятості (надання можливості індивідуального регулю­вання робочого часу, ліквідація обмежень на кількість найма­них працівників);

^ відшкодування підприємству витрат, обумовлених пошуком, навчанням і наймом на роботу працівників;

^сприяння в забезпеченні підприємства матеріальними ресур­сами, гарантування збуту продукції тощо за умови збільшен­ня підприємством робочих місць;

^ прямі виплати підприємствам за кожного найнятого праців­ника;

^ створення умов економічної зацікавленості підприємств в за­безпеченні зайнятості інвалідів, молоді та інших груп населення, менш конкурентоздатних на ринку праці (встановлення пільг по виплатах в бюджет за використання робочої сили цих груп населення, дотації для створення спеціалізованих робочих місць та організації профнавчання і т.п.).

І навпаки, часто виникають економічні ситуації, для яких не­обхідно використати методи скорочення попиту на робочу си­лу, зокрема:

^ встановлення додаткових податків аа використання робочої сили;

^ жорстка Кредитна політика;

^ встановлення підприємству одноразових виплат в бюджет за наим працівників певної категорії;

^зниження інвестицій;

^скорочення або відміна гнучких форм зайнятості тощо.

35 Сукупна пропозиція на ринку праці

Як відомо, пропозиція – це узагальнюючий термін, який описує поведінку потенційних та фактичних продавців товару. При цьому визначаються обсяг, шкала та крива пропозиції. Об­сяг пропозиції — це кількість товару, який продавці бажа­ють продати за деякий час.

Індивідуальний продавець пропонує на ринку праці:

• кількість робочих годин на тиждень, місяць, рік, протягом яких індивід бажає працювати, знаходячись на ринку праці;

• інтенсивність праці, яку людина проявляє в процесі вироб­ництва продуктів (Е);

• рівень здібностей, підготовки (загальної, професійної) та дос­від індивіда (ТЄ).

з точки зору вузького підходу до визначення обсягів сукупної пропозиції на ринку праці, пропозицію в поточному періоді складатиме частина економічно активного населення, яке є тимчасово незайнятим і активно шукає роботу самостійно, або через відповідні служби. Саме воно потребує матеріальної допомоги та допомоги в працевлаштуванні в поточному періоді.Потенційними джерелами пропозиції в такому випадку є всі працюючі за наймом, найняте поза ринком праці населення, не­зайняте економічно активне населення та тимчасово непрацез­датні, які не втратили працездатності повністю і можуть повер­нутись на ринок праці. Отже потенційні джерела про­позиції можуть проявитись в майбутніх періодах, тому інфор­мація про них є важливою при розробці програм зайнятості.

Таким чином, джерелами пропозиції робочої сили на ринку праці можуть бути як зайняте, так і незайняте, як працездат­не, так і непрацездатне населення.

В цілому, розглядаючи джерела пропозиції на ринку праці, слід виділити такі сегменти:

• порівняно невелика за кількістю група трудящих, які мають високий соціальний статус та професійно-кваліфікаційний рівень, високу заробітну плату на рівні міжнародних станда­ртів, на які орієнтується дана група.

• в основному "професіонали", тобто особи, які мають вищу або середню спеціальну освіту, зайняті в сфері інформаційних систем та високих технологій, а також більшість службовців державного сектору. працівники фізичної праці, зайняті в секторах економіки, які мають тенденцію до скорочення.

• складається з працівників тих професій, яких є надлишок на ринку праці.

• складається з осіб, які ще не знайшли роботу або виштовху­ються з ринку праці.